Постанова № 19990373, 06.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року 2а-3514/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютер Ленд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У липні 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компютер Ленд» (далі позивач, Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011 №0000062301.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що зафіксовані відповідачем в акті перевірки порушення вимог чинного законодавства та висновки, на підставі яких прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсності.

Формування Товариством податкового кредиту за період з 01.02.2010 по 31.05.2010 на суму 6059866,19 грн. за наслідками взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «К.М.Л.» на підставі договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 було правомірним, а сам правочин реальним.

Зокрема, позивач зазначає, що сформував податковий кредит на вказану суму на підставі отриманих від контрагента ТОВ «К.М.Л.» податкових накладних у звязку з реальним отриманням від останнього компютерної техніки та комплектуючих. Крім того, ТОВ «К.М.Л.» на час здійснення господарських операцій з позивачем був зареєстрованим платником податку на додану вартість у встановленому законом порядку.

Також, позивач наголошує, що зроблені в акті перевірки відповідачем висновки про безтоварність та нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «К.М.Л.» та Товариством є безпідставні, оскільки базуються на сфальсифікованій працівниками податкової міліції заяві від 04.11.2010 №41-Л, начебто поданій до ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва громадянином ОСОБА_1 - засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «К.М.Л.».

Крім того, про товарність операцій придбання товарно-матеріальних цінностей Товариством у ТОВ «К.М.Л.» свідчать наявні видаткові накладні, видані позивачем іншим контрагентам під час подальшої реалізації придбаних у ТОВ «К.М.Л.» товарів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Податкові накладні, на підставі яких Товариством сформовано податковий кредит, підписані не директором ТОВ «К.М.Л.» ОСОБА_1, що підтверджується висновком експерта, а, отже, вказані документи є недійсними.

Крім того, у ТОВ «К.М.Л.» в період з 01.02.2010 по 31.05.2010 були відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення оптових поставок товарів на адресу контрагентів, зокрема, позивача.

Також, за І квартал 2010 року ТОВ «К.М.Л.» до податкових органів звіт додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток не подавало, що свідчить про відсутність товарних залишків на підприємстві.

В той же час, відповідач зазначає, що про безтоварність і нереальність здійснення договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 свідчить відсутність у позивача документального підтвердження фактів транспортування придбаних у ТОВ «К.М.Л.» товарів, а також неможливість представника ТОВ «К.М.Л.» підтвердити факти придбання у третіх осіб товарно-матеріальних цінностей, які вподальшому реалізовувались на користь позивача.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що згідно з інформацією розшифровок податкових зобовязань (додаток №5) контрагентів позивача, вони не відображали в податковій звітності факти придбання у Товариства товарів, які відображено в наданих видаткових накладних.

10.11.2011 у судовому засіданні було заслухано показання свідка директора та засновника ТОВ «К.М.Л.» ОСОБА_1 (далі свідок), який з приводу обставин спірних правовідносин між сторонами пояснив наступне.

Заяву від 04.11.2010 №41-Л від імені громадянина ОСОБА_1 до ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, де зазначено, що підприємство ТОВ «К.М.Л.» він зареєстрував на своє ім'я за винагороду та без мети здійснення господарської діяльності; податкову звітність та бухгалтерську документацію не складав та не підписував, свідок не подавав. Підписана вказана заява не ним, а реальність і товарність договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 ОСОБА_1 підтверджує та обґрунтовує наступним чином.

ТОВ «К.М.Л.» свідок реєстрував з метою здійснення підприємницької діяльності, постачання позивачу компютерної техніки та комплектуючих і витратних матеріалів до неї здійснював одноособово як посередник. Тобто, домовившись про придбання оптової партії товарно-матеріальних цінностей, ОСОБА_1 забезпечував їх доставку одразу на склад Товариства, де і підписувались всі необхідні документи спершу щодо придбання товару ТОВ «К.М.Л.», а потім щодо його реалізації позивачу. Таким чином, в наявності складських приміщень та транспорту для здійснення перевезень у ТОВ «К.М.Л.» не було потреби.

Також, свідок у судовому засіданні повідомив, що всі документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «К.М.Л.» у нього викрадено влітку 2010 року, а тому податкових накладних та інших первинних документів щодо виконання умов договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 він надати суду не може.

На прохання суду назвати контрагентів, в яких ТОВ «К.М.Л.» придбавало товар, що надалі реалізовувався позивачу, свідок не назвав жодного субєкта господарювання.

Основним аргументом свідка щодо підтримання позиції позивача виступають твердження, що саме він особисто підписував податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит Товариством, а сфальсифікована заява від 04.11.2010 №41-Л та викрадення бухгалтерських та первинних документів ТОВ «К.М.Л.» - провокаційна діяльність працівників податкових органів, спрямована на незаконне вимагання та отримання коштів від контрагентів ТОВ «К.М.Л.», зокрема, від позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги показання свідка, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Предметом дослідження у даній справі є факти постачання ТОВ «К.М.Л.» протягом лютого-травня 2010 товарно-матеріальних цінностей позивачу, за результатами здійснення яких Товариством сформовано податковий кредит за вказаний період на суму 6059866, 19 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Компютер Ленд» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.06.2009 за №23077, на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі, індивідуальний податковий номер 364491510139. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.05.2009 №100227163. Зазначене свідоцтво анульовано 20.12.2010 у звязку з ліквідацією за власним бажанням.

Встановлено, що на підставі вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (далі ПК України), на виконання Постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 11.03.2011 та відповідно до наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 25.03.2011 №350, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Комп'ютер Ленд» (код за ЄДРПОУ 36449158) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з платником податків ТОВ «К.М.Л.» (код за ЄДРПОУ 36645115) за період з 01.02.2010 по 30.06.2010.

Відповідачем за результатами перевірки складено акт «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комп'ютер Ленд» (код за ЄДРПОУ 36449158) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з платником податків ТОВ «К.М.Л.» (код за ЄДРПОУ 36645115) за період з 01.02.2010 по 30.06.2010 від 07.04.2011 №375/23-3/36449158» (далі Акт перевірки).

Згідно з викладеною інформацією у вказаному Акті перевірки, податковим органом встановлено наступне.

Перевіркою показників, відображених в рядках 10 - 17 декларації позивача за лютий травень (включно) 2010 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій: з придбання комп'ютерної техніки, оргтехніки, комплектуючих та витратних матеріалів до неї, ліцензованого програмного забезпечення, а також інші супутні та технічні товари.

Основним постачальником, у якого Товариством придбано товарів (послуг), де сума ПДВ складає 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту за вказаний період було ТОВ «К.М.Л.».

За період з 01.02.2010 по 30.06.2010 Товариством задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 6758,00 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.2010 по 30.06.2010 встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 6053107,00 грн., у т. ч. за періоди: за лютий 2010 року у сумі - 207587,00 грн., березень 2010 року у сумі - 2402669,00 грн., квітень 2010 року у сумі - 1770544,00 грн., травень 2010 року у сумі - 1672307,00 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника в рядку 17 декларації позивача на підставі отриманих від ТОВ «К.М.Л.» податкових накладних в сумі 1404719,00 грн. за лютий 2010 року, в сумі 2361520,00 грн. за березень 2010 року, в сумі 1410344,00 грн. за квітень 2010 року, в сумі 2126099,00 грн. за травень 2010 року встановлено завищення задекларованих Товариством показників в рядках 10-17 декларації на суму 6 059 866,00 грн.

Такого висновку податковий орган дійшов у звязку з наступним.

На виконання умов договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 ТОВ «К.М.Л.» продає, позивач купує комп'ютерну техніку, оргтехніку, комплектуючі та витратні матеріали до неї, ліцензоване програмне забезпечення та інші супутні товари. Загальна вартість товару та його кількість вказані у прейскуранті, який є дійсним на дату укладання вищезазначеного договору.

Згідно з умовами вказаного договору поставки ТОВ «К.М.Л.» поставлено товари (роботи, послуги), на що виписано (оформлено) податкові накладні.

Розрахунки між ТОВ «Комп'ютер Ленд» та ТОВ «К.М.Л.» за комп'ютерну техніку, оргтехніку, комплектуючі та витратні матеріали до неї, ліцензоване програмне забезпечення та інші супутні товари проводились у безготівковій формі згідно з листом від 27.10.2010 №74.

Станом на кінець періоду, що перевірявся кредиторська (дебіторська) заборгованість по розрахунках з ТОВ «К.М.Л.» у позивача відсутня, згідно з листом від 27.10.2010 №74.

Товариство при взаємовідносинах з ТОВ «К.М.Л.» за період з 01.02.2010 по 31.05.2010 сформувало податковий кредит на суму 6059866,19 грн.

Підприємство ТОВ «К.М.Л.» зареєстровано в ДПІ у Голосіївському районі, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 33/16. На час перевірки стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття). Згідно з реєстраційними документами засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «К.М.Л.» є ОСОБА_1. У заяві від 04.11.2010 №41-Л, поданій від його імені до ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, громадянин ОСОБА_1 зазначив, що підприємство ТОВ «К.М.Л.» він зареєстрував на своє ім'я за винагороду та без мети здійснення господарської діяльності. Податкову звітність та бухгалтерську документацію не складав та не підписував.

З метою встановлення дійсності підпису виконаного від імені громадянина ОСОБА_1 на податкових накладних виписаних ТОВ «К.М.Л.» в адресу ТОВ «Компютер Ленд», до науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві для проведення почеркознавчого дослідження направлено статут ТОВ «К.М.Л.» з підписом виконаного ОСОБА_1, завіреного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, декларації з податку на прибуток ТОВ «К.М.Л.» та податкові накладні виписані від ТОВ «К.М.Л.» в адресу ТОВ «Компютер Ленд».

Згідно з висновком спеціаліста ТКЗР Святошинського РУ НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві Бондаренка Ярослава Володимировича від 06.01.2011 №21, підписи громадянина ОСОБА_1 на статуті ТОВ «К.М.Л.» та на податкових накладних виписаних в адресу ТОВ «Комп'ютер Ленд» - виконані різними особами.

Листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, підтверджено, що підпис на статуті ТОВ «К.М.Л.» виконаний безпосередньо громадянином ОСОБА_1.

З вище викладеного податковий орган зробив висновок, що підписи на податкових накладних виписаних в адресу Товариства виконані не директором ТОВ «К.М.Л.» ОСОБА_1, а іншою - не встановленою особою.

Відповідно до матеріалів наданих співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі податковим органом встановлено: ТОВ «К.М.Л.» зареєстровано 06.10.2009 Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією. Протягом 2009 року підприємство діяльності не здійснювало. 04.02.2010 року подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік з нульовими показниками. Згідно з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2010 року ТОВ «К.М.Л.» проведено одну операцію з придбання товару (робіт, послуг) у ТОВ «Світ нерухомості всесвіт» (код за ЄДРПОУ 36123789) на загальну суму 136450,00 грн., з них 22742,00 грн. ПДВ та в подальшому реалізовано товар (роботи, послуги) на ТОВ «ТД «Офіс Україна» (код за ЄДРПОУ 3523445) на загальну суму 137140,00 грн., з них 22857,00 грн. До ДПІ у Голосіївському районі ТОВ «К.М.Л.» про наявність основних фондів (рухомого та нерухомого майна) та товарних залишків не звітувало. Згідно з інформацією, наданою управлінням статистики Голосіївського району, ТОВ «К.М.Л.» за 2009 - 2010 роки не звітувало.

Згідно з додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»:

- у лютому 2010 року податковий кредит ТОВ «К.М.Л.» сформовано по взаємовідносинах з ТОВ «РІК» (код за ЄДРПОУ 24558646) на 10% та по взаємовідносинах з ТОВ «Манєфон» (код за ЄДРПОУ 33261430) на 85%.

- у березні 2010 року податковий кредит ТОВ «К.М.Л.» сформовано по взаємовідносинах з ТОВ «РІК» (код за ЄДРПОУ 24558646) на 83% та по взаємовідносинах з ТОВ «Манєфон» (код за ЄДРПОУ 33261430) на 10%.

При відпрацюванні ланцюга постачання товару, податковим органом встановлено, що згідно з документами ТОВ «Комп'ютер Ленд» в період лютий - травень 2010 року придбавало у ТОВ «К.М.Л.» комп'ютерну техніку, що підтверджується податковими накладними та сформованими позивачем податковими зобовязаннями. В той же період, а саме лютий - травень 2010 року ТОВ «К.М.Л.» придбавало товар - картки поповнення мобільного зв'язку - у ТОВ «Манєфон» (код за ЄДРПОУ 33261430, основний вид діяльності, діяльність зв'язку, м. Київ) та ТОВ «РІК» (код за ЄДРПОУ 24558646, основний вид діяльності: роздрібна торгівля тютюновими виробами, м. Чернігів).

ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області відповідачу надано документи, які підтверджують отримання ТОВ «К.М.Л.» товару, а саме: картки поповнення зв'язку від ТОВ «РІК» та ТОВ «Манєфон».

Також, в ході проведення перевірки податковим органом були використані дані інформаційних комп'ютерних баз ДПІ у Києво-Святошинському районі.

Згідно з поясненнями координаційного директора ТОВ «Манєфон» ОСОБА_4 підприємство поставляло на адресу ТОВ «К.М.Л.» картки поповнення мобільного зв'язку. Відповідно до протоколу допиту директора ТОВ «РІК» ОСОБА_5 - підприємство постачало ТОВ «К.М.Л.» стреч-картки поповнення мобільного зв'язку.

Згідно з відповіддю відділу статистики у Голосіївському районі, за 2009-2010 рік ТОВ «К.М.Л.» про наявність товарних залишків на підприємстві не звітувало. За І квартал 2010 року ТОВ «К.М.Л,» до податкових органів звіт додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток не подавало, що свідчить про відсутність товарних залишків на підприємстві.

Згідно звіту форми 1ДФ від 05.05.2010, поданого ТОВ «К.М.Л.» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за перший квартал 2010 року на підприємстві значився та отримував дохід лише громадянин ОСОБА_1

Згідно інформації наданої ТОВ «Комп'ютер Ленд» (код за ЄДРПОУ 36449158), власного автотранспорту підприємство не має, транспортування здійснюється за рахунок підприємств - постачальників.

Згідно листа Київського міського БТІ №10647(и-2011) від 11.03.2011 року інформація про реєстрацію права власності на ТОВ «К.М.Л.» відсутня.

З вище викладеного слідує, що ТОВ «К.М.Л.» не мало змоги самостійно здійснювати зберігання, транспортування, навантаження та розвантаження товару.

Згідно з додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «К.М.Л.» не встановлено підприємств, які надають транспортні послуги. Відповідно до відповіді ЦБДР та АС МВС України від 23.03.2011 №45/1266, за ТОВ «К.М.Л.» та ОСОБА_1, транспортні засоби не значаться.

Вищевикладене свідчить про неможливість реального виконання ТОВ «К.М.Л.» зобов'язань згідно з договором поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 комп'ютерної техніки на адресу позивача.

В акті перевірки відповідач зазначає також, що, оскільки на ТОВ «К.М.Л.» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, то вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди для ТОВ «Компютер Ленд».

Службовими особами ТОВ «Компютер Ленд» укладено правочин з ТОВ «К.М.Л.», який порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави і суспільства та спрямований на ухилення від сплати податків.

Таким чином, створення умов для отримання службовими особами Товариства податкової вигоди шляхом формування «штучного» податкового кредиту по ланцюгу постачання та невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті ПДВ доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість.

На підставі викладених обставин та виявлених в ході перевірки фактів відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 6053107,00 грн.

На підставі Акту перевірки та зафіксованих в ньому порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 №0000062301/0, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 7566338,78 грн., де 6053107,00 грн. сума донарахованих зобовязань платника з ПДВ та 1513276,75 грн. - штрафні фінансові санкції, що становить 25% від розміру донарахованого Товариству податку на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем видаткових накладних протягом лютого-травня 2010 року Товариство здійснювало продаж комп'ютерної техніки і оргтехніки, комплектуючих та витратних матеріалів до них, ігрових приставок, телевізійної апаратури, ліцензованого програмного забезпечення та інших супутніх товарів, компютерних столів, крісел, засобів по уходу за технікою, на адресу наступних контрагентів: ПП «Негоциант», ПП «Н-Тема Сервіс», ТОВ «Українська інженерна компанія», ТОВ «ВІЛ-147», ТОВ «Інтегратор-Телеком», ТОВ «С.Е.В.-Україна», а також найбільший обєм товарообігу здійснено у взаємовідносинах з ТОВ «Діавест-Компютерний Світ».

Відповідачем надано розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатки 5 до податкових декларацій) вказаних вище контрагентів, крім ТОВ «Діавест-Компютерний Світ». Судом досліджено вказані документи та встановлено, що ПП «Негоциант», ПП «Н-Тема Сервіс», ТОВ «Інтегратор-Телеком», ТОВ «Українська інженерна компанія», ТОВ «ВІЛ-147», ТОВ «С.Е.В.-Україна» відобразили у власній податковій звітності факти придбання товарів у позивача згідно з наданими останнім видатковими накладними.

В той же час, на вимогу суду надати копії договорів, укладені між позивачем та вказаними контрагентами, на підставі яких здійснювались поставки товару та виписувались видаткові накладні, Товариством жодних документів надано не було.

Також, судом під час судового засідання у позивача було витребувано копії первинних документів, що підтверджують факти здійснення поставок товарів від ТОВ «К.М.Л.» на адресу Товариства, зокрема, податкові накладні, акти приймання-передачі товарів, а також товарно-транспортні накладні тощо. Жодних документів суду надано не було.

Представником відповідача надано протокол виїмки та огляду від 25.10.2010, згідно з яким проведено виїмку та огляд оригіналів документів щодо взаємовідносин ТОВ «Компютер Ленд» з ТОВ «К.М.Л.».

Таким чином, у суду відсутня можливість дослідити податкові накладні, отримані позивачем під час здійснення операцій в межах договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010, у звязку з чим ОСОБА_1, також, не зміг підтвердити наявність власного підпису на таких накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 01.11.2011 №1936/11/13-11, для зясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки.

Згідно з частинами 4, 5 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (частина 6 статті 71 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як на неправомірність включення до складу податкового кредиту Товариством сум видатків по взаємовідносинах з ТОВ «К.М.Л.» згідно з договором поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 податковий орган посилається, серед іншого на копію заяви гр. ОСОБА_1 від 04.11.2010 № 41-Л (а.с. 113) та на висновок спеціаліста ТКЗР Святошинського РУ НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві Бондаренка Ярослава Володимировича від 06.01.2011 №21 (а.с. 61-75).

Проте, з показань ОСОБА_1, допитаного як свідка у судовому засіданні, вбачається протилежне змісту вказаних вище документів.

Крім того, заява гр. ОСОБА_1 від 04.11.2010 № 41-Л була предметом дослідження у адміністративній справі № 2а-16051/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до ТОВ «К.М.Л.» про припинення юридичної особи.

Так, постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2010 у вказаній вище справі (а.с. 123-125 т.І), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 (а.с.120-122 т.І), встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є засновником та керівником ТОВ «К.М.Л.».

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, ні позивачем, ні свідком (директором контрагента ТОВ «К.М.Л.») суду не надано податкові накладні, на підставі яких Товариством сформовано податковий кредит. Тобто достовірно встановити чи підтверджує ОСОБА_1 підписи на таких податкових накладних є неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги копію заяви гр. ОСОБА_1 від 04.11.2010 № 41-Л як доказ неправомірності формування податкового кредиту Товариством.

В той же час, суд вважає недоведеним факт особистого підписання директором ТОВ «К.М.Л.» ОСОБА_1 податкових накладних, виписаних на виконання умов договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010. У звязку з чим ці податкові накладні не дають права на включення ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ «Компютер Ленд» з огляду на наступне.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону №168/97-ВР вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Суд бере до уваги доводи податкового органу щодо безтоварності операцій між позивачем та ТОВ «К.М.Л.» згідно з договором поставки від 15.01.2010 №03/15/2010, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Товариство згідно з податковими накладними та сформованими позивачем податковими зобовязаннями у період лютий - травень 2010 року придбавало у ТОВ «К.М.Л.» комп'ютерну техніку, оргтехніку, комплектуючі та витратні матеріали до неї. В той же період, а саме лютий - травень 2010 року ТОВ «К.М.Л.» придбавало лише товар - картки поповнення мобільного зв'язку - у ТОВ «Манєфон» (основний вид діяльності, діяльність зв'язку, м. Київ) та ТОВ «РІК» (основний вид діяльності: роздрібна торгівля тютюновими виробами, м. Чернігів). Крім того, судом враховано, що до ДПІ у Голосіївському районі ТОВ «К.М.Л.» про наявність основних фондів та товарних залишків не звітувало.

Таким чином, виконання вимог частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України, а саме джерело походження товарів, реалізованих Товариству, суду не доведено.

Крім того, суд звертає увагу, що на безтоварність договору поставки вказує, також, неспроможність свідка назвати у судовому засіданні жодного контрагента, в якого товар було придбано та вподальшому реалізовано позивачу. Первинні документи по придбанню цих товарів директор ТОВ «К.М.Л.» надати не зміг та пояснив, що вони були вкрадені, про що свідчить копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справі від 13.08.2010 (а.с. 161 т.І).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 жодних дій щодо відновлення вказаних документів не вчиняв, а через кілька місяців звернувся до господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «К.М.Л.» за ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 158 т.І).

В той же час, судом враховано доводи відповідача стосовно відсутності документів, які свідчать про факт транспортування та передачі Товариству вказаних вище товарів від ТОВ «К.М.Л.», зокрема товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі тощо.

При цьому, суд зазначає, що позивачем та ТОВ «К.Л.М.» не надано жодних підтверджуючих документів, які свідчать про транспортування компютерної техніки та її отримання Товариством.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що про реальність виконання умов договору поставки від 15.01.2010 №03/15/2010 свідчать надані видаткові накладні, на підставі яких Товариство реалізовувало придбаний у ТОВ «К.М.Л.» товар третім особам з огляду на таке.

Суд витребував у позивача договори, на виконання умов яких виписано ці видаткові накладні, а також копії інших первинних документів (договорів поставки, купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні тощо). Жодних з перелічених документів суду не надано.

В той же час, суд звертає увагу на те, що з наявних у справі доказів неможливо встановити, що реалізовані іншим субєктам підприємницької діяльності згідно з наданими видатковими накладними товари позивачем придбано саме у ТОВ «К.М.Л.», що саме у вартості вказаного товару Товариством сплачено протягом лютого-травня 2010 року податок на додану вартість на суму 6059866,19 грн.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи (видаткові накладні) в даному випадку не є належними доказами та не підтверджують реальність виконання Товариством та ТОВ "К.М.Л" зобовязань за договором поставки 15.01.2010 №03/15/2010.

Суд врахував показання свідка щодо механізму здійснення ним підприємницької діяльності, а саме укладання договорів поставки шляхом особистого знаходження поставщиків компютерної та оргтехніки у мережі Інтернет та одночасне укладання договорів поставки ТОВ «К.М.Л.» з продавцями та ТОВ «К.М.Л» (вже як продавець) з ТОВ «Компютер Ленд». При цьому суд звернув увагу на штатний розпис ТОВ «Компютер Ленд», згідно з яким у штаті передбачені посади, зокрема, начальника відділу логістики та менеджеру з логістики (а.с. 182 т.І).

Враховуючи факт ненадання позивачем витребуваних документів, суд на підставі наявних у справі доказів, аналізуючи їх та викладені вище обставини у сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, оскільки рішення прийнято на користь відповідача субєкта владних повноважень, здійснені іншою стороною документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09 грудня 2011 року.