Постанова № 19986530, 16.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5004/989/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

суддя Петухов М.Г. , суддя Демидюк О.О. при секретарі судового засідання Басюк Р.О.

за участю представників сторін: <Текст >

позивача (за первісним позовом) та відповідача (за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, довіреність № 89 від 27.12.10, представник Концерну "Військторгсервіс"

відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) - ОСОБА_3, № б/н від 03.01.11, представник ТОВ "Луцький військторг №51"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

не з'явився (Приватне підприємство "Міраж - Луцьк", м. Луцьк);

не з'явився (Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Нововолинськ, Волинська область);

не з'явився (Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, с. Забороль, Луцький район, Волинська область);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, довіреність № 220/4/д від 05.01.11 (представник Міністерства оборони України)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області від 20.07.11 р.

у справі № 5004/989/11 (суддя Гончар М.М.)

за позовом Концерну "Військторгсервіс", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

- Приватне підприємство "Міраж - Луцьк", м. Луцьк;

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Нововолинськ, Волинська область;

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, с. Забороль, Луцький район, Волинська область

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов'язання відповідача звільнити приміщення

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк

до Концерну "Військторгсервіс", м. Київ

про визнання додатку до договору оренди недійсним

Відповідно до розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. у справі № 5004/989/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Щепанська Г.А., суддя Петухов М.Г. , суддя Демидюк О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.07.11р. у справі № 5004/989/11 задоволено позов Концерну "Військторгсервіс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

- Приватне підприємство "Міраж - Луцьк", м. Луцьк;

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Нововолинськ, Волинська область;

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, с. Забороль, Луцький район, Волинська область про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов'язання відповідача звільнити приміщення та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк до Концерну "Військторгсервіс", м. Київ про визнання додатку до договору оренди недійсним.

Усунути перешкоди Концерну "Військторгсервіс", м. Київ у володінні та користуванні приміщеннями та висилення:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк;

Приватного підприємства "Міраж - Луцьк", м. Луцьк;

Фізичну особу підприємця ОСОБА_6, с. Забороль, Луцький район, Волинська;

Фізичну особу підприємця ОСОБА_5, м. Нововолинськ, Волинська область.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк на користь Концерну «Військторгсервіс» 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк до Концерну "Військторгсервіс", м. Київ про визнання додатку до договору оренди недійсним - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 20.07.11р. у справі № 5004/989/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити в частині зустрічного позову прийняти нове рішення - про задоволення позову, в первісному позові - відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що:

- недоказовість обставин, які мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а саме те, що задовільняючи позов концерну "Військторгсервіс" та приймаючи рішення про виселення з нежитлового приміщення, суд керувався тим, що за згодою сторін Договору оренди ЦМК від 18.12 07р. було документально оформлено вилучення майна з переліку за Договором оренди ЦМК та окремого балансу ТОВ "Луцький військторг №51", а саме відповідним актом від 01.07.08р. приймання - передачі (повернення) основних фондів з оренди цілісного майнового комплексу - філії Луцький військторг №51 - магазину №НОМЕР_3, АДРЕСА_1.

На думку суду, орендні відносини припинилися на приміщення площею 755, 5 кв. м.

Апелянт покликається на те, що договором оренди цілісного майнового комплексу (ЦМК) від 18.12.2007р. не передбачено укладення будь-яких додатків до основного договору.

Крім того, акт від 01.07.08р., приймання передачі (повернення) основних фондів ніколи сторонами не укладався, це є підробка.

Суд неправомірно послався на ст. 35 ГПК України та взяв до уваги рішенння судів у справах №8/5004/127/11 та №5/5004/130/11 оскільки сторони були інші. Концерн "Військторг" не брав участі у справах.

Крім того, концерн "Військторгсервіс" звернувся з позовом 13.05.2011р., а заяву про зміни до позовної заяви подав лише 19.07.2011р. після початку розгляду спору по суті в порушення ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Суд першої інстанції не взяв до уваги обставини для визнання додатку від 01.07.08р. до договору оренди від 18.12.07р. недійсним та відмовив в зустрічному позові. (а.с.10-13, т.2).

У додатку до апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ТОВ "Луцький військторг №51" не є володільцем спірного приміщення. Фактичне володіння і користування приміщення здійснює ПП "Міраж-Луцьк" на підставі договору суборенди від 01.10.2008р. та додатку до цього договору від 01.05.2011р., що є недоведеність порушення ТОВ "Луцький військторг №51" прав позивача за первісним позовом. (а.с.32-35. т. 2).

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу концерн "Військторгсервіс" заперечує доводи апеляційної скарги та вважає, що рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с. 38-44, т.2).

Ухвалою від 13.10.2011р. Рівненського апеляційного господарського суду залучено до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України (а.с. 71-71, т.2).

У письмовому відзиві (№12650/11 від 16.11.2011р.) Міністерстов оборони України та його представник в судовому засіднанні заперечив доводи апеляційної скарги, простиь рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

16.11.2011 №12648/11 представник Міністерства оборони України подав заяву у порядку ст. 20 ГПК України про відвід суддів: головуючої судді Щепанської Г.А. та судді Демидюк О.О. з підстав відновлення строку на подання ТОВ "Луцький військторг №51" апеляційної скарги та розгляду справи №8/5004/127/11 за позовом ТОВ "Луцький військторг №51" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення орендної плати, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. була скасована Вищим господарським судом України.

Представник ТОВ "Луцький військторг №51" заперечив заяву про відвід головуючого судді Щепанської Г.А. та судді Демидюк О.О.

Колегія суддів розглянула заяву від 16.11. 2011р. та ухвалою від 16.11.2011р. залишила заяву без задоволення, як безпідставну.

Заслухавши пояснення представника позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом), відповідача (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом), третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Міністерство оборони України), обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,

18 грудня 2007 року між державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування», правонаступником якого є Концерн «Військторгсервіс»(далі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцький військторг № 51»(далі - Відповідач) був укладений Договір оренди цілісного майнового комплексу - філії Луцький військторг № 51.

На виконання пункту 2.1 названого Договору оренди ЦМК, за Актом прийому - передачі від 16.01.2008 державне підприємство Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький військторг №51»в особі директора ТОВ «Луцький військторг № 51» ОСОБА_7 прийняло в строкове платне користування та на окремий баланс цілісний майновий комплекс - філію державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Луцький військторг №51.

За згодою сторін Договору оренди ЦМК було документально оформлено вилучення майна з Договору оренди ЦМК та окремого балансу ТОВ «Луцький військторг № 51», а саме - відповідним актом від 01.07.2008 приймання - передачі (повернення) основних фондів з оренди цілісного майнового комплексу - філії Луцький військторг №51 до ДП МО України «Управління торгівлі Західного оперативного командування»- майно, а саме магазин № НОМЕР_3 площею 755,5 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, між державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування»та ТОВ «Луцький військторг № 51»припинилися орендні правовідносини в частині оренди нежитлового приміщення площею 755,5 кв. м, розташованого за адресою:АДРЕСА_1.

Нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, належить Концерну «Військторгсервіс»на праві господарського відання, що підтверджується наступними доказами:

1.Свідоцтвом про право власності серія CAB № 050374, видане на підставі рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.02.2008 № 107-11.

2. Відомостями ФДМ України від 07.02.2011 № 10-15-1564 про окреме нерухоме державне майно Концерну «Військторгсервіс».

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.02.2011 року у справі №5/5004/130/11 встановлено, що з 01.07.2008 року припинилися орендні правовідносини щодо оренди нежитлового приміщення площею 755,5 кв. м у АДРЕСА_1, а частину нежитлових приміщень площею 252,0 кв. м за вказаною адресою використовує фізична особа-підприємець ОСОБА_4 на підставі Договору оренди від 01.07.2003 №32, як це встановлено перевіркою, проведеною військовою прокуратурою Західного регіону України.

Зазначене рішення суду залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2011року та набрало законної сили.

Рівненський апеляційний господарський суд Постановою від 28.04.2011 по справі №5/5004/130/11 встановив, що «Матеріалами справи підтверджується та обґрунтовується вилучення певної частини майна із складу цілісного майнового комплексу за актом приймання-передачі на підставі волевиявлення сторін, а не всього майна, отриманого в користування за договором оренди цілісного майнового комплексу. Додатком від 01.07.2008 та актом від 01.07.2008 приймання-передачі (повернення) основних фондів з оренди цілісного майнового комплексу - філія Луцький військторг №51 до ДП МО України «Управління торгівлі західного оперативного командування» сторони оформили своє волевиявлення.

Відповідно до ч. 1, ст. 35 ГПК факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно протоколу від 08.10.2008 за № 1087-н про хід публічних торгів, проведених РМУТМБ «Прайс», фізична особа - підприємець ОСОБА_7 (директор Відповідача) отримала право на укладання договору купівлі-продажу об'єкта - нежитлове приміщення магазину, загальною площею 755,5 кв. м, що належить Концерну «Військторгсервіс», код ЄДРПОУ 33689922 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Належність права Концерну «Військторгсервіс» бути продавцем всказаного нерухомого майна окремо від цілісного майнового комплексу, який є предметом Договору оренди ЦМК, встановлено при проведенні торгів.

Відсутність у ТзОВ «Луцький військторг № 51»належного права володіння та користування спірним державним нерухомим майном, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 встановлено ОСОБА_1 - приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області при посвідчені договору купівлі - продажу 23.10.2008, де належним продавцем визначено Концерн «Військторгсервіс»в особі начальника Філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Свідерського Г.М., а покупцем - ОСОБА_7 (директор ТОВ «Луцький військторг № 51»).

У подальшому ОСОБА_7 , як покупець, не виконала зобов'язання за вказаним договором в частині внесення плати, що спричинило цивільно - господарський спір.

Договір купівлі-продажу від 23.10.2008 був розірваний рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2010 у справі № 22/41, а постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 у справі № 22/41 вказане судове рішення було залишено без змін.

ТзОВ «Луцький військторг №51»було подано до господарського суду Волинської області докази того, що після припинення орендних правовідносин стосовно частини нерухомого майна Концерну «Військторгсервіс», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ «Луцький військторг №51»передав частину вказаного майна за договорами суборенди (копії додані до матеріалів справи) наступними суб'єктами господарювання:

Приватному підприємству «Міраж-Луцьк» нежитлові приміщення площею 327,4 кв. м за адресою:АДРЕСА_1.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 нежитлові приміщення площею 68,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 нежитлові приміщення площею 17,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши документи справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог Концерна «Військторгсервіс»та відмовити в зустрічному позові.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.07.2011р. було залучено у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Луцький військторг №51" - ПП "Міраж - Луцьк", ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6

Підставами залучення в якості третіх осіб на стороні відповідача послужило те, що ТОВ "Луцький військторг №51" надав до суду докази укладення суборендних договорів:

1) Договір №01-2010 від 01.12.2010р. укладений між ТОв "Луцький військторг №51" з ФОП ОСОБА_12 на суборенду нежитлового приміщення 17 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1;

Актом прийому -передачі від 01.12.2010р. було передано приміщення з обладнанням.

Строк суборенди встановлений до 30.11.2011р.

Актом прийому - передачі (повернення) майна від 30 квітня 2010р. приміщення та майно було повернено (а.с. 135-138, т. 1).

2) Договір №18-08 від 01.10.2008р. укладений між ТОВ "Луцький військторг №51" з ПП "Міраж - Луцьк" на суборенду нежитлових приміщень площею 327,4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.

Актом прийому - передачі від 01.10.08р. було передано приміщення.

Строк суборенди до 31.08.2009р.

Після закінчення строку договору суборенди приміщення не повернуто ТОВ "Луцький військторг №51".

3) Договір №21-08 від 01.05.2008р. укладений між ТОВ "Луцький військторг №51" з ФОП ОСОБА_6 на суборенду нежитлового приміщення площею 68,7 кв. м. , за адресою: АДРЕСА_1.

Актом прийому - передачі від 01.05.08р. було передане приміщення (а.с. 142-144, т.1).

Строк суборенди встановлений до 31.01.2008року.

Актом прийому - передачі (повернення) майна від 14.01.2011р. приміщення було повернуто (а.с. 145, т.1).

З вищенаведеного випливає, що приміщення в суборенді залишилося тільки у ПП "Міраж-Луцьк".

Додатком від 01.05.2011р. до договору №18-08 від 01.10.08 р. ТОВ "Луцький військторг №51" внесли зміни до Договору про наступне:

1. Пункт 1.1. договору №18-08 викласти у наступній редакції:

"Оренадар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 503,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 з метою використання його у господарській діяльності" (а.с. 163, т.1)

Актом прийому - передачі майна від 01.05.2011р. було передане приміщення 503,4 кв.м. (а.с. 164,, т.1).

20.07.2011р. концерн "Військторгсервіс" звернулось до суду із заявою про зміни до позовної заяви (а.с. 146-159, т. 1).

Відповідно до п. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справ збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Як свідчать матеріали справи, розгляд справи по суті суд першої інстанції розпочав 15.06.2011р. (протокол судового засідання а. с. 105, т.1).

Заява була прийнята судом 20.07.2011р. , в день прийняття рішення, що є порушенням норм господарського процесу. В заяві позивач змінив предмет і підстави позову.

Крім того, заява від 20.07.2011р., яка знаходиться у матеріалах справи не містить підпису повноважної особи, чим порушено п. 1 ст. 54 ГПК України.

Колегія суддів при перегляді рішення господарського суду Волинської області не бере до уваги заяву про зміни до позовної заяви від 20.07.2011р. , а бере до уваги первинну позовну заяву концерну "Військторгсервіс" від 23.05.2011р. про усунення перешкод в користування майном шляхом зобов'язання відповідача - звільнити приміщення. (а.с. 3, т.1).

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції від 20.07.2011р. в частині, яким зобов'язано усунути перешкоди концерну "Військторгсервіс" у володінні та корисутванні прміщенням та виселенням ТОВ "Луцький військторг №51" (код 34745073, за адресою:43005, Волинська область, АДРЕСА_1) майном.

Проте, не погоджуючись з рішенням щодо третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПП "Міраж-Луцьк", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, які не є відповідачами, відповідно до ч. 4 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Рішення в частині зобов'язання третіх осіб підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вимога до ТОВ "Луцький військторг №51" про усунення перешкод у володінні та користуваннні приміщення по АДРЕСА_1 концерну "Військторгсервіс" підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Предметом позову (негаторного) є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, зокрема шляхом звільнення приміщення власника від неправомірного перебування у ньому третіх осіб.

Право на негаторний позов має власник, а також титульний володілець, яким є концерн "Військторгсервіс", за яким майно закріплене на праві господарського відання.

Право господарського відання спірним майном за позивачем підтверджується свідоцтвом на право власності серія САВ №050374, виданим на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 21.02.2008р. №107-11 та довідкою ФДМУ від 07.02.2011р. №10-15-1564.

Відповідно до п. 7.3. Статуту концерну "Військторгсервіс", яким затверджений Міністром оборони України 27.12.06 р., зазначено, що майно Концерну перебуває в державній власності і закріплене за ним на праві господарського відання.

Тобто концерн "Військторгсервіс" володіє, користується, і розпоряджається зазначеним майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою органу управління майном у випадках передбачених чинним законодавством України.

Судом встановлено, що 18.12.2007р. між державним підприємства Міністерства оборони України "Управлінням торгівлі Західного оперативного командування", правонаступником якого є концерн "Військторгсервіс" та ТОВ "Луцький військторг№51" в особі директора ОСОБА_7, був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу (далі ЦМК) - філії Луцький військторг№51.

Відповідно до ст. 651 ЦК України та пункту 10,2 Договору оренди ЦМК, державне підприємство Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування " і ТОВ "Луцький військторгсервіс №15" дійшли згоди про внесення змін до договору від 18.12.07р. та акту прийому -передачі ЦМК від 16.01.08р.

Згода була оформлена Додатком від 01.07.08р. до Договору оренди ЦМК.

Пунктом 4 цього Додатку від 01.07.2008р., сторони за згодою, із розділу 1 (Будівлі) Акту прийому-передачі майна ЦМК від 16.01.08р. було вилучено пункт 15 (пятнадцять), а саме державне нерухоме майно, магазин №НОМЕР_3, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, площею 755, 5 кв. м.

Пунктом 10,3 Договору оренди ЦМК встановлено, що «зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускається за взаємною згодою сторін», що є спростування доводів апеляційної скарги, що договором не передбачено будь-яку зміну договору.

Відповідно до п. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлене характером його зміни. (п.3, ст. 653 ЦК України).

Отже договір оренди від 18.12.07р. припинив свою дію в пункті 15 з 01.07.08р.

ТОВ «Луцький військторг №51» безпідставно утримує нежитлове приміщення площею 503,5 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Зустрічний позов ТОВ «Луцький військторг №51» про визнання додатку до договору оренди від 01.07.2008р. недійсним не підлягає до задоволення, до такого висновку прийшов суд першої інстанції. (а.с.85, т. 1).

Колегія суддів вважає, що господарський суд прийшов до вірного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до п. п. 1, 2 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Додаток від 01.07.2008року та акт від 01.07.2008р. приймання передачі (повернення) основних фондів з оренди цілісного майнового комплексу філії «Луцький військ торг №51» до

ДП МО України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» підписаний повноваженими особами та скріплений печатками юридичних осіб сторін Договору оренди ЦМК.

Апелянт не подав належних доказів, що уповноважена особа Міністерство оборони України, ОСОБА_10 не мав повноважень підписувати Додаток від 01.07.08р. до договору оренди від 18.12.07р.

В матеріалах справи наявна довіреність від 1.12.2007 року, яка діяла до 31.12.2008 року.

Зважаючи на це, додаткова угода від 01.07.08р. є чинною і відсутні правові підстави для визнання додаткової угоди недійсною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Волинської області підлягає скасуванню в частині, щодо третіх осіб та залишенню без змін рішення про відмову у визнанні правочину додаткової угоди недійсною.

Керуючись ст. ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м. Луцьк задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 20.07.2011р. у справі №5004/989/11 скасувати в частині усунення перешкод у володінні та користуванні приміщення та виселення щодо третіх осіб:

2.1. ПП "Міраж-Луцьк" (код 36180962) за адресою: АДРЕСА_1, з нежитлової площі 327,4 кв. м.;

2.2. ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) з нежитлової площі 68,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;

2.3. ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_2) з нежитлової площі 17, 0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

3. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

" Позов задовольнити.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Луцький війсьторг №51" усунути перешкоди концерну "Військторгсервіс" у користуванні майном шляхом звільнення займаних нежитлових приміщень площею 503,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В решті рішення залишити без змін".

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.

5. Справу №5004/989/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Демидюк О.О.

01-12/16463/11 16463/11