Рішення № 19983253, 24.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року справа № 5020-1568/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв`язку та інформаційних технологій"

(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)

до відповідача Приватного підприємства „АТИСА”

(вул. Героїв Бресту, 29, кв. 233, м. Севастополь, 99058)

про стягнення 3669,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність від 01.06.2011;

Гордейчук Л.І. - бухгалтер, паспорт НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі, 26.04.2002;

від відповідача ОСОБА_2 - представник, довіреність № 45/11 від 10.11.2011.

Позивач - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Севастопольське вище професійне училище засобів зв`язку та інформаційних технологій" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача - Приватного підприємства „АТИСА” про стягнення заборгованості по договору №4 від 03.08.09 у розмірі 2 930,00 грн, пені у розмірі 534,52 грн., штрафу 205,10 грн. та понесених судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на договір №4 від 03 серпня 2009 року, положення ст.ст. 230, 231 ГК України, ст. ст. 526, 530, 546, 548, 604, 629, 631 ЦК України, ст. 1, ст.ст. 54, 55 ГПК України.

У судових засіданнях: 10.11.2011 року було оголошено перерву до 16 год. 00 хв. 17.11.2011; 17.11.2011 року було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 22.11.2011; 22.11.2011 року було оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 24.11.2011, з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2011 надав лист №533 від 21.11.2011, зі змісту якого слідує, що після подачі позовної заяви на р/р СевВПУЗЗтаІТ 16.11.2011 від відповідача надійшли грошові кошти у сумі 1000,00 грн. Даний лист суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2011 представник позивача надав лист № 538 від 23.11.2011, який підтверджує, що після подачі позовної заяви на р/р СевВПУЗЗтаІТ 22.11.2011 від відповідача надійшли грошові кошти у сумі 1930,00 грн. Даний лист суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.11.2011 надав суду усні пояснення в яких інформував про сплату основного боргу перед позивачем в сумі 2930,00 грн., проти стягнення пені та штрафу заперечує, але мотивованого письмового заперечення чи відзиву на позов суду не надав, за таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - Державним професійно-технічним навчальним закладом "Севастопольське вище професійне училище засобів зв`язку та інформаційних технологій" (Училище) та відповідачем Приватним підприємством „АТИСА” (Підприємство) виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

03 серпня 2009 року між позивачем (Училище) та відповідачем (Підприємство) було укладено договір №4 згідно умов якого Училище представляє на платній договірній основі місця для проживання працівників Підприємства у навчально-виробничому готельному господарстві Училища (п. 1 договору).

Положеннями пункту 3.1 даного договору сторони погодили, що Училище зобов'язується надавати послуги з проживання працівника підприємства з розрахунку: 30 грн./добу з людини за ліжко-місце.

Згідно умов п. п. 4.1 договору Підприємство не пізніше 10-числа поточного місяця здійснює передоплату у розмірі 50% вартості послуг на підставі направлення на проживання. Остаточний розрахунок проводиться на підставі взаємоузгодження актів надання послуг на пізніше 10-го числа наступного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Училища.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобовязання за даним договором перед відповідачем, що підтверджується копіями актів від 25.09.09, від 27.10.09, від 25.11.09 та від 23.12.09, а також копіями рахунків № 127 від 09.09.09, №132 від 25.09.09, № 152 від 27.10.09, №168 від 25.11.09 та №198 від 23.12.09 (а. с. 12-20), але відповідач своєчасно не здійснив розрахунки з позивачем за надані послуги, у зв`язку з чим, сума його основного боргу перед позивачем станом на час звернення позивача з даним позовом до суду становила 2930,00 грн.

Під час вирішення даного спору в суді відповідач сплатив позивачу суму основного боргу 2930,00 грн., що підтверджується як належними доказами так і позивачем, зокрема, листами №533 від 21.11.2011 (а. с. 72) та №538 від 23.11.2011 (а.с. 77).

Таким чином, станом на 24.11.2011 року, після подачі позову позивачем до суду, відповідачем виконано договірне зобовязання в частині сплати суми основного боргу в розмірі 2930,00 грн.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного правовідношення між сторонами, яке було підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до положень п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, провадження у справі в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, підлягає припиненню в частині стягнення з відповідача ПП «Атиса»основного боргу в сумі 2930,00 грн., повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Умовами п.4.4 розділу 4 договору №4 від 03.08.2009 сторони взаємопогодили, що відповідно до ст.231 ГК України за порушення сторонами строків виконання зобов`язань за договором з винної сторони стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,1% від суми невиконаних зобов`язань, а за прострочку більше 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вартості послуг.

На підставі умов вищезазначеного п.4.4 розділу 4 договору №4 від 03.08.2009, за порушення виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано відповідачу 534,52 грн. пені та 205,10 грн. штрафу.

Розрахунок пені позивачем здійснено за період вересень-грудень 2009 року (а.с.22).

Перевіривши правильність розрахунку пені суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкції та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Матеріали справи свідчать, що пеня нарахована відповідачу за 2009 рік, що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності в цій частині позовних вимог, у зв`язку з чим, суд відмовляє позивачу в позові в частині стягнення пені в сумі 534,52 грн..

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 205,10 грн. підлягають задоволенню, оскільки відповідають як п.4.4 розділу 4 договору №4 від 03.08.2009 так і положенням чинного господарського та цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані сторонами письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача понесені судові витрати зі сплати Державного мита в сумі 87,14 грн. та 201,62 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно розміру задоволених позовних вимогу.

У судовому засіданні проголошену вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представникам сторін про час виготовлення повного рішення.

На підставі викладеного ст.ст. 231, 232 ГК України, 11, 256, 258 ЦК України керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „АТИСА” (99058, м.Севастополь, вул. Героїв Бресту, 29, кв.233, код ЄДРПОУ 24693054, розрахунковий рахунок 2600913666 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Сімферополь, МФО 324021) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольське вище професійне училище засобів зв`язку та інформаційних технологій" (99053, м.Севастополь, вул.Вакуленчука,29 код ЄДРПОУ 05536863, МФО 824509, Р/Р 35226001000060 в УДК міста Севастополя) -205,10 грн. штрафу, 87,14 грн. державного мита та 201,62 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 534, 52 грн.

4. Припинити провадження по справі № 5020-1568/2011 в частині стягнення основного боргу в сумі 2930,00 грн.

5. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 25.11.2011