Постанова № 19984951, 05.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.11.2011 р.           справа №39/178

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,

суддів:Мартюхіної Н.О., Татенка В.М.

за участю представників: від позивача:не з’явився від відповідача:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області

від18.10.2011р.

проповернення зустрічної позовної заяви

у справі№39/178 (суддя Т.М. Риженко)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДИВАЛЛ», смт. Коцюбинське, Київська область

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк

простягнення 230471,38грн.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИВАЛЛ», смт. Коцюбинське, Київська область із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором №646 від 04.11.2008р. у сумі 213571,03грн., пені у сумі 10451,88грн., 3% річних у сумі 2427,82грн., інфляційних збитків у сумі 4020,65грн.

В процесі розгляду справи ТОВ «ТС Обжора»надало зустрічну позовну заяву до ТОВ «ДИВАЛЛ»про визнання договору №646 від 04.11.2008р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2011р. зустрічну позовну заяву було повернуто відповідачу без розгляду на підставі п.п.4, 6, 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з ненаданням відповідачем доказів сплати державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та направлення іншій стороні позову з додатками.

ТОВ «ТС Обжора»не погодившись із ухвалою господарського суду від 18.10.2011р., подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу та винести нову ухвалу, якою прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду в одному провадженні у справі №39/178. В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно положень ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, при цьому, відповідно до частини 3 зазначеної статті господарський суд надсилає одержану апеляційну скаргу разом зі справою, а не копії матеріалів.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, порушено апеляційне провадження у справі №39/178 та призначено судовий розгляд на 30.11.2011р. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 17.11.2011р. та 18.11.2011р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Представники сторін в судове засідання 30.11.2011р. не з’явилися, причини неявки апеляційному господарському суду не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористалися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Враховуючи викладене, а також те, що явка сторін не була визнана обов’язковою та апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв’язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Згідно частини 5 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява відповідача з вимогами немайнового характеру, яка була повернута господарським судом без розгляду на підставі п.п.4, 6, 10 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки відповідачем до зустрічної позовної заяви не було подано доказів сплати державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі, а також доказів надсилання позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні у справі.

Відповідач в обґрунтування неправомірності повернення йому без розгляду позовної заяви посилається на те, що в зустрічній позовній заяві зазначено про складне фінансове становище підприємства на теперішній час, в зв’язку з чим він просив суд першої інстанції врахувати виключність викладеної ситуації, відстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у встановлених порядку та розмірі та прийняти до розгляду зазначений позов.

Судова колегія вважає заявлені доводи безпідставними та такими, що не засновані на законі з огляду на наступне.

Положенню частини першої статті 55 Конституції України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97р. N9-зп.

Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

За приписами ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.2 ст.60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відтак, встановлені процесуальним законом вимоги до порядку подання, форми, змісту та доданих до позовної заяви документів є обов’язковими для дотримання сторонами при зверненні з зустрічним позовом.

Пунктом 1 статті 10 „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про судовий збір", передбачено, що цей закон набирає сили з 01.11.2011р.

Отже, при розгляді апеляційної скарги застосовуються положення ГПК України, Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, Постанови КМУ від 21.12.2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” в попередній редакції, оскільки зустрічна позовна заява була подана до місцевого господарського суду 18.10.2011р.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Згідно п.п.2, 3, 3-1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі, а також сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вимогами процесуального закону передбачений вичерпний перелік підстав до повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, зокрема на підставі п.п.4, 6, 10 ст.63 ГПК України - у разі ненадання доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Порядок та розмір оплати за подання позовної заяви визначається положеннями Декрету КМУ „Про державне мито”. Розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ регулюються Постановою КМУ від 21.12.2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”.

Отже, відповідач повинен у встановленому Декретом КМУ “Про державне мито” та Постановою КМУ „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмірі сплатити державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів за подання зустрічного позову та надати суду відповідні оригінали платіжних документів.

Вищезазначене також вбачається з п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Відповідачем не виконано вимоги ГПК України.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності надання розстрочки або відстрочки по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Положеннями ч.3 ст.46 ГПК України передбачено доплату позивачем державного мита при подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України.

Частиною 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Належними доказами надіслання копії позовної заяви іншій стороні у справі визнаються квитанція та опис вкладення установ зв’язку.

Відповідно до пункту 2 "Правил надання послуг поштового зв’язку", затверджених Постановою Kабінету Mіністрів України від 05.03.2009р. №270, фіскальний чек видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує лише факт надання послуги відділенням зв’язку, у зв’язку з чим за відсутності опису вкладення або списку відправлень, засвідчених підписами працівника пошти та відбитком календарного штемпеля, не може вважатися належним доказом надіслання копії позовної заяви іншій стороні у справі.

Таким чином, належним доказом направлення саме копії зустрічної позовної заяви іншій стороні у справі відповідно до статті 34 ГПК України є фінансовий чек та опис вкладення або списки відправлень.

ТОВ «ТС Обжора»не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу ТОВ «ДИВАЛЛ».

З огляду на вищевикладене, відповідачем не виконано вимоги ГПК України, отже висновок суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у зв’язку з несплатою державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та ненаданням доказів надсилання позивачу копії зустрічного позову є законним та обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 18.10.2011р. у справі №39/178 є законною та обґрунтованою, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Згідно із підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011, зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли –до набрання Законом чинності чи після цього –подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, що з'явились підставою повернення апеляційної скарги, сторона у справі має право повторно звернутися до апеляційного господарського суду у загальному порядку з врахуванням вимог ст.93 ГПК України.

Оскільки, повторно апеляційну скаргу було подано до господарського суду Донецької області 07.11.2011р., то враховуючи положення ст.4 Закону України «Про судовий збір»та ст.49 ГПК України, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає віднесенню на скаржника

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.10.2011р. у справі №39/178 про повернення зустрічної позовної заяви - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.10.2011р. у справі №39/178 про повернення зустрічної позовної заяви - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 30, ЄДРПОУ 33967456) на користь Державного бюджету України (рахунок №31212206700006, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: ДКСУ Київського району м. Донецька, призначення платежу «судовий збір»код ЄДРПОУ суду 26020508, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір») судовий збір у сумі 470,50грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                 І.В. Зубченко

Судді:                                                                                           Н.О. Мартюхіна

                                                                                                    В.М. Татенко

Надруковано 7 примірників: 2 –позивачу; 2 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –ГС