Постанова № 19986541, 16.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5019/1761/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

суддя Петухов М.Г. , суддя Демидюк О.О. при секретарі судового засідання Басюк Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 ( довіреність № 1 від 10.08.2011 р. ) представник ПП "СантехбудК"

відповідача (апелянта) - не з'явився представник ТОВ "Рівнеградбуд"

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеградбуд", с. Варковичі, Дубенський район, Рівненська обл.

на рішення господарського суду Рівненської області від 20.09.11 р.

у справі № 5019/1761/11 (суддя Павлюк І.Ю.)

за позовом Приватного підприємства "Сантехбуд К", м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеградбуд"

про стягнення у сумі 117 353 грн. 82 коп.

Відповідно до розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.11р. у справі №5019/1761/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Щепанська Г.А., суддя Петухов М.Г., суддя Демидюк О.О..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.09.11р. у справі №5019/1761/11 задоволено позов Приватного підприємства "Сантехбуд К", м. Рівне (далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеградбуд", м. Рівне (далі Відповідач) про стягнення в сумі 117353,82 грн..

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеградбуд", яке знаходиться в с.Варковичі, Дубенського району, Рівненської області, вул. Шевченка, 36 (код ЄДРПОУ 35505106) на користь Приватного підприємства "Сантехбуд К", яке знаходиться в м. Рівне, вул. Гагаріна, 29 (код ЄДРПОУ 35504893) 96000,00грн. заборгованості по розрахунках за виконані роботи, 16320,00грн. збитків, завданих внаслідок інфляції, 5033,82грн. 3% річних, 1173,5грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- договір на виконання робіт №2 від 26.01.09р. не містить складу, змісту проектно-кошторисної документації, належного визначення, в який строк замовник зобов'язаний надати відповідну документацію, одночасно з передбаченим обов'язком підрядника за завданням замовника виконати всі роботи в об'ємі та у строки, передбачені договором і здати роботи замовнику у стані, що відповідає проектній документації та обов'язком замовника забезпечити передачу проектної документації в об'ємі і в строки, що забезпечують своєчасне виконання робіт. Також, у договорі сторонами не погоджені види підрядних робіт, строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта) та їх вартість, страхування ризиків, підстави та умови розірвання договору;

- обов'язковою умовою виникнення у підрядника права вимоги оплати виконаних будівельних робіт за договором підряду є виконання ним робіт належним чином і в погоджений строк, у відповідності до проектно-кошторисної документації, а саме належне виконання зазначених робіт - є обов'язком підрядника;

- акт приймання-передачі виконаних робіт може бути підписаним лише за наявності виконання: робіт по узгодженій кошторисній ціні та у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм;

- підпис на акті приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р., навпроти печатки ТОВ "Рівнеградбуд", не відповідає підпису директора ТОВ "Рівнеградбуд" Файфури Богдана Михайловича, оскільки даний акт ним не підписувався. Підпис зроблено іншою особою без правомірних на те підстав (а.с. 55-59).

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх. №11851/11) Позивач заперечив проти доводів та вимог, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 66-67).

16.11.11р. в судове засідання представник скаржника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв.

Враховуючи викладене, а також приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника, який про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 64).

Заслухавши представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.01.09р. між Позивачем (виконавець) та Відповідачем (замовник) було укладено договір № 2 на виконання будівельних робіт (далі Договір) (а.с. 10).

Відповідно до п. 3.1 Договору виконавець взяв на себе зобовязання виконати для замовника будівельні роботи і здати їх у строк до 28.12.09р..

Згідно п. 2 Договору вартість усіх робіт, які доручаються виконавцю, за даним Договором орієнтовно складає 300000,00грн..

Пунктами 5.2. та 5.3. Договору передбачено, що замовник зобовязаний прийняти виконані виконавцем роботи, згідно з додатком до даного Договору, протягом трьох днів та оплатити виконання робіт згідно актів прийому-здачі на протязі трьох днів.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 96000,00грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. затверджені підписами та печатками двох сторін (а.с. 11-15).

Відповідач не виконав взяті на себе зобовязання по договору та не оплатив Позивачу виконанні роботи.

Таким чином, на час розгляду справи в суді, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 96000,00грн..

Докази про оплату боргу в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин Приватне підприємство "Сантехбуд К" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеградбуд" 96000,00грн. боргу (а.с.2-5).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 20.09.11р. позов задоволено (а.с.44-46).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Статтями 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ст. 837 ЦК України вказано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 4. ст. 837 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України №7/98 від 03.03.98р. щодо заповнення форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт", акт приймання виконаних підрядних робіт, форма № КБ-2в - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма № КБ-3).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Відповідач не надав господарському суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання в повному обсязі свого зобовязання щодо сплати заборгованості в сумі 96000,00грн..

Крім того, відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З врахуванням наведеного вище, вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 96000,00грн. боргу правомірно задоволена судом першої інстанції.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо посилання Відповідач на обставину, що підпис навпроти відтиску печатки ТОВ "Рівнеградбуд" на акті приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. не відповідає підпису директора ТОВ "Рівнеагробуд" Файфури Б.М. не береться до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст.207 ЦК України, печатка є обов'язковим реквізитом правочину та підтверджує повноваження особи на вчинення правочину.

Пунктом 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N17 встановлено, що відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

З матеріалів справи вбачається, що докази звернення керівника Відповідача з заявою про викрадення або втрату печатки до органів Внутрішніх справ України відсутні.

Згідно ч.3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність відбитку печатки ТОВ "Рівнеградбуд" на акті приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. спростовує доводи Відповідача про незаконність дій невідомої особи при підписанні цього акту.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Перевіривши розрахунки боргу, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про нарахування суми та стягнення 3% річних в розмірі 5033,82грн. та 16320,00грн. збитків завданих з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з листопада 2009р. по липень 2011р., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 8-9).

Отже, судовою колегією Рівненського апеляційного господарського суду не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Доводи Відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 20.09.11р. у справі №5019/1761/11 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 20.09.11р. у справі №5019/1761/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнеградбуд”, м. Рівне без задоволення.

2. Справу №5019/1761/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Демидюк О.О.

01-12/16513/11 16513/11