Постанова № 19987658, 06.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/19391/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Давиденко Т.В.

при секретаріПавленко М.С.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача не зявились

від відповідача не зявились

від третіх осіб не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»

до відповідача Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області

треті особи:

1. ОСОБА_2;

2. ОСОБА_3.

про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій щодо відкладення провадження виконання Виконавчого напису від 18.05.2009 року, виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 621, стягувач АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» незаконними, зобовязання направити до спеціалізованої організації заявку на реалізацію арештованого майна, яке є предметом іпотеки, а саме, нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1260 кв.м., а саме, лит. (А-2) 1 поверх приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що в порушення норм ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем незаконно прийнята постанова від 19.10.2011 року про відкладення провадження виконавчих дій по виконанню виконавчого напису від 18.05.2009 року №621 про звернення стягнення на майно нежиле приміщення на підставі ухвали Вищого Адміністративного суду України від 15.02.2011 року про відкриття касаційного провадження у справі № К/9991/6414/11 за касаційною скаргою Петеннуццо Урбано на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року.

Враховуючи наведене, просить визнати дії щодо винесення постанови про відкладення виконання виконавчих дій незаконними та зобовязати направити до спеціалізованої організації заявку на реалізацію арештованого майна, яке є предметом іпотеки.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що державним виконавцем здійснювались усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи по примусовому виконанню виконавчого напису від 18.05.2009 року № 621.

Вказує на те, що державним виконавцем виконавче провадження не зупинялось, а тільки відкладались виконавчі дії з власної ініціативи у звязку з обставинами, які перешкоджали виконанню, на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» , тобто, як вважає відповідач, в межах повноважень та у спосіб, визначений зазначеною нормою Закону.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи за участі їх представників не надали.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Філія «Донецьке регіональне управління» ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 25795288), юридична адреса: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27.

За невиконання умов договору від 03.10.2006 року про відкриття кредитної лінії, укладеного між Банком «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, забезпеченням належного виконання якого є застава нерухомості, а саме, нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, лит. (А-2) 1-й поверх приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 2-й поверх приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, яке належить на праві приватної власності Петтенуццо Урбано, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 винесений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі від 18.05.2009 року № 621, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості за відповідним договором.

23.06.2010 року Жовтневим Відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції здійснений опис та арешт зазначеного нерухомого майна з метою подальшої реалізації в рахунок погашення боргу, про що складений акт опису й арешту майна № АК 366302.

02.08.2010 року Жовтневим Відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції проведена оцінка майна, а саме, нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, лит. (А-2) 1-й поверх приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 2-й поверх приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, яке належить на праві приватної власності Петтенуццо Урбано.

За результатами оцінки майна Жовтневим Відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції складений звіт від 02.08.2010 року № В-1/34-2010 про оцінку майна, яким повідомлено боржника, що у разі несплати суми боргу, суми виконавчого збору та витрат на провадження виконавчих дій відповідне майно буде реалізоване в рахунок погашення боргу на прилюдних торгах.

Результати оцінки майна оскаржені Урбано Петтенуццо у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду Донецької області від 17.11.2010 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року заявнику відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 15.02.2011 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Урбано Петтенуццо на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року.

19.10.2011 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій по виконанню Виконавчого напису від 18.05.2009 року №621, виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1256 кв. м. а саме, літ. (А-2) 1 поверх приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 2-й поверх приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, яке належить на праві приватної власності Петтенуццо Урбано у звязку з отриманням ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 15.02.2011 року про відкриття касаційного провадження.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати дії щодо винесення постанови про відкладення провадження виконавчих дій незаконними та зобовязання направити до спеціалізованої організації заявку на реалізацію арештованого майна, яке є предметом іпотеки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження”.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обовязок по примусовому виконанню рішень.

Частиною 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надане право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, надане право відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Тобто, зазначеною нормою державному виконавцю надане право у разі існування обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, з власної ініціативи відкладати виконавчі дії, при цьому виконавче провадження у такому випадку не зупиняється та не закінчується.

Оскільки чинним законодавством, а саме, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачу надане право з власної ініціативи відкладати виконавче провадження, власником майна, яке є предметом застави, оскаржені рішення судів в касаційному порядку та Вищим адміністративним судом України відкрите касаційне провадження, що перешкоджало провадженню виконавчих дій, суд вважає, що приймаючи постанову про відкладення виконавчих дій відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

Крім того, суд враховує наступне.

Як вбачається зі статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», нею обмежений термін, на який може бути відкладене проведення виконавчих дій до десяти днів, постановою державного виконавця від 19.10.2011 року виконавчі дії відкладені до 29.10.2011 року, тобто, на час розгляду справи права позивача щодо продовження виконавчих дій не порушені.

Щодо вимоги позовної заяви про зобовязання відповідача виконати виконавчі дії у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження» та направити до спеціалізованої організації заявку на реалізацію арештованого майна, суд враховує наступне.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, зазначена норма надає право звертатись до адміністративного суду з позовними заявами, які містять вимоги про оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця та звертаючись до суду з позовною заявою про зобовязання державного виконавця направити до спеціалізованої організації заявку на реалізацію арештованого майна позивач невірно обрав спосіб захисту порушених прав та інтересів.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви про визнання незаконними дій державного виконавця по відкладенню провадження виконавчих дій та зобовязання здійснити заходи щодо направлення до спеціалізованої організації заявки на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, ст. 7-14, ст.69 - 72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158 -163, ст. 167, ст. 181, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Жовтневого Відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій щодо відкладення провадження виконання незаконними, зобовязання направити до спеціалізованої організації заявку на реалізацію арештованого майна відмовити.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 06.12.2011 року проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.