Постанова № 19985429, 30.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2011                                                                                           № 10/281

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

від позивача – не з’явився.

від відповідача – не з’явився.

розглянувши апеляційну рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемпінг» на рішення господарського суду м. Києва від 15.06.2011 року.

у справі № 10/281 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіатор 2006»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемпінг»

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.06.2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемпінг» (ідентифікаційний код 31305114, адреса: 01014, м. Київ, вул. Струтинського 6, оф. 702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіатор-2006» (ідентифікаційний код 33065599, адреса: 09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Радіаторна 42) 412623,60 (чотириста дванадцять тисяч шістсот двадцять три гривні 60 копійок) та судові витрати у сумі 4363,00 грн. (чотири тисячі триста шістдесят три гривні).

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 15.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кемпінг» подало апеляційну скаргу, в якій скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі № 10/281 повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована відсутністю у судовому засіданні належним чином уповноваженого представника, оскільки довіреність на підставі якої діяв представник, що був присутній при оголошені рішення була скасована.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 10/281.

В судове засідання 30.11.2011 року представники позивача та відповідача не з’явилися про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Представник відповідача отримав ухвалу про порушення апеляційного провадження 07.11.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки №16/11-09 (надалі –Договір), згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов’язався прийняти цю продукцію та оплатити його на умовах договору (п.п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору зобов’язання позивача по передачі товару вважаються виконаними з моменту передачі товару відповідачеві, що підтверджується відміткою в товарній накладній про прийом товару відповідачем.

Позивач у відповідності до умов договору поставив відповідачу продукцію на загальну суму 412623,60 грн. про що свідчать видаткова накладна №РД00000087 від 04.05.2011 р., довіреність на отримання цінностей № 166 від 04.05.2011 р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи). Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами представника відповідача та печатками відповідного підприємства.

Згідно із п. 4.2 Договору оплата товару відповідачем здійснюється шляхом безготівкового зарахування грошових коштів на банківський поточний рахунок позивача з відстрочкою платежу до 20 календарних днів з моменту поставки.

Як стверджує позивач та не було спростовано відповідачем, відповідач не оплатив поставлений товар.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач мав оплатити поставлений товар в термін до 25.05.2011р.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 412623,60 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовна заява позивача підписана директором ТОВ «Радіатор-2006» та була прийнята судом першої інстанції до розгляду. Тому підстави для відмови в позові в зв’язку з скасуванням довіреності представника позивача відсутні.

          Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі № 10/281 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 10/281 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.12.11 (відправлено)