Постанова № 19986458, 14.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5023/6940/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

прокурора Асрян А.Б.., посвідчення № 89 від 24.04.2011 р.

представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 01-37/991 від 01.06.2011 р.

першого відповідача - ОСОБА_2 довіреність від 07.12.2011 р.

другого відповідача Іванченко В.О.(голова правління)

третього відповідача не з»явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх. №4775 Х/1-14) та Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора (вх.№ 4890 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 р. у справі № 5023/6940/11

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської обласної ради

до 1) Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, м. Харків

2) Харківської міжрайонної організації мисливців та рибалок, м. Мерефа Харківської області

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвуд-2", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної ради до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, Харківської міжрайонної організації мисливців та рибалок, товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвуд-2" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про співпрацю в веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями від 25 вересня 2008 року.

Рішенням господаського суду Харківської області від 21 жовтня 2011 року у справі № 5023/6940/11 (суддя СветлічнийЮ.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор також із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Прокурор та представник позивача підтримують апеляційні скарги.

Представник першого та другого відповідачів в судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечує, просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Третій відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив.До суду повернулась надіслана на адресу третього відповідача ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження, якою призначено дата час та місце даного судового засідання разом із повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції із позначкою поштового відділення на поштовому конверті "за відсутності терміну зберігання".

Оскільки до повноважень господарського суду чинним законодавством не віднесено з"ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції за поштовими реквізитами наявними у матеріалах справи із зазначеною позначкою органу зв"язку є належним доказом виконання судом обов"язку з повідомлення зазначеного учасника процесу про дату, час та місце судового засідання, а тому справа розглядається за відсутності представника третього відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача, першого та другого відповідачів, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню. виходячи з наступного.

Рішенням Харківської обласної ради від 29.09.1998 р. першому відповідачу -Харківській обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок було надано в користування мисливські угіддя Харківської області загальною площею 2639561 га строком на 15 років для ведення мисливського господарства.

Зважаючи на це рішення, перший відповідач набув статусу користувача мисливських угідь згідно з положеннями статей 1, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

У зв"язку із наданням зазначеним рішенням першому відповідачу в користування мисливських угідь, на підставі ч. 3 статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", якою передбачено, що умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі , який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь 22 травня 2008 року між першим відповідачем та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було укладено

договір про умови мисливського господарства.

25 вересня 2008 року між першим відповідачем-Харківською обласною організацією Українського товариства мисливців та рибалок, другим відповідачем - міжрайонною організацією Українського товариства мисливців та рибалок та третім відповідачем -товариством з обмеженою відповідальністю "Грінвуд-2" було укладено договір про співпрацю у веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями.

В пунктах 1.1.,1.2. сторони зазначили що цим договором вони виявляють свою волю співпрацювати в діяльності по веденню і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями, розташованими в Харківському районі, які надані в користування обласною радою Харківській обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок, шляхом створення господарства по відтворенню дикого тваринного світу, птахів та риб в угіддях Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок площею 11014 га.

Пунктом 1.2. договору сторони передбачили, що вказані в пункті 1.1. цілі будуть забезпечені шляхом створення виробничої бази для інтенсивного відтворення тваринного світу, а також завезення, розселення та охорони диких тварин і птахів, запровадження прогресивних методів полювання та забезпечення надійної охорони дикого тваринного світу в угіддях, наданих в користування Харківській обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок.

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор просить визнати недійсним укладений між відповідачами договір про співпрацю у веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями від 25 вересня 2008 року на підставі ч. 1, 2 статті 203 та статті 227 Цивільного кодексу України з зв"язку з тим, що зміст цього договору суперечить законодавству та вчиненням цього договору особою, яка не має необхідний обсяг дієздатності та без відповідного дозволу.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в порушення статтей 22 та 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" третій відповідач-товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвуд-2" наділено правами та обов"язками користувача мисливських угідь без прийняття Харківською обласною радою відповідного рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на те, що положення спірного договору дають змогу констатувати, що цей договір не містить в собі положень, які б вказували на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвуд-2" отримало за ним право користування мисливськими угіддями, тобто стало їх користувачем, а з положення договору вбачається, що це товариство зобов"язується сприяти Харківській обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок у веденні мисливського господарства, проводити роботи, пов"язані з його веденням, але ніяким чином не набувала права бути безпосереднім користувачем цих угідь.

Місцевий господарський суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається відсутність порушень з боку відповідачів Закону України "Про мисливське господарство та полювання", оскільки предметом укладеного договору є співробітництво у веденні мисливського господарства, а не передання своїх функціональних обов"язків по користуванню мисливськими угіддями товариству з обмежною відповідальністю "Грінвуд-2" без прийняття Харківською обласною радою відповідного рішення, в порядку. встановленому статтею 21 вказаного закону та спірний договір за своєю правовою природою є не договором про надання в користування мисливських угідь та ведення мисливського господарства, а договором про спільну діяльність.

Колегія суддів із зазначеними висновками місцевого господарського суду не погоджується, оскільки вони зроблені в результаті недослідження всіх умов спірного договору та неврахування норм чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства.

Згідно з частиною другою цієї статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 227 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний недійсним.

Статтею 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями,територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачені права та обов"язки користувачів мисливських угідь.

Зокрема, користувачі мають право користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь; використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації, регулювати чисельність диких тварин, утримувати та розводити диких тварин у неволі тощо.Серед обов"язків користувачів закрема зазначено, що останні повинні виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь, проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, здійснювати охорону державного мисливського фонду, проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення тварин, у тому числі штучне, додержуватись режиму їх охорони, створювати єгерську службу тощо.

З аналізу змісту спірного договору вбачається, що його умовами передбачено надання прав користувача мисливських угідь третьому відповідачу -товариству з обмеженою відповідальністю "Грінвуд-2", який не є користувачем мисливськими угіддями, оскільки Харківською обласною радою відповідного рішення про надання йому в користування угідь в порядку, встановленому ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»прийнято не було, в тому числі передані права щодо ведення мисливського господарства та користування мисливськими тваринами, що свідчить про порушення наведених вимог статтей 21, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Так, як було наведено вище, в пункті 1.1. договору його предметом зазначено діяльність по веденню і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями, що надані в користування облрадою Харківській обласній організації УМТР, шляхом створення Господарства по відтворенню дикого тваринного світу, птахів та риб в угіддях Харківської обласної організації УТМР загальною площею 11014 га, що згідно зі статтею 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" є правом користувача.В зазначене господарство входить ТОВ "Грінвуд-2", яке не є користувачем мисливських угідь.

Згідно з п. 2.1. цього договору Харківська обласна організація УТМР та Харківська міжрайонна організація УТМР зобов'язані передати ТОВ "Грінвуд-2" копію документів щодо обліку дикого тваринного світу в угіддях Господарства, карту-схему розміщення біотехнічних споруд і пристроїв тощо, що є згідно зі статтею 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»правом користувача мисливських угідь по веденню мисливського господарства, а також самостійного використання та розпорядження мисливськими тваринами.

Крім того, відповідно до умов пункту 2.2. договору ТОВ "Грінвуд-2" наділене правом за власні кошти створити виробничу базу розвитку, для охорони угідь і доставки кормів виділити автомобіль та утримувати за свій рахунок двох єгерів, створити в межах мисливських угідь центр з необхідними і побутовими будівлями, вирощений молодняк диких тварин і фазанів щорічно випускати в мисливське господарство Харківської міжрайонної організації УТМР.Зазначене є згідно зі статтею З0 наведеного Закону правами та обов'язками користувача мисливських угідь.

Відповідно до п. 2.3 договору ХОО УТМР має право здійснювати контроль за відтворенням та використанням тваринного світу, що свідчить про наділення товариства правами ведення мисливського господарства, а саме проведення робіт по відтворенню та використанню тваринного світу Товариством.

Пунктом 3.4 договору передбачені права створеного Господарства, в яке входить ТОВ "Грінвуд-2", яке не є користувачем мисливських угідь, а саме використання водно-болотних угідь для розведення дичини і риби, самостійне керівництво єгерями але в складі районної організації УТМР, створення і утримання споруд для проведення випробувань мисливських собак. Зазначені права Господарства відповідно до вимог статті 30 Закону є правами користувача мисливських угідь, тобто Харківської обласної організації УТМР.

Місцевий господарський суд на зазначені порушення законодавства у змісті спірного договору не звернув уваги, незважаючи на посилання на них в позовній заяві.

Зважаючи на наведені обставини та норми, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним спірного договору підлягають задоволенню, а висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову є неправильним, оскільки здійснено через неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, у зв"язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню та необхідно прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Виходячи з викладеного та керуючись статтею 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги позивача та прокурора задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 р. у справі № 5023/6940/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про співпрацю в веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями від 25 вересня 2008 року, укладений між Харківською обласною організацією Українського товариства мисливців та рибалок та товариством з обмеженою відповідальністю "Грінвуд-2".

Стягнути з Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок ((61039, м. Харків, вул. Цюрупи 27, код 03928435, п/р 260035411, МФО 351629) на користь Державного бюджету України 68,75 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд-2" (61202, м. Харків" пр. Л. Свободи 35-Б, кв. 19, код 35588994) на користь Державного бюджету України 68,75 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Повний текст постанови складено 12.12.2011 р.

Згідно з оригіналом

секретар суду Скорописова Н.І.

16.12.2011