Рішення № 19984222, 09.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

09.12.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру, 20 тел.678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

06 грудня 2011 року Справа №5028/8/113/2011

За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд", вул.Мстиславська, 9, м. Чернігів, 14000

про стягнення 58115грн.75коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець (особисто)

Від відповідача: не зявився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 48000грн. боргу по оплаті послуг з юридичного інформаційно-консультаційного обслуговування та представлення інтересів відповідача у відносинах з третіми особами на підставі договору від 03.05.2010р., 3750грн.58коп. пені, нарахованої за період з 17.04.2011р. по 17.10.2011р., 4541грн. інфляційних нарахувань, обчислених за період з травня 2010 року по вересень 2011 року, 1824грн.17коп. процентів річних, нарахованих за період з 18.05.2010р. по 17.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява від 01.12.2011р., в якій позивач повідомляє про здійснення ним перерахунку позовних вимог в звязку з виявленням помилки в розрахунку, допущеної при поданні позову. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача 3838грн. пені, нарахованої за період з 25.05.2010р. по 02.04.2011р., 4387грн.20коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з червня 2010 року по вересень 2011 року, 1796грн.55коп. процентів річних, нарахованих за період з 25.05.2011р. по 17.10.2011р.

Порівняльний аналіз вимог, викладених у позовній заяві, та вимог, викладених у заяві від 01.12.2011р., свідчить, що позивачем фактично збільшено розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення пені на 87грн.42коп., та зменшено розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення інфляційних нарахувань на 153грн.80коп. та процентів річних на 27грн.62коп.

До заяви від 01.12.2011р. позивачем додано примірник цієї заяви з відбитком реєстраційного штампу відповідача, з якого вбачається, що остання отримана відповідачем 05.12.2011р. за вхідним №396.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити та зменшити розмір позовних вимог, заява позивача в частині зменшення розміру позивних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається до розгляду заява позивача від 01.12.2011р. і спір вирішується з її урахуванням.

Відповідач в письмовій заяві (а.с.34) позовні вимоги визнав повністю та просив здійснити розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в засідання господарського суду не зявився.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обовязковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж присутній, в судовому засіданні позивач проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання відповідача, у звязку з чим розгляд справи здійснюється у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

03 травня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач у справі, виконавець за договором) та Відкритим акціонерним товариством "Чернігівбуд" (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір на надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням (далі за текстом договір), за умовами якого позивач зобовязався здійснювати юридичне інформаційно-консультаційне обслуговування відповідача і при виникненні необхідності, за дорученням відповідача, представляти його інтереси у відносинах із третіми особами, у тому числі в суді, господарському (третейському) суді, у відносинах з іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями будь-яких форм власності і громадянами, здійснювати захист його законних прав і інтересів, і надавати юридичну допомогу в обємі і на умовах, передбачених даним договором і додатковими угодами до нього, а відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти і здійснити оплату послуг позивача у порядку, визначеному даним договором і додатковими угодами до нього.

В силу п.1.3. договору даний договір укладений з метою юридичного забезпечення, повязаного з підготовкою, організацією і веденням господарської і підприємницької діяльності замовника.

Обсяг правової роботи, яку зобовязався виконати позивач, визначений сторонами в розділі 3 договору, а саме в п.п.3.1., 3.2. При цьому, зі змісту п.3.1.14. договору вбачається, що цей перелік не є вичерпним, оскільки сторони домовились, що виконавець також виконує іншу правову роботу, безпосередньо обумовлену в додатковій угоді до даного договору.

Згідно із п.3.4. договору виконавець приступає до виконання конкретних обовязків, зазначених у п.3.1. даного договору тільки після попереднього узгодження з замовником чітко визначеного виду й обєму юридичних послуг і підписання по цьому питанню додаткової угоди до даного договору на надання обумовленої в ньому сторонами юридичної допомоги з визначенням вартості таких послуг. Обєм і вартість фактично виконаних юридичних послуг відображається в акті прийому-передачі даного виду виконаних робіт і/чи наданих послуг.

В свою чергу, замовник, відповідно до п.4.1.4. договору, зобовязався вчасно оплачувати послуги виконавця.

Відповідно до п.5.1 договору за роботу, що виконана виконавцем замовник зобовязався сплатити першому суму коштів, яка визначена в додатковій угоді до даного договору або протоколі узгодження вартості і порядку оплати послуг по конкретній додатковій угоді і відповідному акті прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг у термін до 3-х банківських днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг. Порядок, розмір, терміни сплати винагороди за надані послуги можуть регламентуватися іншими документами, підписаними сторонами у контексті подальшого розвитку положень цього договору.

В п.2.2. договору сторони визначили, що даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 03 травня 2011 року, а в частині розрахунків за даним договором до їх повної сплати.

В межах даного договору між сторонами укладено додаткові угоди до цього договору №1 від 03.05.2010р. (копія а.с.17-18), №2 від 31.05.2010р. (копія а.с.20-21) та №5 від 01.09.2010р. (копія а.с.23-24), в яких конкретизовано обсяг робіт та перелік послуг, які має виконати позивач за завданням відповідача.

Як зазначено в п.4 вказаних додаткових угод та згідно із п.9.9. договору дані додаткові угоди є невідємною частиною «Договору на надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням»від 03 травня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано протоколи від 03.05.2010р. (копія а.с.19), від 31.05.2010р. (копія а.с.22) та від 01.09.2010р. (копія а.с.25) узгодження вартості і порядку оплати послуг виконавця, визначених в додаткових угодах №1, №2 та №5, та встановлено вартість та строк оплати таких послуг.

Так вартість послуг за додатковою угодою №1 від 03.05.2010р. склала 30000грн. (п.2 протоколу від 03.05.2010р.), за додатковою угодою №2 30000грн. (п.2 протоколу від 31.05.2010р.), за додатковою угодою №5 10000грн. (п.2 протоколу від 01.09.2010р.).

Крім того, аналіз протоколів узгодження вартості і порядку оплати послуг свідчить, що сторонами за взаємною домовленістю змінено строк оплати послуг виконавця з 3-х банківських днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт (п.5.1. договору) на 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (п.4 протоколів узгодження вартості і порядку оплати послуг).

Такі дії не суперечать вимогам чинного законодавства та п.5.1. договору, в якому сторони встановили, що порядок, розмір, терміни сплати винагороди за надані послуги можуть регламентуватися іншими документами, підписаними сторонами у контексті подальшого розвитку положень цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 03.05.2010р. є договором про надання послуг, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу юридичні послуги, в обсязі, визначеному в додаткових угодах №1 від 03.05.2010р., №2 від 31.05.2010р. та №5 від 01.09.2010р. до договору від 03.05.2010р. на загальну суму 70000грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг від 14.05.2010р. (копія а.с.26), від 29.06.2010р. (копія а.с.27) та від 20.09.2010р. (копія а.с.28), підписаними позивачем та уповноваженим представником відповідача та скріпленими печаткою відповідача.

З вищевказаних актів вбачається, що відповідач не має ніяких претензій по обсягу і якості виконаних робіт і/чи наданих послуг, що, в свою чергу, підтверджує факт належного виконання позивачем взятих на себе за договором зобовязань.

Факт надання позивачем послуг також не заперечується відповідачем.

В свою чергу, відповідач відповідно до п.3 протоколів від 03.05.2010р. (копія а.с.19) від 31.05.2010р. (копія а.с.22) та від 01.09.2010р. (копія а.с.25) узгодження вартості і порядку оплати послуг виконавця, зобовязався оплатити отримані послуги протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Визначений сторонами в п.3. протоколів узгодження вартості і порядку оплати послуг виконавця час виконання відповідачем обовязку щодо оплати таких послуг за своєю правовою природою є строком, оскільки визначається кількістю календарних днів, а не конкретною датою або подією.

В силу ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня за днем після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Враховуючи наведене правило обчислення строків, отримані послуги, визначені в акті від 14.05.2010р., відповідач мав оплатити до 24.05.2010р. включно; послуги, визначені в акті від 29.06.2010р. до 09.07.2010р. включно; послуги, визначені в акті від 20.09.2010р. до 30.09.2010р. включно.

Як вбачається з банківської виписки з рахунку відповідачем в рахунок оплати отриманих послуг перераховано позивачу лише 22000грн.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість за отримані послуги, визначені в акті від 14.05.2011р., у сумі 8000грн., за отримані послуги, визначені в акті від 29.06.2010р., - у сумі 30000грн., за отримані послуги, визначені в акті від 20.09.2010р., - у сумі 10000грн. Загальний розмір боргу, який позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, становить 48000грн.

Наявність заборгованості в заявленому до стягнення розмірі визнається відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості отриманих послуг, на момент винесення рішення відповідач доказів оплати наданих послуг у повному обсязі не надав, наявність заборгованості в заявленому до стягнення розмірі повністю визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача є правомірною, у звязку з чим з відповідача підлягає стягненню 48000грн. боргу.

Відповідно до п.6.3. договору за прострочення оплати послуг виконавця замовник сплачує першому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день такого прострочення.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 3838грн. пені, нарахованої за період з 25.05.2010р. по 02.04.2011р.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи що, матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості отриманих послуг, розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи, та обчислений з урахуванням умов договору та облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховано пеню, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3838грн. є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону позивач просить стягнути з відповідача 4387грн.20коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з червня 2010 року по вересень 2011 року, 1796грн.55коп. процентів річних, нарахованих за період з 25.05.2011р. по 17.10.2011р.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання підтверджується матеріалами справи, здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції та процентів річних відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4387грн.20коп. інфляційних нарахувань та 1796грн.55коп. процентів річних є правомірною та задовольняється судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України визнання позову є правом відповідача, такі дії відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства та не порушують прав та законних інтересів інших осіб, неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача має бути стягнуто 48000грн. боргу, 3838грн. пені, 4387грн.20коп. інфляційних нарахувань та 1796грн.55коп. процентів річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.251, 252, 253, 530, 549, 610, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд", вул.Мстиславська, 9, м. Чернігів (ідентифікаційний код 14236516, р/р 26000304830686 в «Промінвестбанк»м. Чернігів, МФО 353436) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м.Чернігів (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в «Укрексімбанку»м.Чернігова, МФО НОМЕР_3) 48000грн. боргу, 3838грн. пені, 4387грн.20коп. інфляційних нарахувань, 1796грн.55коп. процентів річних, 616грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Оленич

Повне рішення підписано 09 грудня 2011 року.

Суддя Т.Г. Оленич

26.12.08