Постанова № 19986335, 07.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 р. справа № 5023/6807/11

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкін Ю.О., судді –Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Слюзар Т.І.

відповідача –Єфімов Ю.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 4552Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.11 року у справі № 5023/6807/11

за позовом ТОВ "Ім. Кл. Петровського", с. Кімівка

до ТОВ "Центр вимірювальних технологій", м. Харків

про стягнення коштів, -

встановила:

У серпні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Центр вимірювальних технологій" на свою користь перерахованих за товар коштів у розмірі 19990,00 грн., а також суми держмита –199,90 грн. та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.11 року по справі № 5023/6807/11 (суддя –Мамалуй О.О.) в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, а також при його винесенні порушено норми матеріального та процесуального права.

При цьому, позивач посилається на те, що він отримав ухвалу від 22.09.2011 р. лише 03.10.2011 р., т.б. не був своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, як це зазначено в рішенні суду першої інстанції. У зв’язку з чим, було порушено вимоги ст. 22 ГПК України.

Як зазначає позивач у своїй скарзі, рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідачем в засіданні суду було надано сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу №11А-МІ/2-3415-2010, виданий 10.11.2011р. та чинний до 07.09.2013 р., серії В №006048, який свідчить про те, що ідентифіковані належним чином витратоміри-лічильники ультразвукові «ДНЕПР-7У»код УКТ ЗЕД 9028200090, які серійно виробляються ТОВ «Дніпро Україна», відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У2931-09, а також вимогам ТУ У 33.2-34631137-001:2008.

Відповідно до ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України, у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Позивач зазначає, що товар, який був придбаний позивачем у відповідача для обліку рідини.

Згідно з Актом про приховані недоліки витратомір-лічильник «ДНЕПР-7У»для гомогенних середовищ та води є непридатним, оскільки при роботі агрегату він показав незмінність величини. Надання відповідачем сертифікату якості ніяким чином не свідчить про якість конкретного товару та не може виключати наявність недоліків товару.

До того ж, позивач посилається на п. 33 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. №П-7 (далі - Інструкція) відповідно до якої, акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому даною Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки іншими обов'язковими правилами та договором.

Згідно з п. 18 Інструкції повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 години, а у відношенні продукції, яка швидко псується, негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними та особливими умовами поставки, іншими зобов'язаннями для сторін, правилами або договором.

Також, позивач зазначає, що в зв'язку з наявними недоліками товару позивач листом від 14.06.2011 р. № 203 повідомив відповідача про наявність прихованих недоліків та просив забезпечити присутність 17.06.2011 р. за адресою позивача належним чином уповноваженого представника для складання Акту про приховані недоліки товару. Зазначений лист позивачем було відправлено факсом та цінним листом поштою. Відповідач не забезпечив присутності належним чином уповноваженого представника для складання Акту про приховані недоліки.

Крім того, позивач вказує на те, що в результаті огляду та проведення контрольних замірів витратоміра-лічильника «ДНЕПР-7У»для гомогенних середовищ та води (стаціонарний варіант) заводський номер 1029, який було поставлено позивачу відповідачем, було встановлено, що при контрольному замірі відсутня індикація вимірювальної величини; за час вимірів при роботі агрегату в номінальному режимі з продуктивністю 875 м/год витратомір показав незмінність виміру 0 м/год, що свідчить про збій роботи лічильника та неможливість подальшого використання даного.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 08.07.2011р. № 238, в якому повідомив про розірвання договору та просив повернути здійснену оплату у розмірі 19990,00 грн.

Відповідач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить вимогам ст.69 ГПК України.

Посилання позивача на те, що він несвоєчасно отримав ухвалу суду першої від 22.09.2011 р., в зв’язку з чим не був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, що порушило його права передбачені ст. 22 ГПК України, безпідставне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно був повідомлений про час і місце справи ухвалою про порушення провадження у справі від 15 серпня 2011 року.

В призначене до розгляду судове засідання на 14 вересня 2011 року позивач свого представника не надіслав, а надав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи (арк. спр. 31).

Саме за клопотанням позивача суд першої інстанції з метою недопущення порушення вимог ст. ст. 22, 77 ГПК України, ухвалою від 22 вересня 2011 року відклав розгляд справи.

Тобто позивач мав змогу і повинен був, користуючись правами передбаченими ст. 22 ГПК України, дізнатись про вирішення питання судом, щодо задоволення його заяви про відкладення розгляду справи, тобто шляхом ознайомлення з матеріалами справи, в телефонному режимі, або шляхом використання Єдиного державного реєстру судових рішень.

Тому те, що відповідач не скористався наданими йому правами і не направив свого повноважного представника у засідання суду першої інстанції, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 104 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що платіжним дорученням № 1598 від 18.04.2011 р. позивач на підставі рахунку-фактури від 18.04.2011 р. № СФ-000030 перерахував ТОВ "Центру вимірювальних технологій" 19990,00 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-000011 від 05.05.2011 р., відповідачем було поставлено позивачу витратомір-лічильник "ДНЕПР-7У" для гомогенних середовищ та води, провід ПВС 4*1, кабель РК-50.

Позивач в позовній заяві зазначає, що при введенні в експлуатацію витратоміра-лічильника "ДНЕПР-7У", ним були виявлені приховані недоліки товару, тому він направив лист відповідачу, в якому повідомив про наявність прихованих недоліків та просив забезпечити присутність 17.06.2011р. за адресою позивача належним чином уповноваженого представника для складання акту про приховані недоліки. 17.06.2011 р. у складі комісії з боку позивача був складений акт.

08.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 238, в якому повідомив про розірвання договору та просив повернути здійснену оплату в розмірі 19990,00 грн.

В своїй позовній заяві позивач посилається на ч. 8 ст. 268 Господарського кодексу України, відповідно якої у разі, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Відповідач наддав суду першої інстанції сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу № UА-МІ/2-3415-2010, виданий 10.11.2010 р. та чинний до 07.09.2013 р, серії В № 006048, який свідчить про те, що ідентифіковані належним чином витратоміри-лічильники ультразвукові "ДНЕПР-7У", код УКТ ЗЕД 9028200090, які серійно виробляються ТОВ "Дніпро-Україна", відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У2931-09, а також вимогам ТУ У 33.2-34631137-001:2008 та ст. 675 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 678 Цивільного кодексу України:

1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

3. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред’явлені до продавця або виготовлювача товару.

Згідно ст. 679 Цивільного кодексу України:

1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

2. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку саме позивач повинен був довести суду, що при введенні в експлуатацію витратоміра-лічильника "ДНЕПР-7У", ним були виявлені приховані істотні недоліки товару, що надають йому право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Тобто, позивач не довів суду істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення).

Крім того, як правомірно зазначив позивач у своїй скарзі згідно п. 33 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. №П-7 (далі - Інструкція) відповідно до якої, акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому даною Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки іншими обов'язковими правилами та договором.

Однак, наданий до матеріалів справи акт про приховані недоліки витратомір-лічильник «ДНЕПР-7У»складений не у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»і не має доказової сили, оскільки зазначений акт с порушенням строків передбачених п.п (а п.6 Інструкції.

В порушення вимог п.п. 13, 21, 22, 23, 24 Інструкції в зазначеному акті відсутні посилання на те, що приймання продукції проведено уповноважними на то керівником підприємства особами, а також на посвідчення, що уповноважують представників третіх (незаінтересованих осіб) на участь у складанні такого акту і, що ці представники, ознайомлені з зазначеною Інструкцією.

Крім того, в порушення п. 29 зазначеної Інструкції, як вбачається із зазначеного акту, виміри спірного обладнання проводились з 15-10 по 16-00 27.05.2011 року, а сам акт був підписаний особами повноваження котрих не підтверджено, лише 17.06.2011 року.

Також, зазначений акт не затверджений керівником позивача і в ньому відсутні необхідні дані перевірки, які передбачені вимагають п.п. 29 - 32 Інструкції.

На підставі зазначеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких вони оскаржуються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. №П-7 ст.ст. 22, 33, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, –

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2011 р. по справі №5023/6807/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 05.12.2011 р.