Окрема ухвала № 19983044, 17.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

17 листопада 2011 року справа № 5020-4/163

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя (99008, місто Севастополь, вулиця Карантинна, 16-56)

до Приватного підприємства “Лігатон” (99040, м. Севастополь, вул. Боцманська, будинок 2, кв. 37)

про визнання боржника банкрутом,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Ініціюючий кредитор (Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя) - ОСОБА_1. - головний спеціаліст юридичного сектору, довіреність № 3397/09 від 10.06.2011;

Боржник (ПП "Лігатон") не зявився.

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання банкрутом Приватного підприємства “Лігатон”.

Заява про визнання банкрутом боржника подана в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та мотивована відсутністю боржника за його місцезнаходженням, наявністю несплаченої заборгованості перед бюджетом.

Постановою суду від 14.09.2010 Приватне підприємство “Лігатон” визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, встановлений строк ліквідації до 14.12.2010, ліквідатором Приватного підприємства “Лігатон” призначено Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, зобовязано ліквідатора здійснити заходи, передбачені статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після завершення ліквідаційної процедури в строк до 14.12.2010 року надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою суду від 16.12.2010 строк ліквідаційної процедури було продовжено до 14.01.2011.

08.11.2011 на адресу суду від Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя повторно надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури. Клопотання мотивоване необхідністю отримання відповідей на запити ліквідатора, які були надіслані у відповідні організації та установи.

Ухвалою суду від 17.11.2011 у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про продовження строку ліквідаційної процедури Приватного підприємства “Лігатон” (99040, м. Севастополь, вул. Боцманська, будинок 2, кв. 37, ідентифікаційний код 31656452) було відмовлено.

Суд зазначає, що процедура ліквідації боржника відбувається у відповідності із нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, які регулюють дане питання статті 22-34 вказаного закону, а стаття 52 закону, на підставі якої порушено провадження у даній справі, встановлює лише особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Частиною 1 статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що ухвалою від 16.12.2010 строк ліквідаційної процедури було продовжено до 14.01.2011.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

З даною конституційною нормою узгоджується частина 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій України і статус суддів” від 07.07.2010 №2453-VІ, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, порушивши встановлені судом строки ліквідаційної процедури, звернулось до суду із клопотанням про продовження строків лише через 10 місяців після встановленого судом строку (08.11.2011).

При цьому, звертаючись до суду із клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя взагалі не зазначило підстав, з яких відбулось порушення встановленого судом строку ліквідації на 10 місяців, не навело жодних обставин, які можуть вважатись достатніми для продовження строку ліквідаційної процедури.

Суд виходить з того, що продовження строку ліквідаційної процедури може мати місце у випадку вжиття ліквідатором, в межах наданого йому строку, всіх дій, передбачених законом та необхідних для виявлення кредиторів, майнових активів боржника тощо.

Продовження строку ліквідаційної процедури може бути здійснено для надання ліквідатору можливості завершити вчинені в рамках ліквідаційної процедури дії та за обов`язкової наявності доказів, які обумовлюють неможливість завершення всіх необхідних дій у встановлені строки.

В даному випадку, суд ухвалою від 09.11.2011 про призначення клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури до розгляду, одночасно зобов`язав ліквідатора надати звіт стосовно здійснення процедури ліквідації боржника (з документальним обґрунтуванням). Ухвала суду від 09.11.2011 була отримана Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя 14.11.2011.

Однак, Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, як ліквідатором, не надано суду жодних доказів вчинення протягом всього строку (починаючи з 14.09.2010) будь-яких дій в рамках ліквідаційної процедури, передбачених статтями 25, 26 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Зазначивши у клопотанні про необхідність отримання відповідей на запити ліквідатора, які нібито були надіслані у відповідні організації та установи, сам ліквідатор не представив суду жодного доказу існування таких запитів. Не наведено доказів своєчасності та повноти надіслання таких запитів. Також не представлено жодного пояснення та жодного документального доказу того, що несвоєчасне отримання відповідей на запити відбулось не з вини ліквідатора.

За наведених обставин, суд не лише не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури, а й звертає увагу на порушення Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя вимог статті 124 Конституції України, частини 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій України і статус суддів”, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, статей 25, 26, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно із статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд,

Ухвалив:

1.Окрему ухвалу надіслати на адресу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя для відповідного реагування.

2.Керівництву Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя розглянути дану окрему ухвалу, звернути увагу на обовязковість своєчасного виконання вимог ухвал суду та вжити заходи, які виключають надалі невиконання ухвал суду.

3.Про результати розгляду даної окремої ухвали зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя повідомити господарський суд міста Севастополя в місячний строк.

СуддяпідписО.С. Погребняк