Рішення № 19983077, 15.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року

справа № 5020-1642/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”

(бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 03030)

в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(95000, м. Сімферополь, вул. Невського, 2)

до Військової частини А 1656

(ідентифікаційний код 08271023, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8)

про стягнення 7400,78 грн., у тому числі: 7042,19 грн. –основний борг, 302,06 грн. –пеня, 56,53 грн. - 3% річних

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ “Укртелеком”) –не з’явився;

Відповідач (Військова частина А 1656) –не з’явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Військової частини А 1656 про стягнення 7400,78 грн., у тому числі: 7042,19 грн. –основний борг, 302,06 грн. –пеня, 56,53 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна в частині належного та своєчасного внесення оплати.

Ухвалою від 17.10.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 01.11.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 01.11.2011 на 15.11.2011.

У ході розгляду справи відповідач у поряду статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що факт існування договірних зобов’язань не заперечує, однак, враховуючи те, що військова частина є бюджетною організацією і несвоєчасно фінансується, що не дає можливості належно виконувати договірні зобов’язання, просив штрафні санкції до відповідача не застосовувати (вх. №12268/11 від 09.11.2011). Також відповідач просив розглянути справу за відсутністю уповноваженого представника, через неможливість забезпечити його явку.

До початку судового засідання позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його уповноваженого представника у зв’язку з участю його в іншому судовому процесі (вх. 12384/11 від 14.11.2011).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

В С Т А Н О В И В:

Між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(орендодавець) та військовою частиною А1656 (орендар) 07.04.2010 був укладений договір №217-346х оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП, загальною площею до 20 кв.м (надалі –Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину приміщення (надалі –майно), що розташоване в місті Феодосія на третьому поверсі п’яти поверхового будинку №3 по вул. Назукіна, загальною площею 1 кв.м –виробничих приміщень із них –1 кв.м спеціалізованих технологічних приміщень (п.1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 сторони домовилися про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та постанови КМУ від 04.10.1995 №786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Орендна плата за перший (базовий –січень) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 338,80 грн. з ПДВ за 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень. Оренда плата за перший місяць оренди за 1 кв.м всієї орендованої площі становить 433,33 грн. (з ПДВ) (п. 3.2 Договору).

Згідно з пунктами 3.2.1-3.2.2 Договору остаточний розрахунок орендної плати здійснюється шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період до дати фактичної передачі майна в користування. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Обов’язком орендаря є, зокрема, своєчасне та в повному обсязі внесення орендної плати та інших платежів, які передбачені договором.

Сторони зобов’язались виконувати усі умови, передбачені договором та нести відповідальність згідно із законодавством України (п. 8.1).

За несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 8.2 Договору).

Відповідно до пункту 12.1 Договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.01.2010 до 30.12.2012.

Враховуючи означене, договір оренди є діючим і на теперішній час.

Актом прийому передачі майна від 01.01.2010, укладеним між сторонами, підтверджується передача в оренду нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Феодосія, вул. Назукіна, 3 (арк.с. 19).

З боку позивача умови Договору виконувалися належним чином –нерухоме майно було передано орендареві за актом прийому-передачі, своєчасно виставлялися рахунки на оплату орендної плати та інших витрат, що підтверджується рахунками-актами №11-165 від 31.01.2011 на суму 840,10 грн., №11-225 від 28.02.2011 на суму 855,23 грн., №11-112019 від 31.07.2011 на суму 904,08 грн., №11-112330 від 31.08.2011 на суму 904,08 грн.,№11-111133 від 31.05.2011 на суму 893,81 грн., №11-111700 від 30.06.2011 на суму 901,89 грн., №11-398 від 31.03.2011 на суму 865,15 грн., №11-696 від 30.04.2011 на суму 878,05 грн. (арк.с. 25-28).

Однак, відповідач умови договору виконував неналежним чином, а саме з 28.02.2011 по 31.09.2011 ним не сплачувалася орендна плата, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 7042,19 грн.

Неналежне виконання умов договору щодо внесення орендної плати за період з 28.02.2011 по 31.09.2011 і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 7042,19 грн., пені у розмірі 302,06 грн. та 3% річних у розмірі 56,53 грн., а всього 7400,78 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов’язання (в тому числі господарське зобов’язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до положень статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов’язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов’язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п’ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 27 числа поточного місяця (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати.

Станом на дату розгляду справи позивач доказів оплати суми боргу в повному обсязі не надав.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факт наявності договірного зобов’язання перед позивачем.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 7042,19 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 7042,19 грн. за Договором станом на дату розгляду справи - відсутні.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7042,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи порушення умов договору стосовно своєчасного внесення орендної плати, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 56,53 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Судом зроблений власний розрахунок 3% річних, а саме:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

840.10

28.02.2011 - 28.08.2011

182

3 %

12.57

840.10

29.08.2011 - 22.09.2011

25

3 %

1.73

855.23

28.03.2011 - 22.09.2011

179

3 %

12.58

865.15

28.04.2011 - 22.09.2011

148

3 %

10.52

878.05

28.05.2011 - 22.09.2011

118

3 %

8.52

893.81

28.06.2011 - 22.09.2011

87

3 %

6.39

901.69

28.07.2011 - 22.09.2011

57

3 %

4.22

904.08

28.08.2011 - 22.09.2011

26

3 %

1.93

Суд визнав розрахунок позивача обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі, яка заявлена позивачем –56,53 грн. підлягають задоволенню.

Позивач у позовній заяві заявив вимогу про стягнення з відповідача суми пені за прострочення зобов’язання у розмірі 302,06 грн. відповідно до розрахунку (арк.с 9).

Згідно з пунктом 8.2 Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов’язку щодо внесення орендної плати, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов’язання.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок пені (арк.с. 9), суд знаходить його вірним, а вимоги позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 302,06 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Щодо пояснень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву про неможливість своєчасно вносити оплату за договором внаслідок несвоєчасного фінансування військової частини, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, а тому несвоєчасне фінансування не може бути обставиною, внаслідок якої виявилось неможливим належне виконання відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: сума орендної плати у розмірі 7042,19 грн., пені у розмірі 302,06 грн. та 3% річних у розмірі 56,53 грн., а всього 7400,78 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 1656 (ідентифікаційний код 08271023, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 03030, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(95000, м. Сімферополь, вул. Невського, 2, ідентифікаційний код 22236588 ) суму орендної плати у розмірі 7042,19 грн., пені у розмірі 302,06 грн. та 3% річних у розмірі 56,53 грн., а всього 7400,78 грн. (сім тисяч чотириста грн.78 коп.).

3. Стягнути з Військової частини А 1656 (ідентифікаційний код 08271023, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 03030, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(95000, м. Сімферополь, вул. Невського, 2, ідентифікаційний код 22236588 ) витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 21.11.2011