Постанова № 19990628, 05.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2011 року Справа № 2а-10648/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Кондращівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001182301/0 від 30.12.2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кондращівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001182301/0 від 30.12.2008 року. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

На підставі акту перевірки №00048/23/053083566 від 16.12.2008 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001182301/0 від 30.12.2008 року. Перевіркою ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області були встановлені порушення ст. 33 Кодексу України «Про надра», та пунктів 2.1, 3.1, 4.1, 4.2, 5.1, 5.3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 року №105/309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.1999 року за номером №474/3767 (надалі Інструкція), пунктів 1, 3, 4 Постанови КМУ від 29.01.1999 №115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» зі змінами та доповненнями, статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання за платежем: відрахування за геологорозвідувальні роботи в сумі 4 309,32 грн. Однак, ПрАТ «Кондращівський піщаний карєр» не вносить відрахування за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету України на підставі листа ДІГФ України «Геоінформ» від 17.02.1998 р. №212, де зазначено, що Державний інформаційний геологічний фонд України підтверджує, що геологорозвідувальні роботи на Кондращівському родовищі піску будівельного проводились неодноразово. В 1963 1969 роках воно було детально розвідане трестом «Ворошиловград-вуглегеологія» за рахунок коштів держбюджету. Запаси піску були повністю відпрацьовані станом на 01.01.1991 року. В останньому абзаці цього листа прямо вказується, що ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» не повинен вносити відрахування за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету, тому що геологорозвідувальні роботи виконувалися за рахунок коштів замовника. Положення ст.33 Кодексу України про надра передбачають, що відрахування за геологорозвідувальні роботи здійснюється виключно за умови виконання цих робіт за рахунок державного бюджету. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області №0001182301/0 від 30.12.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001182301/0 від 30.12.2008 року.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, надав суду заперечення в яких вказав наступне. Згідно з п.12 ст.14 Закону України від 25.06.1991 р. №1251 «Про систему оподаткування» зі змінами та доповненнями збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету належить до загальнодержавних податків і зборів. Частиною 1 статті 2 Закону №1251 встановлено, що податки і збори до яких належить і збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету, обчислюються платниками у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. В листі Державного інформаційного геологічного фонду України «Геоінформ України» №212 від 17.02.1998 р. та Довідці №031148 від 13.03.1997 р. Державного комітету України по геології і використанню надр «Державне геологічне підприємство Луганськгеологія» зазначено про проведення дорозвідки родовища, а не розвідка нового, як зазначено у позовній заяві позивача. Відповідно до п.4 Порядку №115 надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти для родовищ. Підставою для застосування коефіцієнта є довідка Держкомприродресурсів України. Копія такої довідки подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується під час обчислення збору за геологорозвідувальні роботи починаючи з того кварталу, в якому її було подано. Копія такої довідки до ДПІ в Станично-Луганському районі позивачем не надавалася. На запит ДПІ в Станично-Луганському районі віл 12.111.2007 р. №7145, отримана відповідь Державного інформаційного геологічного фонду України «Геоінформ» від 30.11.2007 р. №06/306-2684 в якій зазначено, що лист ДІГФ України «Геоінформ» від 17.02.1998 р. №212, щодо обчислення та справляння ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету було надано до прийняття Порядку №115 та Інструкції №105/309. Справляння та плата податків, зборів, інших обовязкових платежів визначається Законами України та іншими нормативними актами, а не листами, зокрема ДІГФ України «Геоінформ». Таким чином, посилання ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» на лист ДІГФ України «Геоінформ» від 17.02.1998 р. №212 не є підставою щодо обчислення та справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету. Представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання Приватне акціонерне товариство «Кондращівський піщаний карєр» (надалі ПрАТ «КПК») відповідно до Статуту у новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства, протокол №22 від 25.02.2011 року, перейменоване з Закритого акціонерного товариства «Кондращівський піщаний карєр», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05383566, місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Петрівка, вул. Центральна, 29, знаходиться на податковому обліку в ДПІ Станично-Луганського району.

Згідно зі Статутом ПрАТ «КПК» одним із основних видів господарської діяльності товариства є добування піску та гравію (14.21.0) (а.с.8-10).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 19.11.2008 року по 09.12.2008 року спеціалістами ДПІ у Станично-Луганському районі м. Луганська на підставі направлення від 19.11.2008 року №199 проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів за період з 01.01.2005 року по 01.07.2008 року.

За результатами перевірки був складений акт №48/23/05383566 від 16.12.2008, згідно висновків якого встановлені порушення ст.33 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР, «відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету», справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази», в результаті чого на підставі п.2.1, п.3.1, п.4.1, п.4.2, п.5.1, п. 5.3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 №105/309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за номером №474/3767 із змінами та доповненнями, статті 10 Закону України від 20.12.2005 р. №3235 «Про державний бюджет України на 2006 рік», пункту 3 статті 3 розділу Закону України від 30.11.2006 р. №398 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» донарахована сума збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 50134,43 грн., в тому числі 1 квартал 2005 р. 1078,13 грн., 2 квартал 2005 р. 2551,35 грн., 3 квартал 2005 р. 2790,37 грн., 4 квартал 2005 р. - 2984,74 грн., 1 квартал 2006 р. 1765,01 грн., за 2 квартал 2006 р. 4536,33 грн., за 3 квартал 2006 р. 6402,41 грн., за 4 квартал 2006 р. 5165,70 грн., за 1 квартал 2007 р. 4177,40 грн., за 2 квартал 2007 р. 5413,74 грн., за 3 квартал 2007 р. 5759,97 грн., за 4 квартал 2007 р. 5182,11 грн., 1 квартал 2008 р. 2707,34 грн., 2 квартал 2008 р. 1384,84 грн. (а.с.31-90)

На підставі висновків акту перевірки №48/23/05383566 від 16.12.2008 керівником Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області було винесене податкове повідомлення-рішення від 30.12.2008 року №0001182301/0, яким визначено зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «відрахування на геологорозвідувальні роботи» у розмірі 4309,32 грн. (а.с.30)

Відповідно до вимог ст. 33 Кодексу України про надра (на час винесення податкового повідомлення-рішення) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, і спрямовуються до державного бюджету.

Тобто, вказана стаття передбачає, що відрахування за геологорозвідувальні роботи здійснюється виключно за умови виконання цих робіт за рахунок державного бюджету.

Сторони визнають, що згідно листа Державного інформаційного геологічного фонду України «Геоінформ» №212 від 17.02.1998 геологорозвідувальні роботи на Кондрашівському родовищі піску будівельного проводилися неодноразово. В 1963-1969 роках воно було детально розвідане за рахунок коштів держбюджету. Запаси піску були повністю відпрацьовані станом на 01.01.1991 рік. ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» в 1991-1992 роках спільно з ДГП «Луганськгеологія» та організацією орендарів «Луганськшахтобудіндустрія» за договором №1 від 01.11.1991 і за рахунок власних коштів провели дорозвідку родовища запасів піску будівельного по Кондрашівському родовищу, які були затверджені рішенням ДКЗ України протоколом №49 від 25.03.1993 по категоріях В+С1 у кількості 28074 тис. куб.м. Залишок запасів станом на 01.01.1998 року складає 26653 тис. куб.м. по категоріях В+С1. ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» не повинен вносити відрахування за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету, тому що геологорозвідувальні роботи виконувались за рахунок коштів замовника. (а.с.101)

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ЗАТ «Кондрашівський піщаний карєр» має спеціальний дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України №3212 від 02.10.2003 року на видобуток піску будівельного на Кондрашівському родовищі (3 км на північний схід від с. Малинове Станично-Луганського району Луганської області) строком на 10 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115 Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України (надалі Порядок №115), а також наказом Держкомгеології України, ДПА України від 23.06.1999 №105/309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за номером 474/3767 затверджена Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи (надалі Інструкція №105/309).

Відповідно до п. 1 Порядку №115, п. 2.1 Інструкції №105/309 платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах

Відповідно до п. 3.1 Інструкції №105/309 обєктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяги видобутих копалин та погашених у надрах запасів корисних копалин.

Порядком №115 та Інструкцією №105/309 передбачені пільги по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, якщо такі роботи виконувалися частково за рахунок власних коштів.

Порядок №115 та Інструкція №105/309 були прийняті після восьмирічного користування позивачем розвіданого за власні кошти родовища і фактично погіршили становище позивача.

У відповідності до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно п.5 Рішення Конституційного суду України «Про офіційне тлумачення статей 58, 76, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандату)» від 13.05.1997 року №1-зп у справі №03/29-97 встановлено, що ст.58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативними актами чинності.

Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти помякшують або скасовують відповідальність особи (частина 1 ст.58 Конституції України).

У звязку з цим суд погоджується з позивачем в тому, що вказані Порядок №115 та Інструкція №105/309 не мають зворотної дії у часі та не поширюються на правовідносини, що виникли до набрання ними чинності.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо різниці між «дорозвідкою» та «розвідкою» родовища та посилання на норми законодавства, які були прийняті після вчинення дій позивачем.

Також, суд враховує, що згідно п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на викладене та встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що позивач навів докази, що згідно з чинним законодавством України обґрунтовують його вимоги. У свою чергу відповідач не надав суду належних доказів, що дорозвідка родовища була проведена позивачем за рахунок державного бюджету.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У звязку з цим, суд при вирішенні даної справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, аналіз чинного законодавства та встановлених у судовому засіданні обставин дозволяє суду дійти висновку про те, що вимоги позивача у справі щодо скасування повністю податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області №0001182301/0 від 30.12.2008 року, відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно платіжного доручення № 238 від 08.11.2011 позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області в сумі 28,23 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09 грудня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кондращівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001182301/0 від 30.12.2008 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області №0001182301/0 від 30.12.2008 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кондращівський піщаний карєр» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 28 грн. 23 коп. (двадцять вісім грн.23 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 09 грудня 2011 року.

СуддяО.П. Островська