Рішення № 19983079, 17.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року справа № 5020-5/172-11/254 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “Стена”

(вул. Хрустальова, буд. 177, кв. 9, м. Севастополь, 99055,

вул. Леніна, 12, оф. 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня”

(вул. Комуністична, 40, м. Севастополь, 99003),

за участю прокурора міста Севастополя

(вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 22952,20 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1., довіреність б/н від 11.10.2011; Стороженко І.А., директор, наказ №1 від 13.08.2001;

відповідача ОСОБА_2., довіреність б/н від 15.11.2010; Купріянова А.В., головний лікар, наказ №69-к від 20.05.2010;

прокурора Шульга А.М., посвідчення №574 від 18.11.2008;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Стена” звернулось до суду з позовом до Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня” про стягнення 22952,20 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Ухвалою суду від 05.11.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-5/172.

Ухвалою суду від 23.11.2010 провадження у справі було зупинено в порядку пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизи.

У звязку із припиненням повноважень судді Євдокімова І.В., розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя справу було передано до провадження судді Дмитрієва В.Є., з присвоєнням справі №5020-5/172-11/254.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 повернуто Комунальному закладу “Міська інфекційна лікарня” апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 23.11.2010 у справі №5020-5/172 та додані до неї матеріали.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №7 від 07.02.2011, автоматизованою системою справу було перерозподілено до провадження судді Альошиної С.М.

Ухвалою від 15.02.2011 справу прийнято до провадження суддю Альошиною С.М. та листом від 16.02.2011 матеріали справи були направлені до експертної установи для проведення судової експертизи.

24.02.2011 прокурор міста Севастополя в порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»повідомив про вступ у розгляд справи на стороні Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня”, оскільки зазначений позов зачіпає соціальні та економічні інтереси держави.

13.10.2011 матеріали справи №5020-5/172-11/254 разом з висновком №3771 від 07.09.2011 будівельно-технічної експертизи були повернуті на адресу суду.

Розпорядженням виконуючого обовязки керівника апарату господарського суду міста Севастополя №118 від 13.10.2011 призначений повторний автоматичний перерозподіл справи №5020-5/172-11/254, за наслідками якого зазначена справа передана до провадження судді Єфременко О.О.

Ухвалою від 18.10.2011 справу прийнято до провадження суддею Єфременко О.О., провадження у справі поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, просять суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, посилаючись на те, що обсяги виконаних позивачем підрядних робіт по капітальному ремонту споруд та приміщень Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня”, вказані в актах виконання робіт (форма КБ-2в), відповідають фактично виконаним обсягам робіт. Крім того, відповідач зазначає, що таке поняття як «динамічна ціна»чинним законодавством не передбачено, а зміна кошторису можлива лише за погодженням сторін.

Прокурор проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

01.11.2011 суд в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголосив у судовому засіданні перерву до 17.11.2011.

Прокурору, представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2006 між Комунальним закладом “Міська інфекційна лікарня” (Замовник) та Приватним підприємством “Стена” (Підрядник) був укладений договір №4 про виконання робіт по капітальному ремонту крівлі та внутрішніх приміщень відділення №4 міської інфекційної лікарні та лабораторії. Загальна вартість робіт по цьому договору складає 298000,00 грн. (т. 1, арк. с. 13).

25.12.2006 між Комунальним закладом “Міська інфекційна лікарня” (Замовник) та Приватним підприємством “Стена” (Підрядник) був укладений договір №48 про виконання робіт по капітальному ремонту приміщень міської інфекційної лікарні. Загальна вартість робіт по цьому договору складає 54832,00 грн. (т. 1, арк. с. 51).

01.03.2007 між Комунальним закладом “Міська інфекційна лікарня” (Замовник) та Приватним підприємством “Стена” (Підрядник) був укладений договір №2/1 про виконання робіт по капітальному ремонту відділення №4 міської інфекційної лікарні. Загальна вартість робіт по цьому договору складає 297160,80 грн. (т. 1, арк. с. 58).

28.10.2008 між Комунальним закладом “Міська інфекційна лікарня” (Замовник) та Приватним підприємством “Стена” (Підрядник) був укладений договір №7 про виконання робіт по капітальному ремонту боксів нейроінфекції міської інфекційної лікарні (т. 1, арк. с. 104).

Згідно з додатковою угодою №1 від 16.12.2008 до договору №7 від 28.10.2008 загальна вартість робіт по цьому договору складає 150488,00 грн. (т. 1, арк. с. 115).

18.04.2008 між Комунальним закладом “Міська інфекційна лікарня” (Замовник) та Приватним підприємством “Стена” (Підрядник) був укладений договір №4 про виконання робіт по капітальному ремонту відділення №4 міської інфекційної лікарні. Загальна вартість робіт по цьому договору складає 299925,60 грн. (т. 1, арк. с. 119).

Таким чином, загальна вартість робіт за всіма договорами, укладеними сторонами у справі, з урахуванням додаткової угоди, складає 1100406,40 грн.

Вказана сума, обумовлена договорами, була отримана позивачем за виконані роботи, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами.

Позивач вважає, що при визначенні ціни договору та складанні кошторису замість коефіцієнту 1,3 до норм втрат праці робочих, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин та механізмів для врахування впливу умов виробництва робіт був встановлений коефіцієнт 1,2 та Приватне підприємство “Стена”, керуючись тим, що ціна договору є динамічною, витратило по факту 1123358,60 грн. Отже, позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню різниця між сумою, передбаченою договорами, та фактичною вартістю виконаних робіт у розмірі 22952,20 грн.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною другою статті 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

З метою зясування питань, що потребують спеціальних знань, зокрема, щодо вартості проведених підрядником робіт по капітальному ремонту приміщення Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня”, для визначення коефіцієнту праці робочих який потрібно було застосовувати, та фактично було застосовано при розрахунку вартості робіт, за клопотанням позивача, ухвалою суду у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз №3771 від 07.09.2011 по господарській справі №5020-5/172-11/254 вартість виконаних Приватним підприємством “Стена” робіт по капітальному ремонту приміщень Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня” складає 1100406,80 грн. До норм витрат праці робочих, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин та механізмів для врахування впливу умов виробництва робіт Приватного підприємства “Стена” застосовувався при розрахунках вартості робіт по капітальному будівництву приміщень Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня” коефіцієнт 1,2, а не 1,3. При розрахунках вартості робіт по капітальному ремонту приміщень Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня”, згідно ДБН Д.1.1-4-2000 “Вказівки із застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи”, необхідно застосовувати коефіцієнт витрат праці робочих, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, для врахування впливу умов виробництва робіт 1,2, а не 1,3 (т. 2, арк. с. 85-91).

У Законі України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Згідно з положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В той же час суд враховує, що експертне дослідження проводилось старшим науковим фахівцем лабораторії судових інженерно-технічних досліджень, який має 5 клас судового експерта, вищу освіту і кваліфікацію експерта, зокрема за спеціальністю 10.6 “Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідної документації”, експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального Кодексу України, а тому, у суду відсутні підстави для відхилення експертного висновку, складеного на виконання ухвали суду у даній справі.

Висновок експертизи спростовує доводи позивача щодо вартості виконаних ним робіт за договорами підряду щодо надання послуг з капітального ремонту Комунального закладу “Міська інфекційна лікарня”.

За таких обставин, оскільки позивач не довів обставини, на які він посилається у позові, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини пятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Будівельно-технічна експертиза, призначена ухвалою суду від 23.11.2010, була частково сплачена Приватним підприємством “Стена”, в розмірі 2577,60 грн.

На адресу суду разом з висновком експертизи №3771 від 07.09.2011 надійшло клопотання експерта про забезпечення оплати експертизи згідно рахунку №937/1 від 09.09.2011 (арк. с. 84).

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, сума, яка підлягає сплаті за проведення судової експертизи, в розмірі 1546,56 грн., підлягає стягненню з позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Стена” (вул. Хрустальова, буд. 177, кв. 9, м. Севастополь, 99055; вул. Леніна, 12, оф. 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; код ЄДРПОУ 22242376, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз в Автономній Республіці Крим (вул. Чехова, 55 А, м. Сімферополь, 95001, код ЄДРПОУ 26225794, р/р №31252272210502 в ГУГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) вартість проведеної інженерно-технічної експертизи у розмірі 1546,56 грн. за рахунком №937/1 від 09.09.2011.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 22.11.2011