Рішення № 19983076, 15.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року справа № 5020-1516/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1516/2011

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 10434,84 грн,

за участю представників:

позивача - не зявився;

відповідача - не зявився;

Суть спору:

22.09.2011 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 10434,84 грн, у тому числі основного боргу за період з жовтня 2010 року по 20.07.2011 7671,44 грн, пені 405,73 грн, 3% річних 91,47 грн, штрафу 2266,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.09.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази,

в с т а н о в и в:

15.08.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір №212-06 оренди нерухомого майна (надалі - Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно вбудоване нежитлове приміщення цокольного поверху житлової пятиповерхової будівлі, загальною площею 23,30 кв.м, що розташоване в місті АДРЕСА_1, для використання під розміщення офісу, яке перебуває на балансі РЕП -11. Строк дії Договору встановлений до 20.07.2011 (арк.с.10-11).

Згідно акту прийому-передачі орендованого майна від 15.08.2006 Орендодавець передав, а Орендар прийняв обєкт оренди (арк.с. 12).

Відповідно до пунктів 3.1 3.3 цього Договору розмір орендної плати визначається у відповідності до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської ради №344 від 13.11.2002, і становить 3 300 грн за рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 10% від вартості обєкта оренди, яка встановлена на підставі незалежної оцінки вартості орендованого майна. Орендна плата складає 275,00 грн на місяць та перераховується орендарем на рахунок орендодавця кожного місяця не пізніше 20-го числа поточного місяця. Згідно з Методикою, затвердженою рішенням міської ради №344 від 13.11.2002, розмір орендної плати за кожний наступній місяць встановлюється шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Протоколом від 02.06.2008 погодження змін до Договору було внесено зміни, зокрема, у пункти 3.1-3.3 Договору (арк.с.14).

Так, розмір орендної плати визначається на підставі рішення Севастопольської міської ради №1617 від 13.03.2007 та складає 4 950 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 15% від вартості обєкта оренди (експертної оцінки) станом на 31.07.2006 та складає 453,24 грн за місяць і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з квітня 2007 року. Сторони також встановили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату послуг, наданих підприємствами комунальної сфери. Протягом місяця з дня підписання даного договору орендар зобов'язаний укласти з підприємствами комунальної сфери (Комунальне підприємство „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради, Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго", Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севтеплоенерго", РЕП-11) договори з надання комунальних послуг. Орендар зобов'язується в тридцятиденний термін з дня підписання договору оренди надати Орендодавцю лист узгодження умов користування об'єктом оренди з вказаними службами.

Як зазначив позивач, відповідач зобовязання щодо оплати оренди виконує неналежним чином, у звязку з чим за період з жовтня 2010 року по 20.07.2011 за ним склалась заборгованість в сумі 7671,44 грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання сторонами договору оренди комунального майна, у зв'язку з чим регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Сторони домовилися, що при укладенні договору оренди строком на рік та більше Орендар зобов'язується здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору в строки, встановлені діючим законодавством, та здійснити оплату необхідних послуг (пункт 4.2 Договору).

На цей час Орендар не здійснив нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію Договору.

Поняття неукладений договір є тотожнім договору, що не відбувся. Такі підходи закріплені в частині восьмої статті 181 Господарського кодексу України, де зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), але якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Ця правова позиція визначена частиною другою статті 640 Цивільного кодексу України, де вказується, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Закріплення поняття „неукладений договір" у статті 181 Господарського кодексу України, яка має назву „Загальний порядок укладання господарських договорів", свідчить про те, що вказані положення можливо застосувати до спірних правовідносин лише на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

У якості спеціального закону у спірних правовідносинах виступає Закон України „Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" чітко визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Як було встановлено судом, позивачем відповідно до умов Договору було передано відповідачу в оренду нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення цокольного поверху житлової пятиповерхової будівлі, загальною площею 23,30 кв.м, що розташоване в місті АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому-передачі. Договір укладений до 20.07.2011.

Факт виконання умов договору щодо оплати орендної плати не заперечується сторонами та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, про що свідчать підписи сторін на спірному договорі, підписаний акт приймання - передачі орендованого майна. Тобто, виконуючи договір, сторони вважали його таким, що відбувся.

Таким чином, Договір є укладеним, недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобовязався перераховувати Орендодавцю орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду доказів оплати оренди за період з жовтня 2010 року по 20.07.2011.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2010 року по 20.07.2011 у розмірі 7671,44 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення орендних платежів в сумі 405,73 грн та штраф у пятикратному розмірі місячної орендної плати за неналежне виконання відповідачем обовязків за Договором у розмірі 2266,20 грн.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що орендна плата, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується у відповідності до законодавству за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої із рахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (арк.с.9), суд визнає його вірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню повністю в сумі 405,73 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором оренди вони несуть відповідальність, передбачену законодавством України у вигляді штрафу у пятикратному розмірі місячної орендної плати.

Суд визнає розрахунок штрафу позивача в сумі 2266,20 грн вірним (арк.с.8) та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 91,47 грн за прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (арк.с.9), суд дійшов висновку про те, що він є вірним, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних також підлягають задоволенню повністю в сумі 91,47 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 11, 525, 526, 530, 610, 611, 625-629, 640, 759 Цивільного кодексу України, статтями 20, 174, 181, 193, 230-232, 283 Господарського кодексу України статтями 33, 34, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вулиця Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) заборгованість з орендної плати за договором №212-06 оренди нерухомого майна від 15.08.2006 за період з жовтня 2010 року по 20.07.2011 в розмірі 10434,84 грн (у тому числі основної борг 7 671,44 грн, пеня 405,73 грн, 3% річних 91,47 грн, штраф 2 266,20 грн), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 104, 35 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 21.11.2011.