Рішення № 19984360, 16.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

16.12.11 <>

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

14 грудня 2011 року справа № 5028/12/119/2011

Позивач:Комунальне підприємство "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради, вул. Жабинського, 15, м. Чернігів, 14017

Відповідач:Публічне акціонерне товариство "Чернігівське хімволокно”

вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 380600 грн. 05 коп.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: ОСОБА_1 - довіреність № 1476 від 03.09.2010 року, представник.

відповідач: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно" про стягнення з відповідача 340 446 грн. 08 коп. боргу за період з 01.04.2011 року по 01.11.2011 року, 30 360 грн. 32 коп. пені та 9793 грн. 65 коп. штрафу, відповідно до Договору № 6191 на водопостачання та водовідведення від 28.03.2005 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 17348436 від 23.11.2011 року, № 602200223 від 02.12.2011 р., № 602204105 від 09.12.2011 р., але повноважного представника в судове засідання не направив, документів витребуваних ухвалами суду від 22.11.2011 року 01.12.2011 р. та 08.12.2011 р. суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2011 р. виклав свої позовні вимоги та заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 14.12.2011 р. представник позивача, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про зменшення позовних вимог на суму зменшення пені та штрафу в розмірі 14661,68 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 365938,37 грн., яка включає в себе відповідача 340 446 грн. 08 коп. боргу за період з 01.04.2011 року по 01.11.2011 року, 17188 грн. 34 коп. пені за період з 26.04.2011р. по 22.11.2011р., 8303 грн. 95 коп. штрафу та 7612,00 грн. судового збору.

Клопотання позивача про зменшення позовних вимог на суму зменшення пені та штрафу в розмірі 14661,68 грн. прийнято судом до розгляду, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси.

Інших заяв та клопотань від сторін на час слухання справи до суду не надходило.

Не зявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем було подано письмову заяву про зменшення позовних вимог на суму зменшення пені та штрафу в розмірі 14661,68 грн., яка була прийнята судом, тому суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.03.2005 року між Комунальним підприємством „Чернігівводоканал” та Відкритим акціонерним товариством «Чернігівське Хімволокно», правонаступником якого є відповідач Публічне акціонерне товариство «Чернігівське Хімволокно», згідно листа № 1709-0136 від 27.07.2011 р. щодо перейменування товариства, отриманого позивачем від відповідача, а також свідоцтва № 100346119 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого додана позивачем до матеріалів справи, було укладено договір № 6191 на водопостачання та водовідведення.

01.06.2005 р. сторонами Договору був підписаний та скріплений печатками Протокол розбіжностей до Договору № 6191 на водопостачання та водовідведення від 28.03.2005 р., а Протоколом узгодження розбіжностей від 30.06.2005 р. до Договору № 6191, який підписаний сторонами та скріплений печатками, сторонами були узгоджені наступні зміни та доповнення до Договору:

П.1.1.: Предметом Договору є надання позивачем послуг з водовідведення відповідачу.

П.1.2: Оплата відповідачем наданих йому позивачем послуг з водовідведення згідно з діючими тарифами на умовах цього Договору.

П.2.2.: Позивач бере на себе зобов»язання приймати від відповідача стічні води в розмірі спожитої води з комунального водопроводу або місцевого джерела згідно з затвердженим лімітом та «Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Чернігова», затвердженими рішенням міськвиконкому № 239 від 20.10.2003 р. в кількості: 7333,33 м.куб./доб.; 220000,0 м.куб./міс.,

П.2.6. Відповідач зобовязаний оплачувати у встановлений Договором термін надані йому послуги з водовідведення.

П.3.1.: Розмір щомісячної оплати за надані послуги для населення на момент укладання цього Договору становлять за водовідведення 0,316 грн., крім того ПДВ 20 % 0,064 грн. за 1 м.куб.

П.3.2.: Розмір щомісячної оплати за надані послуги для інших споживачів становлять за водовідведення 0,91 грн., крім того ПДВ 20 % 0,18 грн. за 1 м.куб.

Відповідно до п.7.1. та п. 7.2. Договору № 6191 від 28.03.2005 р., цей Договір укладається строком на один рік з 28.03.2005 р. по 28.03.2006 р., набуває чинності з моменту його підписання. Договір вважається щорічно переукладеним на новий строк на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна з сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Матеріали справи не містять доказів про припинення дії Договору № 6191 від 28.03.2005 р., а тому він вважається пролонгованим відповідно до п.7.2 Договору.

Пунктом 4.5. Договору (в новій редакції, згідно Протоколу розбіжностей від 01.06.2005 р. та Протоколу узгодження розбіжностей від 30.06.2005 р.) передбачено, що кількість стічних вод, яка надходить у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками лічильників холодної та гарячої води та інших сертифікованих приладів обліку, які знаходяться на балансі відповідача та мають бути опломбовані, при їх відсутності за діючими нормами водоспоживання та за показниками приладів обліку стічних вод. Стічні води, які приймаються в системи міської каналізації, повинні відповідати вимогам «Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Чернігова», затвердженими рішенням міськвиконкому № 239 від 20.10.2003 р.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 72 від 20.01.2011 року «Про встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення КП «Чернігівводоканал»ЧМР»були встановлені наступні тарифи: на послуги з централізованого водопостачання для населення 2,16 грн. за 1 куб.м (без ПДВ); на послуги з централізованого водовідведення для населення 1,91 грн. за 1 куб.м (без ПДВ). Постанова набирає чинності з 1 лютого 2011 р.

Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 170 від 30.09.2011 року «Про встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення КП «Чернігівводоканал»ЧМР»були встановлені наступні тарифи: а) на послуги централізованого водопостачання: для бюджетних установ 4,84 грн. за 1 куб.м (без ПДВ), для інших споживачів 4,84 грн. за 1 куб.м (без ПДВ); б) на послуги з централізованого водовідведення для бюджетних установ 2,70 грн. за 1 куб.м (без ПДВ), для інших споживачів 2,70 грн. за 1 куб.м (без ПДВ). Постанова набирає чинності з 1 жовтня 2011 р.

Позивач листом вих.№ 10/2008 від 05.10.2011 року направив відповідачу письмове повідомлення про зміну тарифів з 01.10.2011 року, що підтверджується реєстром листів про зміну тарифів для інших споживачів, копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.2. Договору (в новій редакції, згідно Протоколу розбіжностей від 01.06.2005 р. та Протоколу узгодження розбіжностей від 30.06.2005 р.) сторони визначили, що підставою для розрахунків відповідача з позивачем є Двосторонній акт обсягу переданих стоків за звітний період, який обидві сторони підписують протягом п»яти днів після закінчення звітного періоду. На основі Двостороннього Акту виписується Акт-рахунок або інші платіжні документи, які підлягають оплаті в триденний строк після їх подачі позивачем.

На виконання умов Договору сторонами були підписані та скріплені печатками Двосторонні акти за період з квітня 2011 р. по жовтень 2011 р. включно, в яких зазначені обсяги переданих відповідачем позивачу стоків. Копії Двосторонніх актів містяться в матеріалах справи.

За надані послуги з водовідведення позивачем виставлено відповідачу Акти-рахунки № 6191 від 22.04.2011 року на суму 53717,22 грн.; від 24.05.2011 року на суму 44014,74 грн.; від 22.06.2011 року на суму 47746,27 грн.; від 22.07.2011 року на суму 58357,39 грн.; від 25.08.2011 року на суму 55857,38 грн.; від 22.09.2011 року на суму 46567,67 грн.; від 24.10.2011 року на суму 47108,30 грн.; та Акти-рахунки № 5026 від 20.09.2011 року на суму 670,33 грн.; від 24.10.2011 року на суму 407,81 грн., копії яких містяться в матеріалах справи. Загальна сума за послуги з водовідведення згідно виставлених рахунків становить 354447 грн. 11 коп.

Відповідно до п.4.2. Договору (в новій редакції, згідно Протоколу розбіжностей від 01.06.2005 р. та Протоколу узгодження розбіжностей від 30.06.2005 р.) розрахунковим періодом є календарний місяць (з 10.00 год. 20 числа попереднього місяця по 10.00 год.20 числа розрахункового місяця). Розрахунки за прийняті позивачем стоки здійснюються таким чином: за першу (до 10 числа поточного місяця) та другу (до 20 числа поточного місяця) декади здійснюється попередня оплата ( у розмірі 33 % за кожну декаду від обсягу оплати за скид стоків за попередній місяць) з остаточним розрахунком згідно виставленого позивачем рахунку. Акти-рахунки підлягають оплаті в триденний строк після їх подачі позивачем.

Факт отримання відповідачем актів-рахунків на оплату послуг підтверджується актом звіряння розрахунків між КП «Чернігівводоканал»та ВАТ «Чернігівське Хімволокно»станом на 01.11.2011 р., який був підписаний сторонами та скріплений печатками.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за отримані послуги з водовідведення розрахувався лише частково, сплативши 13995,41 грн. шляхом проведення взаємозаліку. Факт проведення взаємозаліку підтверджується Актом заліку зустрічних однорідних вимог від 23.06.2011 р. , відповідно до якого сторони домовились, що враховуючи те, що сторони пред»являють одна до одної взаємні однорідні грошові вимоги, строк виконання яких настав, їх погашення можливе шляхом проведення зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України. У зв»язку з цим сторони обумовили, що після підписання цього Акту взаємна заборгованість між сторонами на суму 13995,41 грн. вважається погашеною. Акт підписано обома сторонами та скріплено печатками, копія якого міститься в матеріалах справи.

Оскільки, в Акті заліку зустрічних однорідних вимог від 23.06.2011 р. сторони не вказали період за який зараховується погашена взаємна заборгованість на суму 13995,41 грн., то, керуючись ст. 534 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що погашення зустрічних однорідних вимог на суму 13995,41 грн. підлягають зарахуванню за квітень 2011 р., враховуючи, що перша вимога про оплату виникла саме в квітні 2011 р.

У зв»язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості за надані послуги в сумі 13995,41 грн., а також враховуючи той факт, що відповідачем була здійснена переплата в розмірі 5,62 грн., заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з водовідведення становить 340446 грн. 08 коп.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17188,34 грн. за період з 26.04.2011р. по 22.11.2011р. та штраф в сумі 8303,95 грн. за період з 26.05.2011р. по 22.11.2011р. за порушення строків оплати наданих послуг з водовідведення.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. З

Частиною 2 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобовязання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.08 року.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 4.2. Договору (в новій редакції, згідно Протоколу розбіжностей від 01.06.2005 р. та Протоколу узгодження розбіжностей від 30.06.2005 р.) сторони передбачили, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за послуги з водовідведення відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а також відшкодовує понесені позивачем збитки. Пеня виставляється окремим рахунком.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати послуг з водовідведення, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені не було враховано, що день оплати послуг 25.09.2011 р. та 30.10.2011 р. припали на вихідний день то, відповідно, прострочка виконання зобов»язання по сплаті послуг за вересень 2011 р. виникла з 27.09.2011 р., за жовтень 2011 р. з 01.11.2011 р., а також не було враховано, що нарахування пені за прострочку оплати за квітень 2011р. припинилось 26.10.2011р., тому розмір пені за період прострочки з 26.04.2011р. по 22.11.2011р. становить 16514 грн. 62 коп.

Відповідно до п.6.3. Договору, за прострочку поточного платежу понад 30 діб відповідач додатково повинен сплатити штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості.

Згідно п.6.4. Договору, штраф та пеня нараховуються позивачем на протязі одного року, який передує моменту звернення з претензією або позовом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати послуг з водовідведення, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано штраф за прострочку оплати послуг з водовідведення в сумі 8303 грн. 95 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість за отримані послуги з водовідведення не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 340446 грн. 08 коп. боргу, 16514 грн. 62 коп. пені та 8303 грн. 95 коп. штрафу. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 7305 грн. 29 коп. судового збору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позивачем в судовому засіданні 14.12.2011 року було зменшено позовні вимоги на 14661 грн. 68 коп., відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, позивачу Комунальному підприємству "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради підлягає поверненню 293 грн. 23 коп. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення № 1592 від 04.11.2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/119/2011.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 546, 549, 530, 534, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.4 , ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівське Хімволокно”, вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14000 (р/р 26009043190050 в філії АКІБ „Укрсиббанк” Київське регіональне управління, МФО 300733, код 00204048) на користь Комунального підприємства “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради, 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 15 (р/р 26000704210924 в ЧОД АТ Райффайзен банк “Аваль” у м. Києві, МФО 380805, код 03358222) 340446 грн. 08 коп. боргу, 16514 грн. 62 коп. пені, 8303 грн. 95 коп. штрафу та 7305 грн. 29 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Комунальному підприємству “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради, 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 15 (р/р 26000704210924 в ЧОД АТ Райффайзен банк “Аваль” у м. Києві, МФО 380805, код 03358222) з державного бюджету м. Чернігова (рахунок 31212206700002 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 293 грн. 23 коп. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення № 1592 від 04.11.2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/119/2011.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

СУДДЯ Л.М. Лавриненко