Рішення № 19982990, 09.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року справа № 5020-1637/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1. (довіреність від 25.10.2011 № 91);

Гарца І.Д., керівника (виписка з ЄДРПОУ серії АБ №199158 від 10.10.2011);

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомПриватного підприємства “Нептун-Електро Про”

(54038, м. Миколаїв, вул. Ген. Карпенка, 42/53)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінг “Южний”

(99014, м.Севастополь, вул. Правди, 24)

про стягнення 357682,07 грн,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2011 Приватне підприємство “Нептун-Електро Про” (далі ПП “Нептун-Електро Про”, позивач) звернулося до господарського суду м. Севастополя (далі суд) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінг “Южний” (далі ТОВ “Холдінг “Южний”, відповідач) про стягнення 357682,07 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526,530,625,629 Цивільного кодексу України та зазначає, що відповідач порушив умови договору поставки від 13.07.2010 № ПРО.09-10 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 13.10.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справи призначений на 31.10.2011.

Ухвалою суду від 31.10.2011 через неявку представника позивача у судове засідання, розгляд справи відкладений на 09.11.2011.

Під час судового засідання представники позивача підтримали вимоги позовної заяви та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, на надання відзиву на позов, а тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України 23.08.2011 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників позивача, судом встановлені наступні обставини.

13.07.2011 між ПП „Нептун-Електро Про” (Виконавець) та ТОВ „Холдінг „Южний” (Замовник) укладений договір №ПРО.09-10 (а.с.12-14, далі Договір), за яким Виконавець (позивач) зобовязався поставити, а Замовник (відповідач) прийняти товар та оплатити обладнання відповідно до специфікації (Додаток № 1 до Договору).

Ціна окремих видів обладнання вказана у специфікації (Додаток №1 до Договору, а.с.15) (п.2.1 Договору). Сума договору складає 1068210,00 грн в т.ч.ПДВ 20% -178035,00 грн (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору розрахунки за договором здійснюються декількома платежами у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця. Перший платіж: аванс у розмірі 640926,00 грн протягом 3 банківських днів після підписання договору обома сторонами (п. 2.4 Договору). Другий платіж у розмірі 361284,00 грн протягом 5 банківських днів з моменту поставки обладнання поз. 1,2,3,5,6,7,8,9 специфікації (п. 2.5 Договору). Третій платіж: остаточний розрахунок після оформлення двостороннього акту передачі обладнання до експлуатації, у розмірі 66000,00 грн (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору при несвоєчасної оплаті за виконані роботи, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

13.07.2010 між сторонами Договору була укладена Додаткова угода №1, якою сторони доповнили розділ 1 Договору щодо монтажу електрообладнання силами Замовника (а.с.16).

Додатковою угодою від 04.10.2010 №2 сторони зафіксували зміни до специфікації, а саме був доповнений обсяг поставки позиціями 11-15 та збільшена сума (ціна) Договору до 1147374,00 грн (а.с.17).

Додатковою угодою від 10.02.2011 № 3 сторони зменшили суму Договору до 1137822,00 грн (а.с.18).

На виконання умов Договору та Додаткових угод до нього, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято обладнання всього на суму 1147374,00 грн, що підтверджується відповідними накладними: №РН-ПРО-215 від 30.08.2010 на суму 16050,00 грн (а.с. 23); №РН-ПРО-225 від 07.10.2010 на суму 85800,00 грн (а.с. 24); №РН-ПРО-246 від 22.11.2010 на суму 942480,00 грн (а.с.25); №РН-ПРО-248 від 22.11.2010 на суму 43362,00 грн (а.с.26); №РН-ПРО-249 від 22.11.2010 на суму 30 70.00 грн (а.с. 27); №РН-ПРО-271 від 18.03.2011 на суму 4932,00 грн (а.с. 28).

Крім того, відповідно до акту приймання-передачі програмного обладнання від 21.03.2011 Виконавець передав, а Замовник отримав програмне обладнання на цифровому носії в кількості 2 шт. загальною вартістю 23880,00 грн (а.с.29).

Проте, за поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 840926,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 01.01.2010 по 18.08.2011 (а.с. 20) та платіжними дорученнями від 28.01.2011 №27 на суму 200000,00 грн (а.с.21) та від 12.08.2010 №209 на суму 640926,00 грн (а.с.22).

Таким чином, несплаченою залишилася сума 306448,00 грн (1147374, 00 грн 840926,00 грн = 306448,00 грн), що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2011 (а.с.19) та станом на 18.10.2011 (а.с. 62), підписані обома сторонами без зауважень.

Таким чином, відповідач свої зобовязання щодо своєчасного та повного внесення плати за товар у повному обсязі не виконав, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість за Договором у розмірі 306448,00 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України) (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як встановлено судом, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Із наведеною нормою узгоджується ч.1 ст.265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

У силу ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що за спірним Договором позивач поставив відповідачеві товар на суму 1147374,00 грн, з яких 306448,00 грн на час подачі позову відповідачем не оплачені. Відповідач зазначену заборгованість визнає, що підтверджується відповідниими актами звірки (а.с.19, 62).

Ураховуючи те, що своєчасне внесення плати за поставку товару є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 306448,00 грн.

Згідно з п. 2.4, 2.5, 2.6 Договору відповідач повинен був здійснити оплату обладнання у такому порядку:

перший платіж аванс у розмірі 640926,00 грн протягом 3 банківських днів з моменту підписання Договору, тобто не пізніше 16.07.2010, проте фактично оплата була здійснена 12.08.2010, тобто з простроченням 26 днів;

другий платіж у розмірі 361284,00 грн повинен був сплачений відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту поставки, тобто не пізніше 29.11.2010. Проте оплата була здійснена лише 28.01.2011 (з простроченням 59 днів) та частково у сумі 200000,00 грн;

третій платіж у сумі 66000,00 грн відповідач повинен був здійснити після підписання акту приймання-передачі обладнання. Акт підписаний 21.03.2011.

Крім того, відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2 від 04.10.2010 оплату обладнання у сумі 79164,00 грн, поставленого по позиціям 11-15 Специфікації відповідач повинен був здійснювати згідно з наданими йому рахунками.

Відповідно до п.6.1 Договору, сторони дійшли згоди, що при несвоєчасної оплаті за виконані роботи, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені спірними договорами строки відповідач взяті на себе зобовязання щодо внесення плати не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобовязання.

У силу ч.2 ст.20 ГК України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 №543/9-ВР (далі Закон№543/9-ВР) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 30337,00 грн. Суд, перевіривши розрахунки пені надані позивачем (а.с.9-11) зазначає, що вони здійснені з урахуванням наведених законодавчих норм, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 30337,00 грн за порушення строків внесення плати за Договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.526,625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів у сумі 13231,87 грн та 3% річних від несплаченої суми у розмірі 7644,62 грн.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, наданий позивачем (а.с.9-11), суд визнав їх вірними та таким, що не суперечить положенням чинного законодавства. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у розмірі 7644,62 грн та інфляційних втрат в розмірі 13231,87 грн підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволеню в повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг «Южний» (ідентифікаційний код 32074712; 99014, м.Севастополь, вул. Правди, 24; п/р 26005010100419 в ПАТ КБ «Столичний». М. Київ, МФО 397133, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Нептун-Електро Про» (ідентифікаційний код 35066353; 54038, м. Миколаїв, вул. Ген. Карпенка, 42/53; п/р 26003134120700 у АКІБ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005) 357682,07 грн (триста пятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят дві грн 07 коп.), з яких: 306448,00 грн основний борг, 13231,87 грн інфляційне збільшення, 30337,58 грн пеня та 7664,62 грн 3% річних, а також державне мито у розмірі 3576,82 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

14.11.2011.