Постанова № 19990641, 08.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2011 року Справа № 2а-11017/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора міста Первомайська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Первомайську до Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» про стягнення податкового боргу в сумі 21 884,66 грн., -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора міста Первомайська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Первомайську до Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» про стягнення податкового боргу в сумі 21 884,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що Дочірнє підприємство «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» створено на загальних зборах акціонерів та їх представників публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» шляхом зміни назви підприємства з Дочірнього підприємства Первомайський завод по виготовленню спеціалізованого пресувального потягу закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс». Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №747064 Дочірнє підприємство «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради 23.11.1999 за №04051968ю0010046 та 27.04.2011 за №13881050012000350 внесено зміну найменування юридичної особи. Дочірнє підприємство «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» є правонаступником Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс». В ДПІ у м. Первомайську ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» зареєстроване платником податку на додану вартість 10.07.1997 року згідно свідоцтва №100338642, індивідуальний податковий номер 012362412103. ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс», яке є платником податків та зборів, накопичено податкову заборгованість по земельному податку в сумі 21 844,66 грн. 15.12.2010 року ДПІ у м. Первомайську проведена невиїзна документальна перевірка ДП Первомайський завод по виготовленню спеціалізованого пресувального потягу ЗАТ «Луганськбудтранс» про що складено акт про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податкових зобовязань від 15.12.2010 №785/15-01236242 за результатами проведеної перевірки підприємству нараховані штрафні санкції по земельному податку в сумі 4 328,50 грн. Згідно розрахунку №653 від 28.01.2011 з 02.03.2011 по 01.11.2011 підприємством накопичено податкову заборгованість по земельному податку в сумі 13 507,56 грн. Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкових зобовязань в сумі 4 008,60 грн. З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Первомайську на адресу відповідача були направлені: перша податкова вимога №1/79 від 04.09.2008 та друга податкова вимога №2/86 від 06.10.2008. Майно платника податків внесено у податкову заставу про що свідчить запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 16.03.2010, строк дії застави до 16.03.2015. Прокурор просив стягнути з відповідача податкову заборгованість по земельному податку в сумі 21 884,66 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі. Ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог суду не надав.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначені засади представництва прокуратурою інтересів держави в суді, яке полягає у здійснені прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Судом установлено, що відповідач Дочірнє підприємство «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради 23.11.1999 за №04051968ю0010046 та 27.04.2011 за №13881050012000350 внесено зміну найменування юридичної особи (а.с.12).

Згідно зі Статутом у новій редакції, затвердженим загальними зборами акціонерів та їх представників публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс», протокол №17 від 15.04.2011 р. Дочірнє підприємство «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» створено на загальних зборах акціонерів та їх представників публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» шляхом зміни назви підприємства з Дочірнього підприємства Первомайський завод по виготовленню спеціалізованого пресувального потягу закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (а.с.9-10).

Дочірнє підприємство «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у м. Первомайську Луганської області з 31.01.1992 року за №38, зареєстроване платником податку на додану вартість 10.07.1997 року згідно з свідоцтвом №100338642, індивідуальний податковий номер 012362412103 (а.с.13).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (надалі Закон №2181) втратив чинність.

У звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України 01.01.2011 і продовжуються після цього, суд приходить до висновку, що факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У п.46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Податкове зобовязання по земельному податку визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п. 287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2010 року ДПІ у м. Первомайську була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасності сплати земельного податку за жовтень 2008 р. - квітень 2009 р. Перевіркою було встановлено, що у порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 відповідачем несвоєчасно сплачено земельний податок. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строку передбачена п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181.

За результатами проведеної перевірки був складений акт №785/15-01236242 від 15.12.2010 (а.с.18-19). На підставі зазначеного акту податковим органом було винесене податкове повідомлення-рішення №0002621500/0 від.15.12.2010 р. згідно з яким відповідачу нараховані штрафні санкції по земельному податку в сумі 4 328,50 грн. (а.с.19 зворотній бік).

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач подав органу державної податкової служби податковий розрахунок земельного податку №653 від 28.01.2011 року за 2011 рік, де визначив податкове зобовязання у розмірі 18 010,07 грн. (по 1500,84 грн. щомісяця) (а.с.17).

Таким чином, відповідач узгодив податкове зобовязання з земельного податку, подавши органу державної податкової служби податковий розрахунок.

Унаслідок несплати відповідачем податкових зобовязань відповідно до податкового розрахунку №653 від 28.01.2011 року (термін сплати з 02.03.11 по 01.11.11), виник податковий борг з земельного податку у розмірі 13 507,56 грн.

У звязку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобовязань з земельного податку, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 4 008,60 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Таким чином, податковий борг відповідача з земельного податку у загальному розмірі складає 21 884,66 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону № 2181 ДПІ у м. Первомайську платнику податків було надіслано першу податкову вимогу від 04.09.2008 року № 1/79 та другу податкову вимогу від 06.10.2008 року № 2/86, які отримані особисто директором підприємства відповідача відповідно 04.09.2008 року та 06.10.2008 року, про що свідчить його підпис на корінцях податкових вимог (а.с.14-15).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога від 04.09.2008 року № 1/79 та друга податкова вимога від 06.10.2008 року № 2/86 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з земельного податку у загальному розмірі 21 884,66 грн. не сплатило, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Прокурора міста Первомайська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Первомайську до Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» про стягнення податкового боргу в сумі 21 884,66 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» (Луганська область, м. Первомайськ, вул. Тимошенко, 1а, код ЄДРПОУ 01236242) на користь місцевого бюджету України (р/р 33212811700054, отримувач ГУДКУ у Луганській області, код БК 13050100, МФО 804013, ОКПО 24053509) податковий борг з земельного податку у сумі 21 844,66 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок чотири грн.66 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 08 грудня 2011 року.

СуддяО.П. Островська