Постанова № 19990634, 30.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2011 року Справа № 2а-9973/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Горобець В.О.

в присутності сторін:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність від 31.12.2010 № 17232/10

від відповідача:не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом з єдиного податку в сумі 3229,31 грн., -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2011 року позивач Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 3299,31 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Відповідач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області з 24.05.2001 за № 25370376Ф0111963, 19.10.2009 року ОСОБА_2 звернувся до ДПІ в м. Лисичанську з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності .

01 березня 2010 року відповідачем отримано свідоцтво про сплату єдиного податку серії зНОМЕР_2. ОСОБА_2 погодився на сплату єдиного податку на відповідний вид діяльності у сумі, встановлений місцевою радою, а саме: 150,00 грн.

В трудових відносинах з відповідачем перебували двоє найманих працівників, за яких відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року за № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746 відповідач повинен був сплатити 50% ставки єдиного податку за кожного найманого працівника, а саме: 75,00 (50% ставки) * 2 найманих працівника = 150,00 грн.

Податкове зобовязання, яке нараховане відповідачу по строку сплати щомісячно склало 300,00 грн. (150,00 грн. ставка єдиного податку + 150,00 грн. наймані працівники).

Відповідачем вчасно не сплачено до бюджету податкове зобовязання, яке є основним боргом у розмірі 3299,31 грн., нарахованого по строку сплати, тим самим ОСОБА_2 порушив Указ Президента України від 03 липня 1998 року за № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» ( в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року за № 746), згідно якого відповідач зобовязаний був сплатити узгоджену суму податкового зобовязання в строки не пізніше 20 числа місяця наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку.

Сума заборгованості складається з:

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 01.03.2010 року (залишок несплаченої суми склав 299,31 грн.);

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 01.03.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 22.03.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 20.04.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 20.05.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 21.06.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 20.07.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 20.08.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 20.09.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 20.10.2010 року;

-300,00 грн. - нараховано позивачем відповідачу згідно розрахунку № 378996 від 01.03.2010 року, термін сплати 22.11.2010 року.

Сума боргу за основним боргом, з урахуванням переплати, яка рахувалась у відповідача у розмірі 0,69 грн. складає 3299,31 грн. (300,00 грн. *11 періодів -0,69 грн.)

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України ДПІ в м. Лисичанську відповідачу виставлена податкова вимога № 424 від 08.08.2011 року, яка була направлена 16.08.2011 року листом з повідомленням та повернена поштою 22 серпня 2011 року в звязку з не проживанням відповідача за місцем реєстрації.

В звязку з несплатою станом на 19 жовтня 2011 року відповідачем заборгован6ості з єдиного податку в сумі 3299,31 грн. в добровільному порядку позивач звернувся до суду про стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суду невідомо.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи підприємця 24 травня 2001 року за реєстраційним номером № 25370376Ф0111963відділом з ринкових відносин Лисичанської міської ради (а. с. 7), взятий на податковий облік ДПІ в м. Лисичанську Луганської області в якості платника податків, та є платником єдиного податку згідно заяви від 19.10.2009 року.

Згідно повідомлення Управління Держкомзему у м. Лисичанську Луганської області від 05 вересня 2011 року № 01-3/680 ОСОБА_2 мав в оренді земельну ділянку для розміщення торгівельного кіоску, площею 0,0006 га, за адресою: м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, район ринку зводу ГТВ, договір від 16.12.2008 року № 040840600530, термін дії договору оренди 1 рік, починаючи з дати його державної реєстрації, починаючи з дня його державної реєстрації.

Згідно корінця довідки ДПІ в м. Лисичанську Луганської області від 01.03.2010 року, в трудових відносинах із субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, який є платником єдиного податку відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 8).

Таким чином, станом на 31.12.2010 за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 3299,31 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника і розрахунком суми податкового боргу платника податків (а.с. 18-20).

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Пунктом 59.3. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідачу відповідно до вимог Податкового кодексу України направлено податкову вимогу форми «Ф» № 424 від 08 серпня 2011 на суму 3299,31 грн.

Вказана вимога у встановленому законом порядку не оскаржена і, відповідно, є чинною. Даних про її відкликання у суду на час розгляду справи не має.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг з єдиного податку у сумі 3299,31 грн., про який він повідомлений, який ним не оскаржено та до теперішнього часу не сплачено. А відтак, позовні вимоги податкового органу щодо його стягнення в судовому порядку визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом з єдиного податку в сумі 3229,31 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету податковий борг по єдиному податку в сумі 3229,31 грн. (три тисячі двісті двадцять девять гривень 31 копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 листопада 2011 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 05 грудня 2011 року

СуддяЛ.С. Качуріна