Єдиний державний реєстр судових рішень донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.12.2011 р. справа №20/5009/5311/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддівТатенко В.М.
Бойко І.А., Марченко О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:не з’явився
від відповідача:не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд”, м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від02.11.2011 року
по справі№ 20/5009/5311/11 (суддя: Гандюкова Л.П.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Кліматік”, м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд”, м. Запоріжжя
простягнення заборгованості у сумі 52’528,40 грн. В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кліматік”, м. Запоріжжя (далі по тексту «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд” (далі по тексту «Відповідач») заборгованості у сумі 52’528,40 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2011 року у справі № 20/5009/5311/11 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманих послуг своєчасно не виконав, тому вони законні, обґрунтовані, доведені належним чином та підтверджуються матеріалами справи.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідачем подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області скасувати в частині стягнення з ТОВ “Інтерпромбуд” заборгованості у сумі 40’757,00 грн.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.
Скаржник також вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги та залишено без належної оцінки факт пропущення Позивачем строку позовної давності щодо суми 40’757,00 грн.
Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надіслав. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив
Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм матеріального права; а апеляційну скаргу –такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 06.06.2008 р. Позивач склав, підписав, скріпив печаткою та направив Відповідачу для підписання з його боку проект договору № 011-МП від 06.06.2008р. «на виконання монтажних робіт по вентиляції»(далі –«Договір підряду»).
Цей договір з боку Відповідача підписаний не був.
За ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу («ГК») України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 ГК України. Так за ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Закон не місить спеціальної вимоги до такого виду договорів, яким є Договір підряду.
Як зазначено у ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу («ЦК») України.
За ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Аналіз доданої до справи копії Договору підряду (а.с. 11-13) свідчить про наявність у ньому усіх істотних умов для договорів даного виду.
Крім того, наявні у матеріалах справи докази, а саме копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), рахунки на оплату цих послуг, виписки банку щодо оплати частини з цих рахунків –свідчать про прийняття Відповідачем пропозиції щодо укладання Договору підряду в редакції, запропонованій Позивачем. Адже зазначені підписані сторонами акти та рахунки містять посилання на те, що зазначені у них роботи виконані саме на умовах Договір підряду. Твердження Відповідача (а.с. 83) про те, що Договір підряду до нього не надходив спростовується зазначеними доказами та власне його відзивом (а.с. 52), де він погоджується правильністю відображення даних в актах виконаних робіт від 21.08.2008р. № ОУ-0000047 на суму 40’757,00 грн. (а.с. 15), від 10.11.2008р. № ОУ-0000071 на суму 3’156,00 грн. (а.с. 17), від 22.01.2009р. № ОУ-0000014 на суму 8’615,40грн. (а.с. 18).
Відтак зазначений Договір підряду за усіма ознаками слід вважати укладеним у редакції, запропонованій Позивачем.
З огляду на зазначене апеляційний суд вважає висновок місцевого господарського суду у рішенні про те, що Договір підряду не був укладений сторонами –хибним, та таким, що був зроблений судом без повного всебічного аналізу як матеріалів справи, так і норм діючого законодавства.
Відповідно до ст.. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
На виконання умов Договору підряду та згідно наявних у справі актів виконаних робіт Позивач виконав на користь Відповідача відповідні роботи, вартість яких була оплачена Відповідачем частково. Не оплаченими залишилися роботи, відображені в в актах виконаних робіт від 21.08.2008р. № ОУ-0000047 на суму 40’757,00 грн. (а.с. 15), від 10.11.2008р. № ОУ-0000071 на суму 3’156,00 грн. (а.с. 17), від 22.01.2009р. № ОУ-0000014 на суму 8’615,40грн. (а.с. 18), на загальну суму 52’528,40 грн., що підтверджується сторонами та матеріалами справи.
Згідно п.п.4.3 договору остаточний розрахунок Відповідач мав здійснити впродовж 2 банківських днів з моменту підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Предметом апеляційної скарги є не згода апелянта зі стягненням з нього суми 40’757,00 грн. за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000047 від 21.08.2008р.
Статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлений у три роки.
Відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції, у своєму відзиві на позов (а.с.57) з посиланням на ст.. 267 ЦК України наполягав на тоиу, що строк позовної давності щодо стягнення боргу за актом № ОУ-0000047 закінчився був Позивачем пропущений, що є підставою відмови у задоволені позову у цій частині.
Акт № ОУ-0000047 був складений та підписаний сторонами 21.08.2008р. Відтак трирічний строк позовної давності щодо суми за цим актом розпочався з 26.08.2008р. та закінчився 26.08.2011р. З позовом Позивач звернувся до господарського суду 05.09.2011р., тобто –з попущенням зазначеного стоку.
Виходячи з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За таких обставин, на підставі п. 4 ст. 267 ЦК України, згідно якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові. Враховуючи відсутність поважних причин пропущення цього строку –у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми 40’757,00 грн. має бути відмовлено.
Посилання позивача на акт звірки розрахунків від 10.12.2009р. (а.с.13), як на підтвердження того, що з його підписанням сторонами зазначений строк перервався, відтак з 11.12.2009р –розпочав перебіг заново, апеляційний суд вважає помилковим.
Відповідно до ст..264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.
Згідно статуту ТОВ «Інтерпромбуд»товариство має круглу печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Директор товариства, відповідно до п.7 Статуту, діє від імені товариства у межах, встановлених законодавством України та установчими документами, вирішує усі питання діяльності товариства та діє від імені товариства без доручення.
Із змісту спірного акту звірки він з боку Відповідача підписаний головним бухгалтера Потапенко Л.В. Однак, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повноваження цієї особи підписувати цей документ саме від імені Відповідача. Відтак, підписання зазначеного документу жодним чином не свідчить про те, що саме Відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу.
Рішення господарського суду Запорізької області в частині задоволення вимог про стягнення інших сум за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000071 - 3’156,00 грн. та від 22.01.2009р. № ОУ-0000014 –8615,40грн. апеляційний суд вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд”, м. Запоріжжя –задовольнити.
Рішення господарського суду Запорозької області від 02.11.2011 року по справі № 20/5009/5311/11 змінити.
Позов задовольнити частково
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 66, код ЄДРПОУ 25216468, р/р 26002319115161 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліматік” (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 18, код ЄДРПОУ 32845382, р/р № 26003315264221 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) суми заборгованості у розмірі 11’771,40 грн.; 117,71 грн. –на відшкодування витрат по сплаченому державному миту; 52,88 грн. –на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліматік” (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 18, код ЄДРПОУ 32845382, р/р № 26003315264221 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 66, код ЄДРПОУ 25216468, р/р 26002319115161 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 334011) 705,75 грн. – на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за звернення з апеляційною скаргою.
Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду, оформивши його у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Головуючий суддя:В.М. Татенко
Судді:І.А. Бойко
О.А. Марченко Надруковано примірників: 1 - позивачу; 2 - відповідачу; 3 - у справу; 4 - ГСЗО; 5 –ДАГС
Судове рішення № 19985002, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 07.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/5009/5311/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: