Постанова № 19984855, 02.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.11.2011 р. справа №4/29пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойко І.А.

Зубченко І.В., Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача

(скаржника):

від відповідача:

від третьої особи:

розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.

ОСОБА_1 юрисконсульт (довіреність № 06/11225 від 05.10.2011р.)

ОСОБА_2 юрисконсульт (довіреність № 513 від 28.11.2011р.)

не зявився

Публічного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа"

м.Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області

від27.09.2011р. (повний текст складено та підписано 27.09.2011р.)

у справі № 4/29пд (суддя М.Ю.Мальцев)

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа"

м.Горлівка Донецької області до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку позивача

проКолективного підприємства "Горлівський завод "Побутрадіотехніка" м.Горлівка Донецької області

Комунального підприємства "Кіровський" м.Горлівка Донецької області

зобовязання відповідача укласти договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.11.2010р.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011р. закрите акціонерне товариство „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до колективного підприємства “Горлівський завод “Побутрадіотехніка” м. Горлівка Донецької області про зобовязання укласти договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.11.2010 року, запропонованого позивачем.

Ухвалою від 26.01.2011р. господарський суд Донецької області, в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України, залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку позивача - комунальне підприємство „Кіровський”.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. (суддя: Гринько С.Ю.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського від 10.05.2011р.(судді: Шевкова Т.А., Бойченко К.І., Діброва Г.І.), позов задоволений, вирішено вважати укладеним спірний договір з дня набрання судовим рішенням законної сили, зобовязано колективне підприємство “Горлівський завод “Побутрадіотехніка” підписати договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.11.2010 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2011р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011р. та рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. у справі № 4/29пд скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

27.09.2011р., за результатами нового розгляду справи № 4/29пд, господарським судом Донецької області (суддя М.Ю.Мальцев) прийнято рішення, згідно якого у позовних вимогах закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області до колективного підприємства “Горлівський завод “Побутрадіотехніка” м. Горлівка Донецької області про зобовязання укласти договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.11.2010 року, запропонованого позивачем, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. у справі № 4/29пд позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 27.09.2011р. у справі № 4/29пд скасувати, як таке що прийняте з порушенням матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 18.10.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

Ухвалою від 30.11.2011р. відмовлено у задоволенні заяви (вих. № 512 від 28.11.2011р.) колективного підприємства "Горлівський завод "Побутрадіотехніка" м.Горлівка Донецької області про відвід від розгляду справи № 4/29пд судової колегії.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2011р. вимог апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 506 від 16.11.2011р.) проти вимог апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. у справі № 4/29пд просить залишити без змін.

В апеляційній скарзі позивач повідомив про перейменування закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа" у публічне акціонерне товариство “Горлівськтепломережа".

Як вбачається із довідки серії № 215905 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 28.09.2011р. вказані зміни у назві товариства були зареєстровані державним реєстратором, про що здійснено відповідний запис за номером 1256105 0018 000672.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про акціонерні товариства»зміна типу товариства не є його реорганізацією (перетворенням).

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає за доцільне змінити найменування позивача, у звязку з чим позивачем по справі слід вважати публічне акціонерне товариство “Горлівськтепломережа" (код ЄДРПОУ 03337007).

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач супровідним листом № 08/13890 від 29.11.2010р. направив на адресу відповідача проект договору на поставку теплової енергії № 107 від 22 листопада 2010р. на вбудоване приміщення для опалення площі 375,80 кв.м., яке займає відповідач.

Відповідно до частини 4 ст.181 ГК за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться відмітка у договорі та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Однак, відповідач відповідно до ст. 181, ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, у встановлений строк не надіслав позивачеві ні протокол розбіжностей, ні відповідь на заявлену пропозицію, що стало підставою для звернення позивача в суд з вимогою про спонукання укласти договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Такі ж положення щодо свободи договорів закріплені і в статті 67 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 3 статті 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 4 статті 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

- власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

- внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;

- кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством;

- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

- споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

- точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. (ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”).

Приписами ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, відповідно до яких істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:

1) найменування сторін;

2) предмет договору;

3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

6) права та обов'язки сторін;

7) порядок контролю та звіту сторін;

8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;

9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;

10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);

11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;

12) порядок здійснення ремонту;

13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;

14) порядок вирішення спорів;

15) перелік форс-мажорних обставин;

16) строк дії договору;

17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;

18) дата і місце укладення договору.

2. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін.

3. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.

4. У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

5. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

6. У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

За приписами ст.25 Закону України “Про теплопостачання” теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” встановлено, що основним обовязком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Статтею 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги": визначені особливості укладення договорів у багатоквартирному будинку, відповідно до яких договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Внутрішня система опалення житлового будинку № 25 по вул. Пушкінській є централізованою, поставка теплової енергії на цей житловий будинок здійснюється ЗАТ «Горлівськтепломережа», про що свідчать договори № 680 від 15.10.2007 року, № 680 від 30.07.2010 року про умови надання послуг з теплопостачання укладені між ЗАТ «Горлівськтепломережа»та КП «Кіровський», на утриманні якого та експлуатаційному обслуговуванні знаходиться житловий будинок № 25 по вул. Пушкінська та є єдиною із системою опалення вбудованого приміщення, яке належить відповідачеві, про що свідчить довідка КП «Кіровський»від 29.12.2010 року.

Система опалення нежитлового приміщення відповідача, яке вбудоване до житлового будинку № 25 по вул.Пушкінській у м Горлівка є єдиною системою опалення централізованого опалення житлового будинку. Утриманням та технічним обслуговуванням вищезазначеного житлового будинку займається КП «Кіровський», якій згідно рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 05.10.2005 року №111 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в житловому фонді міської ради визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Взаємовідносини між ЗАТ «Горлівськтепломережа»(виробник) та КП «Кіровський»(виконавець) врегульовані договорами № 680 від 15.10.2007 року, № 680 від 30.07.2010року, за умовами яких виконавець здійснює утримання, ремонт і технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання і забезпечує розподіл і регулювання теплової енергії, що надається виробником, між споживачами усередині будинку, межею розподілу теплових мереж і експлуатаційної відповідальності встановлено зовнішня поверхня стіни теплової камери у бік виконавця, в якій встановлено засувки на відгалуження до виконавця по ходу гарячого теплоносія, які належать виробникові або місце підключення трубопроводів теплопостачання до одного будинку.

Отже, виконавцем житлово комунальних послуг у № 25 по вул.Пушкінській у м. Горлівка є саме КП «Кіровський».

Колегія погоджується з висновком місцевого суду, що з урахуванням меж розподілу теплопостачання, які визначені у договорах №680 від 15.10.2007р., від 30.07.2010року укладених позивачем з третьою особою КП „Кіровський” та з урахуванням того, що система теплопостачання є єдиною у всьому будинку, позивач не має можливості безпосередньо надавати теплову енергію відповідачу.

Також місцевим судом вірно зауважено, що запропонований позивачем проект договору з додатками до нього № 1 та № 2 не відповідає вимогам ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, а зокрема п. 9 зазначеної статті, якою передбачено, що істотними умовами договору на надання житлово комунальних послуг є визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. у справі № 4/29пд є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м.Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. у справі № 4/29пдзалишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. у справі № 4/29пд залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийІ.А.Бойко

Судді:І.В.Зубченко

Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 5 прим.

1- позивачу

1- відповідачу

1 третій особі

1- у справу

1 -ДАГС