Постанова № 19986475, 16.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року Справа № 18/453/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. № 7 від 26.10.2011р.

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №4722П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.11 р. у справі № 18/453/11

за позовом Агрофірма "Вересень", с. Погреби, Глобин. р-н, Полтав. обл.

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря", с. Пироги, Глобин. р-н, Полтав. обл.

про стягнення 429974,36 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості поворотної фінансової допомоги у розмірі 419000 грн., 3% річних - 4270,36 грн. та інфляційних збитків в розмірі 6704,00 грн. за договором № 27/09/07 від 27.09.2007р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 р. (суддя Іваницький О.Т.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, АФ "Вересень", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в звязку з тим, що договір від 27.09.2007р. № 27/09 у позивача відсутній, але це не дає жодних підстав вважати, що між позивачем та відповідачем не відбулося конкретних цивільно-правових відносин, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 14.09.2010р. за № 14/09/10-01, в якій просив протягом 30-ти днів повернути кошти в сумі 419000,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

Відповідач, ТОВ "Агрофірма "Зоря", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Також, відповідач просить розгляд справи проводити без участі його представника.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2007 року платіжним дорученням №700 позивач перерахував відповідачу 419000,00 грн. поворотної фінансової позички. Письмовий договір про надання фінансової допомоги між Агрофірмою "Вересень" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" не укладався. На підтвердження перерахування фінансової допомоги в розмірі 419 000,00 грн., позивач до позову надав суду виписку з рахунку (а.с.6 том І).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно відзиву на позовну заяву ТОВ агрофірми "Зоря" фактично визнало, що позивач перерахував відповідачу фінансову позичку в сумі 419000,00 грн. платіжним дорученням 700 від 28.09.2007р. У відзиві також зазначено, що через 20 днів після отримання поворотної фінансової допомоги вона була повернута позичальнику Агрофірмі "Вересень" платіжними дорученнями на загальну суму 350000,00 грн., а також накладною №153 від 01.11.2007р. на поставку соняшника на суму 168155,55 грн. (з ПДВ).

З наданих до матеріалів справи відповідачем платіжних доручень вбачається, що вони не стосуються повернення поворотної фінансової позички, оскільки в них зазначено, що це є оплатою грошових сум позивачу за сільгоспкультури.

Таким чином, дані платіжні доручення помилково було взято до уваги судом першої інстанції та прийнято як доказ повернення позивачу фінансової допомоги.

На вимогу ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2011р. відповідач не надав суду підстав відвантаження позивачу насіння товарного соняшнику (договір, угоду); документів в підтвердження прийомки позивачем насіння товарного соняшнику (зустрічні накладні, довіреності на отримання); транспортних документів; підстав оплати фінансової допомоги платіжними дорученнями, в яких вказано «за засоби захисту рослин», «за мінеральні добрива», «за дизельне паливо», «за послуги комбайна», «за насіннєвий матеріал».

Позивачем було надано суду підписаний ним акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2011р. та докази направлення його копії на адресу відповідача, а саме поштова квитанція від 01.12.2011р. та опис вкладення. Відповідачем, в свою чергу, акту взаємних розрахунків суду надано не було.

Позивачем також було надано суду довідки з ПАТ «АКБ Банк», з ПАТ «Альфа-Банк», згідно яких за період з 2007р. по 2011р. грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача від Агрофірми «Зоря»не надходили.

З наданої позивачем виписки проведених операцій філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтаві»№ 744 від 02.12.2011р. за період з 01.01.2007р. по 11.02.2011р. вбачається, що з рахунку позивача 28.09.2007р. було перераховано поворотну фінансову позичку згідно договору № 27/09 від 27.09.2007р. (ПДВ не має) 419000,00 грн. Відповідно до розділу «Надходження на рах. 26004301550188»зазначеної виписки банку від Агрофірми «Зоря»поворотної фінансової позички на рахунок позивача не надходило.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 419000,00 грн. є обґрунтованими та помилково не були стягнуті судом першої інстанції, оскільки надання поворотної фінансової позички підтверджується матеріалами справи та визнається безпосередньо відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем правильно нараховано інфляційні та 3% річних у розмірі 10974,36 грн., як підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011р. по справі № 18/453/11 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011р. у справі № 18/453/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (39045, Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Пироги, вул. Чубаря, буд. 1, код ЄДРПОУ 31323971) на користь Агрофірми "Вересень" (39075, Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Погреби, вул. Жовтнева, буд. 27, код ЄДРПОУ 23810167, п/р 26008010686201 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 419000,00 грн. заборгованості, 10974,36 грн. інфляційних та 3% річних, 4299,75 грн. державного мита за розгляд в суді першої інстанції, 2150,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

суддя Л.М. Бабакова

суддя С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 13.12.2011р.