Постанова № 19984887, 02.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

02.12.2011

Постанова

Іменем України

30.11.2011 р. справа №24/127

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойченко К.І.

Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

при секретарі судового засідання Кондрашової Н.М.

за участю представників: від позивача: ОСОБА_1-довіреність №б/н від 01.01.2011р. від відповідача:не зґявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуДочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області

на рішення господарського судуДонецької області

від15.09.2011р.

по справі№24/127 (суддя Величко Н.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Трейдинг»м.Донецьк

до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області

простягнення 57751,99 грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС трейдинг»м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області про стягнення 57571,99 грн., з яких 49192,30 грн. боргу, 3240,63 грн. пені, 627,22 грн. 3% річних та 3886,38 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до вимог ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову по даній справі складає 56946,53 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. у справі №24/127 позовні вимоги задоволені, стягнуто з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Трейдинг»49192,30 грн. боргу, 3 240,63 грн. пені, 627,22 грн. 3% річних, 3886,38 грн. інфляційних нарахувань, 577,51 грн. витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Дочірнє підприємство «Артемівський завод стінових матеріалів»смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та за наслідками перегляду справи ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що видаткові накладні, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог не є достатніми доказами для винесення рішення по справі, оскільки останнім не надані акти приймання-передачі товару згідно наданих накладних. Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом в порушення ст.ст. 4-2, 4-3, 77 Господарського процесуального кодексу України не було відкладено розгляд справи у звязку з чим не надано можливості відповідачу захистити свої права в судовому порядку. Також скаржник звертає увагу на те, що судом було невірно нараховане державне мито, яке підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС трейдинг»(далі постачальник) та Дочірнім підприємством «Артемівський завод стінових матеріалів»(далі покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №0119/2011-2 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобовязується передати в установлені даним договором і специфікаціями до нього строки у власність покупця «товар»- нафтопродукти в асортименті, кількості і за цінами, передбаченими в специфікаціях до договору, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його в порядку і в строки, визначені даним договором і специфікаціями до нього.

Згідно п. 1.2 договору, асортимент, кількість (одиниця виміру літр), ціна кожної партії товару і строки поставки узгоджуються сторонами в специфікаціях до договору. Специфікації є невідємною частиною даного договору.

Пунктом 1.4 договору визначено, що сума договору складається з сум специфікацій на партії товару.

Специфікаціями №7-0311-1 від 11.03.2011р., №19-0225-4 від 25.02.2011р., №7-0209-2 від 09.02.2011р., №18-0131-2 від 31.01.2011р., №12-0120-2 від 20.01.2011р., встановлено визначення найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю в т.ч. ПДВ, вартість партії, в т.ч. ПДВ, умови поставки, загальна сума партії товару.

Відповідно до п. 2.2 договору, зобовязання постачальника по передачі товару покупцеві при доставці за рахунок постачальника вважаються виконаними в момент вручення товару покупцеві (момент прийняття автотранспорту на складі покупця). Перехід права власності на товар підтверджується випискою постачальником накладної на відпуск товару. Дата накладної повинна відповідати даті прийняття товару на складі покупця.

Згідно п. 2.3 договору, приймання-передачі товару на складі покупця здійснюється матеріально-відповідальною особою на якого оформлена довіреність на отримання товару. Довіреність оформлюється згідно з вимогами Інструкції №99 від 16.05.1996р. У разі відсутності належним чином оформленої довіреності складається акт приймання-передачі товару і підписується матеріально-відповідальними особами сторін.

Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата здійснюється покупцем шляхом 100% передплати вартості заявленої партії товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом строку дії рахунку-фактури, отриманого від постачальника.

Оцінивши зміст спірного договору, судова колегія дійшла висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач зобовязання за договором виконав належним чином та згідно накладних №7-0311 від 11.03.2011р., №19-0225-4 від 25.02.2011р., №7-0209-2 від 09.02.2011р., №18-0131-2 від 31.01.2011р., №12-0120-2 від 20.01.2011р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 187745 грн. 90 коп., яка останнім отримана, що підтверджується довіреностями №53 від 11.03.2011р., №42 від 24.02.2011р., №48 від 09.02.2011р., №46 від 31.01.2011р., №19 від 20.01.2011р.

Таким чином, судова колегія вважає, що обовязок передачі постачальником товару вважається виконаним, а посилання відповідача на відсутність актів приймання-передачі товару згідно вищезазначених накладних такими, що спростовуються умовами п. 2.3 договору.

Відповідач, в свою чергу, зобовязання за договором виконав частково в розмірі 138553 грн. 60 коп., у звязку з чим у нього виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 49 192 грн. 30 коп.

21.04.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій просив останнього погасити суму боргу за поставлений товар в розмірі 79192 грн. 30 коп., а також пеню в розмірі 1277 грн. 93 коп., індексу інфляції в розмірі 712 грн. 73 коп. та суму 3% річних в розмірі 247 грн. 34 коп.

Відповідач листом №387/1 від 29.04.2011р. просив розстрочити оплату заборгованості за спірним договором, а також зазначив, що зобовязується провести оплату заборгованості в період з 26.05.2011р. до 10.06.2011р.

У звязку з несплатою відповідачем заборгованості в розмірі 49 192 грн. 30 коп. позивач звернувся з позовом до суду.

Враховуючи те, що заборгованість в розмірі 49 192 грн. 30 коп. доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення зазначеної заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 3886грн.38коп., 3% річних в розмірі 627 грн. 22 коп.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 3240 грн. 653 коп., з яких пеня в розмірі 2488 грн. 59 коп. нарахована на заборгованість в розмірі 79192 грн. 30 коп. за період з 12.03.2011р. по 24.05.2011р. та 752 грн. 04 коп. на заборгованість в розмірі 49192 грн. 30 коп. за період з 26.05.2011р. по 01.07.2011р.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати суми боргу в розмірі 79192,30грн., а також пені в розмірів 1277,93грн., суми інфляційних нарахувань в розмірі 712,73грн., 3% річних в розмірі 247,34грн., всього 81430,30грн. (а.с.17). Дана вимога була надіслана відповідачу згідно поштової квитанції 21.04.2011р.

Згідно наказу Міністерства транспорту та звґязку України "Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів", нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звґязку (без урахування вихідних днів обґєктів поштового звґязку): у межах області та між обласними центрами України становить Д+3.

Крім того, згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовґязку не встановлений або визначений моментом предґявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовґязок у семиденний строк від дня предґявлення вимоги, якщо обовґязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи строк поштового перебігу та вимоги ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, прострочка почалася з 02.05.2011р. по 24.05.2011р.- від суми боргу 79192,30грн. З 26.05.2011р. по 01.07.2011р. - від суми боргу 49192,30грн.

Таким чином, 3% річні складають 299,31грн. та пеня 1546,41грн.

Інфляційні нарахування за травень 2011р. від боргу в сумі 79192,30грн. та за червень 2011р. від боргу в сумі 49192,30грн. складають 830,31грн.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. № 543-96-ВР передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2 договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми невиконаного зобовязання за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 216 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з наведеного, судова колегія апеляційного господарського суду задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та пені частково, а саме, в сумах 299,31 грн., 830,31 грн., і 1546,41 грн., відповідно.

Судова колегія не приймає доводи відповідача, на яких ґрунтується апеляційна скарга, щодо порушення його процесуального права у звязку з невідкладенням розгляду справи у звязку з необхідністю проведення звіряння розрахунків із позивачем.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Суд має право відкласти розгляд справи, зокрема, у разі необхідності витребування нових доказів. Як вбачається, суд вважав докази наявні в матеріалах справи - достатніми для розгляду.

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, в тому числі, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Невідкладення розгляду справи судом не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

З огляду на викладене оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог у частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3056,07 грн., 3% річних в сумі 327,91 грн. та пені в сумі 1694,22 грн.

За апеляційною скаргою на позивача покладаються витрати зі сплати держмита в сумі 25,15грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. у справі №24/127 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. у справі №24/127 - скасувати частково.

3)Позов задовольнити частково.

4) Відмовити у стягненні з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС трейдинг»м.Донецьк інфляційних нарахувань в сумі 3056,07грн., 3% річних в сумі 327,91грн. та пені в сумі 1694,22грн.

5) В решті рішення господарського суду Донецької області по справі №24/127 залишити без змін.

6) Стягнути з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»(вул.Першотравнева, смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області, 84536, код ЄДРПОУ 25093764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС трейдинг»( вул. Кірова, 45, м.Донецьк, 83016, код ЄДРПОУ 31535100) борг в сумі 49192,30грн., 3% річних в сумі 299,31грн., інфляційних нарахувань в сумі 830,31грн., пеню в сумі 1546,41грн., судові витрати за позовом зі сплати державного мита в сумі 518,68грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214,95грн.

7) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС трейдинг»( вул. Кірова, 45, м.Донецьк, 83016, код ЄДРПОУ 31535100) на користь Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»(вул.Першотравнева, смт. Красна Гора м.Артемівськ Донецької області, 84536, код ЄДРПОУ 25093764) витрати зі сплати держмита за апеляційною скаргою в сумі 25,15грн.

8) Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді: Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСДО