Постанова № 19984845, 02.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

02.12.2011

Постанова

Іменем України

29.11.2011 р. справа №6/264д/09

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калантай М.В.

суддів:Богатиря К.В.

Дучал Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_4 дов. від 15.09.09.

від відповідача :ОСОБА_5 дов. від 21.09.11., ОСОБА_6 дов. від 28.11.11.

від 3-ї особи:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Мелітополь

на рішення

господарського суду Запорізької області

від14.09.2011 року

у справі№6/264д/09

за позовом:

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Мелітополь

Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі "Запорізької регіональної філії" м. Запоріжжя провизнання недійсною додаткової угоди

за зустрічним позовом:Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Мелітополь

простягнення 71160,36грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.09.2011 року у справі №6/264д/09 (суддя Місюра Л.С.) задоволено первісний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Мелітополь до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі "Запорізької регіональної філії" м. Запоріжжя. Визнано недійсною додаткову угоду від 22.06.2009 року про розірвання договору суборенди.

Задоволено частково зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Мелітополь про стягнення 71160,36грн. Стягнуто з Фізичної особипідприємця ОСОБА_7 м. Мелітополь на користь Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь неустойку в сумі 22797,59 грн. В інший частині зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач за первісним позовом, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 м. Мелітополь, та відповідач за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь, звернулись з апеляційними скаргами про часткове скасування даного рішення у справі, оскільки вважають, що воно прийняте з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Позивач за первісним позовом просить його апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати в частині задоволення зустрічного позову про стягнення з нього на користь відповідача за первісним позовом неустойки в сумі 22797,59грн., витрат на державне мито в сумі 227,78грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 75,59грн., в цій частині просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач за первісним позовом також просить його апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення господарського суду першої інстанції у даній справі в частині задоволення первісного позову та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову щодо стягнення збитків у сумі 23720,16грн., неустойки в сумі 24642,61грн., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та повністю задовольнити зустрічний позов.

Позивач та відповідач проти апеляційних скарг одне одного заперечують, вважають мотиви, з яких подані ці скарги, безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі "Запорізької регіональної філії" м. Запоріжжя, наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, своїх представників до судового засідання жодного разу не направив, причин неявки суду не повідомили.

Про час та місце судового засідання сторони були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявників скарг, вислухавши представника сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.

Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_7 звернувся із позовом до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма", в якому просив визнати недійсною додаткову угоду від 22.06.2009 року про розірвання договору суборенди № 550 від 23.12.2008 року, укладеного між сторонами.

Господарським судом першої інстанції у даній справі призначались судові почеркознавча та технічна експертизи, проведення яких було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса.

Крім того призначалась додаткова судово-технічної експертиза документів у справі, проведення якої доручалось Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Матеріали справи містять відповідні висновки експертиз, а саме: Висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз №8954/9153 від 11.12.2009 року та Висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6214/10-13 від 27.07.2011 року.

Із матеріалів справи вбачається, що Мелітопольською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" (орендар) 10.02.2005 року був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 2310700000.02.008.0064), площею 2791,57 кв. м. на 10 років.

23.12.2008 року ВАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" (орендар) та ФОП ОСОБА_7 (суборендар) уклали договір суборенди земельної ділянки № 550 (т. 1, а. с. 23-31). з додатками (далі договір суборенди), згідно з яким орендар надав суборендарю в суборенду земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 2310700000.02.008.0064), загальною площею 2791,57 кв. м., що підтверджується актом приймання - передачі обєкта оренди (т. 1, а. с. 28).

Відповідно до п. 5 договору суборенди він укладений на 1 рік з 31.12.2008р. по 31.12.2009р.

Матеріали справи містять оригінали листа з проханням розірвати договір № 550 від 23.12.2008р., акту приймання-передачі земельної ділянки, додатковій угоді від 22.06.2009 р. про розірвання договору суборенди (т. 3, а. с. 62-64). Договір суборенди був розірваний за додатковою угодою, був підписаний двосторонній акт приймання-передачі земельної ділянки.

Господарський суд Запорізької області задовольнив вимоги позивача про визнання недійсною додаткової угоди від 22.06.2009р. про розірвання договору суборенди № 550 від 23.12.2008 року.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі.

Статтею 207 цього ж кодексу встановлені вимоги до письмової форми правочину, а саме: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст.209 ЦКУ).

За приписами статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ).

Згідно зі статтею 638 вказаного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.639 ЦКУ).

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 даного кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із змісту оспорюваної додаткової угоди, вона не містить відповідних відомостей щодо істотних умов, а саме: в цій додатковій угоді не зазначено моменту її укладання (коли саме сторонами вказана угода була укладена, відсутня дата укладання), не зазначені відомості про сторін угоди та про посадове становище осіб (ОСОБА_7 та ОСОБА_8), прізвища та підписи яких наявні в оспорюваній додатковій угоді.

Статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що не є укладеним правочин (договір), у якому відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для його укладення, тому у задоволенні первісного позову слід відмовити, оскільки не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Щодо вимог відповідача за первісним позовом, заявлених у зустрічному позові, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

21.09.2009 року до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" до Фізичної особипідприємця ОСОБА_7 про усунення перепон в користуванні земельною ділянкою площею 3791,57кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 20 у вигляді зобовязання відповідача звільнити вказану земельну ділянку з незаконного використання після припинення строку дії договору суборенди земельної ділянки №550 від 23.12.2008 року; стягнення з відповідача неустойки в сумі 11069,52 грн. та збитків, які виникли внаслідок невиконання відповідачем зобовязань за договором суборенди земельної ділянки №550 від 23.12.2008 р. щодо звільнення земельної ділянки, в сумі 5534,76 грн. Зустрічна позовна заява була прийнята судом до розгляду разом з первісним позовом, з посиланням на те, що вона взаємопов'язана з первісним, оскільки зустрічні вимоги заявлені на підставі спірного договору.

В заяві про уточнення зустрічних позовних вимог ВАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" просив стягнути з ФОП ОСОБА_7 неустойку, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, в сумі 47 440,20 грн. та збитки в сумі 23720,16 грн., як компенсація розміру орендної плати , встановленої за договором доход, який ПАТ "Рефма" могло би отримати здаючи обєкт оренди в оренду третім особам.

У відповідності до статті 60 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на час подання зустрічного позову у даній справі, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

На думку судової колегії зустрічна позовна заява прийнята господарським судом з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки з матеріалів справи не вбачається взаємної пов'язаності первісного і зустрічного позову ані з підстав виникнення цих позовів, ані поданими доказами.

Однак, у відповідності до статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В пункті 5 договору суборенди вказано, що він укладений на 1 рік з 31.12.2008р. по 31.12.2009р.

Згідно з п. 16 договору суборенди після припинення дії договору суборендатор повертає орендарю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в суборенду.

Як встановлено в рішенні господарського суду Запорізької області від 11.02.2010р. у справі 24/40/10 ВАТ "РЕФМА" 16.11.2009р., 27.11.2009р, та 25.12.2009р., тобто до закінчення строку дії договору, повідомив ФОП ОСОБА_7 про те, що не має наміру здавати будькому, в тому числі і ФОП ОСОБА_7, земельну ділянку в суборенду і має намір в подальшому використовувати її у власній господарської діяльності.

За таких підстав, відповідно до п. 16 договору суборенди, ФОП ОСОБА_7 зобовязаний був 01.01.2010р. повернути земельну ділянку ВАТ "Рефма".

Фактично, ФОП ОСОБА_7 повернув ВАТ "Рефма" земельну ділянку 24.06.2010р., що підтверджується актом вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу від 24.06.2010р.

За таких підстав, господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки за період з 01.01.2010р. по 23.06.2010р. в сумі 22797,59 грн., відповідно до статті 785 ЦК України.

Крім того, суд першої інстанції правильно вказав на безпідставність вимог ПАТ “Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" про стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки за період з 24.06.2010р. по 25.06.2010р., оскільки фактично 24.06.2010р. земельна ділянка вже була передана позивачу за зустрічним позовом.

Оскільки додаткова угода від 22.06.2009 р. про розірвання договору суборенди сторонами вчинена не була, тому договір суборенди продовжував діяти, підстав для звільнення земельної ділянки ФОП ОСОБА_7 не було, з огляду на це не підлягають задоволенню вимоги ПАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" щодо стягнення з ФОП ОСОБА_7 на підставі ст. 785 ЦК України неустойки за користування річчю, нарахованої за період з 25.06.2009р. по 31.12.2009р.

Вимоги в частині стягнення з ФОП ОСОБА_7, на підставі ст. 611 ЦК України, збитків в сумі 23720,16 грн., як компенсація розміру орендної плати, встановленої за договором доход, який позивач за зустрічним позовом міг би отримати, здаючи обєкт оренди в оренду третім особам, за період з 25.06.2009р. по 25.06.2010р. також задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2010 року у справі 24/40/10, яке набрало закону силу, встановлений факт, того, що позивач за зустрічним позовом не мав наміру здавати будькому земельну ділянку в суборенду, тому є безпідставними вимоги щодо стягнення збитків в сумі 23720,16 грн.

Крім того, збитки за період з 25.06.2009р. по 31.12.2009р. нараховані безпідставно, оскільки, між сторонами за договором суборенди додаткова угода укладена не була, тому цей договір продовжував діяти до 31.12.2009р., що встановлено рішеннями господарського суду Запорізької області у справі №24/40/10.

Тобто позивачем за зустрічним позовом не доведено спричинення йому збитків ФОП ОСОБА_7

В матеріалах справи наявні квитанції № 46669 від 10.11.2009р. та № 46670 від 10.11.2009р., № 8721.213.1 від 07.05.2011р., які підтверджують факт оплати за проведення судових експертиз ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 7788,24 грн.

У відповідності до статті 49 ГПК України господарський суд першої інстанції правомірно розподілив судові витрати, в тому числі за проведення судових експертиз.

Враховуючи викладене, та з огляду на надані до матеріалів справи документи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, тому суд апеляційної інстанції приймає нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" м. Мелітополь на рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2011 року у справі №6/264д/09 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Мелітополь на рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2011 року у справі №6/264д/09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2011 року у справі №6/264д/09- скасувати частково.

У задоволенні первісного позову в частині визнання недійсною додаткової угоди від 22.06.2009 року про розірвання договору суборенди - відмовити.

В іншій частині рішення - залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" (Запорізька область, м. Мелітополь, вул.Профінтерна,15, код ЄДРПОУ 00217857) державне мито в сумі 42,50грн.

Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

Повний текст постанови підписаний 02.12.11.

Головуючий М.В.Калантай

Суддя К.В.Богатир

Суддя Н.М.Дучал

Надруковано 8 прим.:

1 прим. у справу;

2 прим. - сторонам;

1 прим. 3-й особі;

1 прим. суд.1-ї інст.;

3 прим. ДАГС.