Постанова № 19984676, 28.11.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

28.11.2011

Постанова

Іменем України

23.11.2011 р. справа №21/88

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Татенко В.М.

Розглянувши апеляційну скаргу:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»м.Торез Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2011року

по справі № 21/88 /суддя Матюхін В.І./

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»м.Торез Донецької області

про стягнення 42795,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №37 від 01.01.2011року

від відповідача ОСОБА_2, довіреність №1-608 від 11.10.2011року

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»м.Торез Донецької області 42795,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.10.2011року по справі №21/88 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський збагачувальний комбінат” м.Торез на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” м.Дніпропетровськ штраф у розмірі 42795,00грн. за неправильно вказану у накладній масу вантажу; 427,95грн. - на відшкодування сплаченого державне мита; 236,00грн. - на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями п.2.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 664, ст.122, ст.129, ч.1, ч.2 ст.24 Статуту залізниць України;

- обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 12.10.2011року у справі №21/88, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення господарського суду винесено з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповно зясовані матеріали справи, дослідження доказів було неповним та не обєктивним;

- акт загальної форми та комерційний акт підписаний особами, повноваження яких нічим не підтверджено, представники відповідача не приймали участі при зважуванні спірного вагону та складанні акту, оскільки не були повідомлені про його складання.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) на адресу Бердянського морського торговельного порту (вантажоодержувач) у вагонах №№ 67888289, 67606640, 67919134 за накладною на групу вагонів №49787831 від 12.03.2011року на станцію призначення Бердянськ (експорт), відвантажило вантаж антрацит у вологому стані.

15.03.2011року при прибутті вантажу на попутну станцію Чаплине Придніпровської залізниці, у відповідності до ст.24 Статуту залізниць України, залізницею здійснена контрольна перевірка маси вантажу у вагонах №№ 67888289, 67606640, 67919134, за результатами якої встановлено, що маса вантажу у вагоні №67606640 менш на 5800кг ніж вказано у накладній, у вагоні №67888289 менш на 5900кг ніж вказано у накладній та у вагоні №67919134 менш на 6300кг ніж вказано у накладній.

За даним фактом залізницею складено комерційний акт АА №038609/81 від 15.03.2011року, в якому зазначено що: у вагоні №67606640 маса брутто 81500кг, тара з документа 21600кг, маса нетто 59900кг, що менше документа на 5800кг.; у вагоні №67888289 маса брутто 81300кг, тара з документа 22000кг, маса нетто 59300кг, що менше документа на 5900кг.; у вагоні №67919134 брутто 83400кг, тара з документа 22000кг, нетто 61400кг, що менше документа 6300кг.; навантаження у вагонах рівномірне; нижче бортів у ваганах №№ 676066404, 67888289 40-50см, у вагоні №67919134 20-30см., без скосов та поглиблень; вантаж маркирований білим вапном, маркування не порушено. Переваження проводив прийомщик поїздів ОСОБА_3 у присутності прийомщика поїздів ОСОБА_4, ЛГМ станції Чаплино; Двері, люка закриті, течі вантажу не має.

При надходженні вантажу на станцію призначення Бердянськ (експорт), залізницею здійснено контрольне зважування вантажу у спірних вагонах, за результатами якого у розділі Є комерційного акта АА №038609/81/134 зроблено відмітку про те, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна-це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата вагони №№67888289, 67606640 - 2840,00грн., вагон №67919134 - 2879,00грн.: сума штрафних санкцій (2840,00грн +2840,00грн. + 2879,00грн.) х 5= 42795,00грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовязана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, у звязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

До прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати за кожний вагон у загальний сумі 8559грн. з посиланням на приписи ст.83 Господарського процесуального кодексу України. Дане клопотання судом першої інстанції залишено без задоволення.

Судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Позивачем не надано доказів понесення ним будь-яких збитків у звязку з неправильно зазначеною відповідачем у спірних вагонах маси вантажу.

Враховуючи співмірність заявленої до стягнення суми штрафу, обставини справи, відсутність доказів понесення позивачем збитків, судова колегія частково задовольняє згадане клопотання відповідача та зменшує розмір стягуваємого штрафу - до суми 21397,50грн., а в іншій частині штраф в сумі 21397,50грн., з урахуванням вищенаведеного, до стягнення не підлягає.

Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»м.Торез Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2011року по справі №21/88 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2011року по справі №21/88 скасувати частково.

3) Позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця»м.Дніпропетровськ про стягнення 42795,00грн. задовольнити частково.

4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»м.Торез Донецької області (код ЄДРПОУ 32131749) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 01073828) штрафу у розмірі 21397,50грн.; витрати зі сплати державного мита за подання позову 427,95грн. та витрати зі сплати державного мита апеляційною скаргою в сумі 213,98грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

5) В решті позовних вимог відмовити.

6) Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І. Діброва

В.М. Татенко

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду