Постанова № 19986413, 12.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 13/58

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,          

1-го відповідача – не з’явився,

2-го відповідача –не з’явився,

третьої особи –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ОСОБА_1 (вх.№4325П/2-6)

на рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року у справі №13/58,

за позовом ОСОБА_1, м. Полтава

до 1.Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава,

2.Публічного акціонерного товариства “Львіобленерго”, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватне підприємство “Лісті”, м. Київ,

про визнання недійсними протоколів про зміну форми виконання зобов’язань, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2011р. у справі №13/58 (суддя Босий В.П.) відмовлено ОСОБА_1 в позові до Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава та Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду від 18.08.2011р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.08.2011р. і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. При цьому апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що від проведення господарської операції між ВАТ «Полтаваобленерго»і ВАТ «Львівобленерго»по зміні форми виконання зобов’язань напряму залежить прибуток ВАТ «Полтаваобленерго»і особисто частина позивача в розподіленій його частині.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Львівобленерго»просить апеляційну скаргу гр..ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області. Також просить суд розглядати дану справу без участі представника ПАТ «Львіообленерго»за наявними у матеріалах справи документами.

У судове засідання 06.12.2011р. представники позивача, першого відповідача та третьої особи не з’явилися, про причини нез’явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 17.11.2011 року. Дана ухвала була направлена сторонам по даній справі рекомендованою поштою і отримана позивачем 26.11.2011р., першим відповідачем 25.11.2011р., а копія зазначеної ухвали, яка була направлена на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів повернулась до суду з довідкою Укрпошти, в якій зазначено, що адресат за даною адресою не проживає, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи.

Таким чином, представники сторін у даній справі своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Дана обставина свідчить про те, що у відповідності до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судами першої та апеляційної інстанцій були створені сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, але позивачем, першим відповідачем та третьою особою не дотримано приписів частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 17.11.2011р., сторони були попереджені, що у разі не з’явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

У листопаді 2009 року, Фізична особа ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсними протоколи зміни форми виконання зобов’язань від 18.11.1999р. та 02.12.1999р., укладені між ВАТ «Полтаваобленерго»та ВАТ «Львівобленерго». Зобов’язати ВАТ «Львівобленерго»передати ВАТ «Полтаваобленерго» прості векселі №763314783257, 763314783258 763314783259 від 18.11.1999р. та №763314783273, 763314783274 від 02.12.1999р. (а.с.2-а.с.5, том 1).

Як вже зазначалось, господарський суд Полтавської області рішенням від 18.08.2011р. у справі №13/58 (суддя Босий В.П.) відмовив ОСОБА_1 в позові до Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м.Полтава та Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів (а.с.83 –а.с.86).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з сертифікату акцій Серії PLTOEN №114, фізична особа, ОСОБА_1 є акціонером ВАТ "Полтаваобленерго" (код ЄДРПОУ 00131819, адреса:36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ,5 (а.с.9, том 1).

В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що відповідно до ст.85, ст. 86 Господарського кодексу України ОСОБА_1 вклав належні йому на праві приватної власності цінні папери у створюване товариство "Полтаваобленерго" і, як один із його співвласників, на підставі ст. 88, 89 ГК України через відповідні органи та посадових осіб, обраних відповідно до законодавства, має право брати участь в управлінні діяльністю товариства, брати участь у розподілі прибутку, отримувати інформацію про діяльність товариства та ін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає наступне.

У 1999 році шляхом проведення господарської операції, товариство втратило 5 000 000 грн., що не могло не позначитись на фінансовому стані товариства і, як наслідок, не мого не вплинути на отриманні ним частини чистого прибутку, на яку позивач мав корпоративне право.

Відповідно до статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності.

Статтею 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що від проведення господарської операції між ПАТ "Полтаваобленерго" і ПАТ "Львівобленерго" по зміні форми виконання зобов'язань безпосередньо залежить прибуток ПАТ "Полтаваобленерго" і особисто частина прибутку позивача.

Як свідчать матеріали справи, Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (правонаступником якого є ПАТ «Полтаваобленерго») підписало у 1999 році з Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (правонаступником якого є ПАТ «Львівенерго») протокол зміни форми виконання зобов'язань від 18.11.1999р. Цим протоколом передбачалась передача векселів в рахунок виконання зобов'язань по векселям, які були наявні у другого відповідача і були свого часу емітовані ПАТ "Полтаваобленерго".

По протоколу від 18.11.1999р. ПАТ "Полтаваобленерго" замість векселів №763314782878, №763314782879, №763314782843 (всі номіналом 1000000 грн.) передало другому відповідачу векселі №763314783257, №763314783258, №763314783259 (всі номіналом по 1000000 грн.) (а.с.10, том1).

02.12.1999р. аналогічний протокол зміни форми виконання зобов'язань був підписаний щодо передачі першим відповідачем другому відповідачу векселів № 763314783273, №763314783274 (номіналом по 1000000 грн.) замість векселів № 763314782887, №763314782888 (номіналом по 1000000 грн.) емітованих першим відповідачем.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до ст.41 ЦК УРСР (чинного на момент укладання протоколів) угодами визнавались дії громадян та організацій спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Протоколи зміни форми виконання зобов'язань від 18.11.1999р. та від 02.12.1999р. направлені на зміну прав та обов'язків сторін, а тому по своїй правовій суті є угодами.

Згідно зі ст.48 ЦК УРСР та ст.ст.203, 215 ЦК України невідповідність угоди (правочину) вимогам закону є підставою для визнання її недійсною.

Апелянт вважає, що при укладанні протоколів зміни форми виконання зобов'язань від 18.11.1999р. та 02.12.1999р. було порушено вимоги чинного на той час законодавства України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасником господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів підвідомчі господарським судам.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість звернення особи до господарського суду з позовом до товариства, акціонером якого воно є, але за єдиної умови –за умови порушення або оспорювання товариством прав такої особи як акціонера товариства, що було враховано місцевим господарським судом при винесенні рішення.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

У Рішенні Конституційного суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач просить визнати недійсними угоди, укладені між ПАТ "Полтаваобленерго" та ПАТ "Львівобленерго" –першим та другим відповідачами по справі. Позивач не є стороною в оскаржуваних правочинах.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що сума в розмірі 5000 000 грн. була виведена з прибутку акціонерного товариства, а могла бути спрямована на виплату дивідендів.

Судова колегія не погоджується з даним твердженням апелянта, оскільки спірні протоколи лише зафіксували заміну одних боргових документів іншими: ПАТ "Львівобленерго" повернуло ПАТ "Полтаваобленерго" 5 векселів, за якими останнє було винне ПАТ «Львівобленерго»5 000 000 грн., а взамін ПАТ "Львівобленерго" отримало від ПАТ «Полтаваобленерго» 5 векселів на ту саму суму грошових коштів.

Таким чином, боргові зобов'язання першого відповідача перед другим відповідачем не змінилися, а змінилися лише документи, які цей факт посвідчують. Тобто, незалежно від того, відбулася чи не відбулася б заміна одних цінних паперів іншими, був би чи не був цей факт засвідчений протоколами, що оскаржуються, прибуток акціонерного товариства в 1999р. від цього ніяким чином не змінився.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювані протоколи укладені між першим відповідачем та другим відповідачем не можуть вважатися такими, що порушують права і охоронювані законом інтереси позивача (апелянта) в розумінні ст.ст.1, 2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не є стороною оспорюваних угод, з цих протоколів у позивача не виникають права і обов'язки.

Щодо посилань апелянта на те, що укладання спірних протоколів створює негативні наслідки для нього у вигляді недоотримання дивідендів, як акціонера відповідача ПАТ «Полтаваобленерго», судова колегія вважає їх необґрунтованими, оскільки настання зазначених наслідків можливе лише за результатами підприємницької діяльності першого відповідача, а не безпосередньо з оспорюваних протоколів.

Отже, протоколи від 18.11.1999р. та 02.12.1999р. не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, як акціонера товариства.

Крім того, пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що законом не передбачено право акціонера (учасника)господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.

На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Зважаючи на положення законодавства, що наведені вище, колегія суддів апеляційного суду відхиляє посилання позивача на порушення його прав, як акціонера, оскільки до складу повноважень учасника (акціонера) господарського товариства при реалізації своїх корпоративних прав не відноситься право звертатися до суду з позовною вимогою про визнання недійсними право чинів, що були укладені самим господарським товариством, за винятком, коли він уповноважений на це самим товариством.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсними протоколів про зміну форми виконання зобов'язань від 18.11.1999р. та 02.12.1999р., укладених між ПАТ "Полтаваобленерго" та ПАТ "Львівобленерго" та про зобов'язання ПАТ "Львівобленерго" передати ПАТ "Полтаваобленерго" прості векселі №76314783257, №763314783258, №763314783259 від 18.11.1999р. та № 763314783273, №763314783174 від 02.12.1999р.

Доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року по справі №13/58 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Керуючись ст.99, ст.101, ст.102, п.1ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

                    Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року по справі №13/58 залишити без змін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови складений та підписаний 12.12.2011 року.