Постанова № 19984582, 24.11.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

24.11.2011

Постанова

Іменем України

22.11.2011 р. справа №44/251

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:ОСОБА_1. за дов. б/н від 06.04.11 р.

від відповідача:ОСОБА_2. за дов. № 56 від 04.07.11 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від12.08.2009 р.

у справі№ 44/251 (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді Джарти В.В., Курило Г.Є.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремшахтастрой", м. Макіївка Донецької області

до відповідачаПублічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ Донецької області

простягнення заборгованості за виконані підрядні роботи з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені у загальному розмірі 49722549 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшахтастрой", м. Макіївка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1", м. Красноармійськ Донецької області про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 28429338 грн. 02 коп., інфляційних у розмірі 261905 грн. 07 коп., трьох відсотків річних у розмірі 218448 грн. 16 коп. та пені у розмірі 1179681 грн. 23 коп.

Позивач до моменту прийняття рішення по справі неодноразово змінював позовні вимоги та остаточно просив господарський суд Донецької області стягнути з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 39124840 грн. 48 коп., інфляційні у розмірі 3395970 грн. 76 коп., три відсотки річних у розмірі 766638 грн. 81 коп. та пеню у розмірі 6435099 грн. 53 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.09 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшахтастрой", м. Макіївка Донецької області були задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані підрядні роботи з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені у загальному розмірі 47070454 грн. 48 коп., в решті позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1", м. Красноармійськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 12.08.09 р. скасувати і припинити провадження по справі.

Від Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1", м. Красноармійськ Донецької області 12.10.09 р. через канцелярію суду отримано клопотання, в порядку вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу, про призначення по справі судової експертизи, яке судом апеляційної інстанції було задоволено, у зв»язку з чим ухвалою суду від 27.10.09 р. провадження по справі було зупинено до одержання експертного висновку.

28.12.10 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.03.11 р. провадження по справі було поновлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.11 р. по справі вдруге було призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

01.11.11 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов висновок додаткової судово-економічної експертизи № 2301/24 від 26.10.11 р., у зв»язку з чим ухвалою від 04.11.11 р. провадження по справі № 44/251 було поновлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.11 р. було замінено відповідача, Відкрите акціонерне товариство "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1", м. Красноармійськ Донецької області, його правонаступником - Публічним акціонерним товариством “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ Донецької області.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 44/251 та наданих сторонами пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковій зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.07 року між сторонами по справі було укладено договір № 77 на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідницьких робіт, ремонт гірничих виробок, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов»язання виконати власними силами будівельно-монтажні, гірничопрохідницькі роботи та ремонт гірничих виробок у відповідності з проектно-кошторисною документацією, технологічними паспортами виробництва робіт, використовуючи матеріали та обладнання замовника; замовник, забезпечуючи безперервне та своєчасне фінансування будівництва, здійснює щомісячні платежі за виконані роботи підряднику в два етапи: 45% до 15-го числа та 55% до 25-го числа наступного за звітним місяцем.

28.12.07 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 96 на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідницьких робіт по об»єктам блоку № 10 ВАТ «УК «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов»язки з виконання власними та залученими силами та засобами будівельні, монтажні, гірничопрохідницькі роботи та ремонт гірничих виробок, що передбачені проектною документацією та додатковими угодами до даного договору; замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи підряднику у два етапи: 40% до 15 числа та 60% до 25 числа наступного за звітним місяцем.

При зверненні до суду (враховуючи зміни позовних вимог) позивач зазначав, що відповідач виконав свої договірні зобов»язання частково, а саме: за договором - на суму у розмірі 77351254 грн. 12 коп. та за контрактом - на суму у розмірі 49179661 грн. 42 коп. Тобто, грошове зобов»язання відповідача у повному обсязі виконано не було, у зв»язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 39124840 грн. 48 коп., інфляційних у розмірі 3395970 грн. 76 коп., трьох відсотків річних у розмірі 766638 грн. 81 коп. та пені у розмірі 6435099 грн. 53 коп. (враховуючи остаточні зміни позовних вимог).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається, 11.08.09 року грошове зобовязання відповідача перед позивачем за договором зменшилося на 2662095 грн. 10 коп. через укладення з Закритим акціонерним товариством „Донецький металургійний завод” договору відступлення права вимоги. Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2662095 грн. 10 коп. у зв»язку з відсутністю у позивача права вимоги до відповідача.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення іншої частини боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобовязань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції будь-яких заперечень щодо актів приймання-передачі виконаних робіт, які підписані сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень.

Рішенням суду першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 36912745 грн. 38 коп. Втім судова колегія вважає, що господарським судом помилково визначено до стягнення саме таку суму боргу, оскільки згідно висновку № 2301/24 додаткової судово-економічної експертизи від 26.10.11 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи за договором № 77 від 21.03.07 р. та контрактом № 96 від 28.12.07 р. становить суму у розмірі 36462745 грн. 08 коп.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 36912745 грн. 38 коп. підлягає зміні, у зв»язку з чим до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу у розмірі 36462745 грн. 08 коп. При цьому судова колегія зауважує, що сума заборгованості у висновку № 2301/24 додаткової судово-економічної експертизи від 26.10.11 р. за договором № 77 від 21.03.07 р. та контрактом № 96 від 28.12.07 р. сумарно в розмірі 36462745 грн. 38 коп. є невірною арифметично, оскільки, як дійшов висновку судовий експерт, заборгованість за договором № 77 від 21.03.07 р. складає суму у розмірі 15617131 грн. 60 коп. та за контрактом № 96 від 28.12.07 р. 20845613 коп. 48 коп., що загалом становить саме суму у розмірі 36462745 грн. 08 коп.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 3395970 грн. 76 коп. та три відсотки річних у розмірі 766638 грн. 81 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновком № 2301/24 додаткової судово-економічної експертизи від 26.10.11 р. експертом встановлено, що, виходячи з проведених досліджень, загальна сума індексації прострочених зобов»язань відповідача перед позивачем за договором № 77 від 21.03.07 р. та контрактом № 96 від 28.12.07 р. за період з 01.01.08 р. по 15.07.09 р. складає суму у розмірі 3920053 грн. 21 коп., загальна сума 3% річних від суми прострочених зобов»язань відповідача перед позивачем за договором № 77 від 21.03.07 р. та контрактом № 96 від 28.12.07 р. за період з 01.01.08 р. по 15.07.09 р. складає суму у розмірі 778004 грн. 22 коп.

Отже сума інфляційних та 3% річних за висновком експерта є вищою, ніж заявлено позивачем при зверненні до суду (враховуючи остаточні позовні вимоги), однак, оскільки суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог в порядку вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, то судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні у розмірі 3395970 грн. 76 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України та три відсотки річних у розмірі 766638 грн. 81 коп., як плата за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 6435099 грн. 53 коп.

Приписами ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” зазначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до п. 10.3 договору та п. 15.2 контракту, за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачем, передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У висновку № 2301/24 додаткової судово-економічної експертизи від 26.10.11 р. експертом зазначено, що при розрахунку пені станом на 15.07.09 р. позивачем було дотримано умови п. 10.3 договору № 77 від 21.03.07 р. та п. 15.2 контракту № 96 від 28.12.07 р., а також приписи ст. 232 Господарського кодексу України, але завищення суми пені в розрахунку позивача на суму 275905 грн. 23 коп. виникло за рахунок округлень подвійної облікової ставки НБУ в 10 колонці розрахунку, наданого позивачем.

Судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у розмірі 6435099 грн. 53 коп. слід змінити шляхом вирахування з даної суми 275905 грн. 23 коп., що є завищенням заявленої до стягнення суми пені.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 6159194 грн. 30 коп.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, але рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2009 року у справі № 44/251 підлягає частковій зміні, через невірне визначення суми заборгованості та пені, із залишенням без задоволення апеляційної скарги відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 99, 101, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2009 року у справі № 44/251 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2009 року у справі № 44/251 змінити в частині стягнення суми основного боргу та пені.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, 85300, Донецька область, м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 1 «А», ЗКПО 13498562 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшахтастрой”, 86117, Донецька область, м. Макіївка, вул. Саратовська, 13, ЗКПО 30418061 суму боргу у розмірі 36462745 грн. 08 коп., інфляційні у розмірі 3395970 грн. 76 коп., три відсотки річних у розмірі 766638 грн. 81 коп., пеню у розмірі 6159194 грн. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 111 грн. 03 коп. та витрати по сплаті державного мита у розмірі 23993 грн. 26 коп.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремшахтастрой", м. Макіївка Донецької області у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ Донецької області заборгованості у розмірі 450000 грн. 30 коп. та пені у розмірі 275905 грн. 23 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2009 року у справі № 44/251 залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

У разі дотримання сторонами вимог ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду Донецької області видати поворотний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І.Діброва

СуддіК.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 - ДАГС;

5 ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.