Постанова № 19986477, 16.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 5021/1608/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_1

першого відповідача Созонов В.П.

другого відповідача Марченко О.П.

третього відповідача не зявився

третіх осіб 1. не зявилась

2. не зявилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. № 5011 С/1-12) та апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 5012 С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2011 року у справі №5021/1608/2011

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Прінт", м. Суми

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міко-Пак", м. Суми

2. Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Суми

3. Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, м. Суми

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача: 1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_6, м. Суми

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд", м. Дніпропетровськ про визнання права власності та зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Міко-Пак" (далі перший відповідач), публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі другий відповідач), Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі третій відповідач), в якій просив визнати за ним право власності на флексографічну машину "Ультрафлекс-64" 31108 73 807.10-1768.4/1, 807.10-1769.4/1 та зняти арешт з вищезазначеної флексографічної машини "Ультрафлекс-64", накладений третім відповідачем згідно акту опису й арешту майна від 08.07.2011 р.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вищевказане майно належить йому на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.03.2008 р., актом приймання-передачі від 12.03.2008 р., видатковою накладною № РН-0000023 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 35 від 12.03.2008р., а відповідачі своїми діями чинять перешкоди у здійсненні ним прав власника.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2011 року у справі № 5021/1608/2011 (суддя Лиховид Б.І.) позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Крім того, стягнуто з першого відповідача на користь позивача 585,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перший відповідач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2011 року у справі № 5021/1608/2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги перший відповідач посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з'ясував обставини, пов'язані з виникненням права власності на майно, а тому дійшов невірного висновку щодо задоволення позовних вимог. Це призвело до винесення неправильного рішення і як наслідок є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно зі ст. 104 ГПК України та винесення нового рішення.

Другий відповідач із зазначеним рішенням також не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2011 року у справі № 5021/1608/2011 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги другий відповідач посилається на те, що рішення прийнято господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом при його прийнятті неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. На його думку, позивач не довів, що спірне майно є флексографічною машиною «Ультрафлекс-64»та те, що саме описане державним виконавцем майно є його власністю. Крім того, позивач не довів способу переміщення спірного майна до приміщення, яке орендував перший відповідач, що не може бути підставою для визнання права власності.

Позивач надав відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, оскільки суд дійшов вірних висновків щодо відсутності у власності першого відповідача будь-якої флексографічної машини, зокрема, тієї, що знаходиться у власності позивача. Просить рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2011 р. залишити без змін, а апеляційні скарги першого та другого відповідачів залишити без задоволення.

Третій відповідач та треті особи письмових відзивів на апеляційні скарги першого та другого відповідачів не надали.

Третій відповідач та треті особи на стороні відповідачів, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційних скарг, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників третього відповідача та третіх осіб не була визнана обовязковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи першого та другого відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 12 березня 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (продавець) та позивачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити і оплатити флексографічну машину «Ультрафлекс-RF64». Згідно з п. 2.1. договору загальна сума договору складає 50 000,00 грн.

За актом прийому-передачі від 12.03.2008 р. флексографічна машина "Ультрафлекс-64" 31108 73 807.10-1768.4/1, 807.10-1769.4/1 передана позивачу.

Крім того, в матеріалах справи міститься видаткова накладна № РН-0000023 від 12.03.2008 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 35 від 12.03.2008р. про оплату товару.

08.07.2011 р. державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на виконання рішення про стягнення з першого відповідача на користь другого відповідача грошових коштів, було складно акт опису й арешту майна, а саме флексографічної машини «Ультрафлекс»зеленого кольору, заводський номер 807.10-1769.4/1, яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 4, м. Суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказане майно належить йому на праві власності, що підтверджується вищевказаними документами, а відповідачі своїми діями чинять перешкоди у здійсненні позивачем прав власника, тому на підставі ст. ст. 317, 321, 392 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»просить визнати його право власності на флексографічну машину «Ультрафлекс-64»31108 73 807.10-1768.4/1, 807.10-1769.4/1 та зняти арешт з вищезазначеної флексографічної машини, накладений третім відповідачем згідно акту опису й арешту майна від 08.07.2011р.

Приймаючи рішення про визнання за позивачем права власності на вищезазначене майно, суд першої інстанції виходив з правомірності його набуття позивачем на підставі договору, накладної, акту приймання-передачі, зокрема, приписів ст. ст. 317, 321, 328, 334 Цивільного кодексу України. Крім того, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача про зняття арешту з флексографічної машини «Ультрафлекс-64», накладеного третім відповідачем згідно акту опису й арешту майна від 08.07.2011 р. на підставі ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи першого відповідача про те, що спірне майно належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 2/ТП від 09.07.2008 р., укладеного між ним та ТОВ «Статус Трейд», а також акту прийому-передачі № СТ-0/0006.8, з посиланням на те, що вказаний акт прийому-передачі не містить дати підписання.

Договір оренди № 72 від 21.06.2007 р., укладений між ВАТ «Сумський рафінадний завод» та першим відповідачем; наявність у першого відповідача паспорту (Інструкції по експлуатації флексографічної машини «Ультрафлекс»); акт проведення моніторингу обладнання від 04.06.2010 р.; договір застави № 44-КД-2 від 12.08.2008 р., надані відповідачами в обґрунтування своїх заперечень проти позову, господарський суд Сумської області не прийняв до уваги в якості доказів, що підтверджують право власності першого відповідача на спірне майно.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не досліджено обставини правомірності набуття права власності на спірне майно третьою особою, а в подальшому його продаж позивачу за договором купівлі-продажу від 12.03.2008 р.

За умовами договору купівлі-продажу від 12.03.2008 р. ФОП ОСОБА_6 (продавцем) продано позивачу (покупцю) флексографічну машину «Ультрафлекс-RF64», однак за актом приймання-передачі позивач прийняв у ФОП ОСОБА_6 флексографічну машину «Ультрафлекс-64», що має різницю з договором у маркуванні. У квитанції до прибуткового касового ордеру № 35 від 12.03.2008 р. підставою для оплати міститься лише назва «флексографічна машина».

Крім того, із наданих пояснень ФОП ОСОБА_6 вбачається, що на початку 2008 року на замовлення позивача нею було придбано флексографічну машину «Ультрафлекс». Зазначене майно було придбано за готівку як металобрухт, оскільки машина була в неробочому стані, тому будь-яких документів на неї не збереглося. Послуги по перевезенню також були здійснені без будь-якого документального оформлення. В подальшому зазначену флексографічну машину було продано позивачу вже як обладнання, яке відповідає технічним умовам (т. 1 а. с. 76).

Відсутність документів про придбання та перевезення металобрухту третьою особою, а також доказів перетворення металобрухту на обладнання дають підстави колегії суддів ставити під сумнів правомірність набуття права власності ОСОБА_6 на майно - флексографічну машину «Ультрафлекс»у якості металобрухту.

Зазначені обставини викликають сумнів щодо правомірності продажу та набуття позивачем права власності на зазначену флексографічну машину в якості обладнання, що відповідає технічним умовам, як зазначено в договорі купівлі-продажу від 12.03.2008 р. При цьому, позивачем доказів, що підтверджують факт проведення ремонту флексографічної машини суду також не надано.

Заперечуючи проти визнання за позивачем права власності на флексографічну машину «Ультрафлекс-64», відповідачі в апеляційних скаргах зазначають, що спірне майно придбано першим відповідачем у ТОВ «Статус Трейд», що підтверджується договором купівлі-продажу № 2/ТП від 09.07.2008 р., платіжними дорученнями № 459 від 11 серпня 2008 року та № 460 від 12 серпня 2008 року, відповідними банківськими виписками.

Передача майна першому відповідачу відбулася на підставі акту приймання-передачі № СТ-0/0006,8, підписаного та скріпленого печатками сторін. При цьому, першим відповідачем суду надана податкова накладна за 2008 рік про оподаткування операції купівлі-продажу.

Крім того, першим відповідачем надано суду документи, що підтверджують факт придбання флексографічної машини «Ультрафлекс-64»у ТОВ «Статус Трейд», а саме рахунок-фактуру № СТ-0/001263 від 09.07.2008 р., видаткову накладну № СТ-0/0006.8 від 09.07.2008 р., податкову накладну № 6.8 від 09.07.2008р.

Як вбачається із матеріалів справи, на даний час зазначене майно передане у заставу другому відповідачу на підставі нотаріально посвідченого договору застави № 44-КД-Z від 12.08.2008 р., а 08.07.2011 р. третім відповідачем складено акт про опис та накладення арешту на майно.

Судом першої інстанції не враховано, що наданий другим відповідачем договір застави свідчить про нотаріальне посвідчення факту укладених відносно флексографічної машини договорів, оскільки у договорі застави нотаріусом посвідчено, що право власності на заставлене майно підтверджується договором купівлі-продажу № 2/ТП від 09.07.2008 р., актом приймання-передачі № СТ-0/0006,8 від 12.08.2008 р., рахунком-фактурою від 09.07.2008 р.

Посилання суду першої інстанції на те, що згідно даного акту ТОВ «Статус Трейд»передав першому відповідачу флексографічну машину «Ультрафлекс»ФДР 600, а не флексографічну машину «Ультрафлекс-64», про визнання права власності на яку заявлено в позові, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Актом проведення моніторингу обладнання від 04.06.2010 р. встановлено заводський номер флексографічної машини «Ультрафлекс»№ 807.10-1769.4/1. У паспорті - інструкції по експлуатації флексографічної машини «Ультрафлекс», наданому першим відповідачем, також зазначено заводський номер № 807.10.-1769.4/1.

Дослідження судом першої інстанції акту приймання-передачі флексографічної машини між першим відповідачем та ТОВ «Статус Трейд»окремо від інших документів і відсутність в акті дати приймання-передачі, безпідставно розцінено як відсутність набуття першим відповідачем майна у власність.

Місцевий господарський суд не врахував, що сторони передання товару посвідчили іншими документами з точною вказівкою на дату - 12 серпня 2008 року, зокрема, накладною від 12.08.2008 р. В акті приймання-передачі № СТ-0/0006,8 зазначено, що він складений на підставі договору купівлі-продажу № 2/ТП від 09.07.2008 р.

Також судом першої інстанції не зясовано питання щодо місця знаходження спірної флексографічної машини.

Наданий другим відповідачем договір оренди № 72 від 21.06.2007 р. між ВАТ «Сумський рафінадний завод»та першим відповідачем, свідчить про те, що останній орендував приміщення з 2007 року за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4. Зазначене, на думку другого відповідача, пояснює чому спірне майно знаходиться саме за цією адресою на території того самого складу, де майно описане державним виконавцем та обліковується нинішнім орендарем - ТОВ «Полімер-Прінт».

Разом з тим, суд першої інстанції зобов'язав третього відповідача зняти арешт з флексографічної машини «Ультрафлекс-64», однак згідно акту опису та арешту майна від 08.07.2011 р. арешт накладено на флексографічну машину «Ультрафлекс»без маркування, але із заводським номером № 807.10-1769.4/1, тому зняття арешту з іншої подібної машини є неможливим.

Місцевим господарським судом також не враховано, що другий відповідач два рази на рік моніторив спірне майно, що свідчить про те, що за однією і тією ж адресою майно надавалося на огляд представникам банку (акт моніторингу від 04.06.2010 р. надано суду). Однак лише у 2011 році після опису майна державним виконавцем позивач надав документи, які на його думку підтверджують право власності на флексографічну машину. При цьому, купівля зазначеного майна в якості металобрухту у третьої особи без документального оформлення, з подальшим продажем такого майна в якості обладнання викликає у колегії суддів сумніви щодо законності придбання та продажу цього майна.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що позивач не довів, що спірне майно є флексографічною машиною «Ультрафлекс-64», а також те, що саме описане державним виконавцем майно є його власністю, не довів способу переміщення спірного майна до приміщення, яке орендував перший відповідач.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення про визнання за позивачем права власності на флексографічну машину "Ультрафлекс-64" 31108 73 807.10-1768.4/1, 807.10-1769.4/1 та зняття арешту з вищезазначеної флексографічної машини "Ультрафлекс-64", накладений третім відповідачем згідно акту опису й арешту майна від 08.07.2011 р., неповністю з'ясував обставини, пов'язані з виникненням права власності на майно, а тому прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2011 року у справі №5021/1608/2011 прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в звязку з чим підлягає скасуванню, а апеляційні скарги першого та другого відповідачів підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги першого та другого відповідачів задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2011 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови по справі підписаний 9 грудня 2011 року.