Рішення № 19982943, 17.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року справа № 5020-1272/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1. (довіреність від 15.07.2011 № 122);

відповідачане зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Севастопольский хладокомбинат”

(99040, м.Севастополь, вул. Індустріальна, 16)

до Приватного підприємства „Дальмар-Севастополь”

(99003, м. Севастополь, вул. Авдєєва, 73, кв. 1)

про стягнення 5400,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011 Відкрите акціонерне товариство „Севастопольский хладокомбинат” (далі позивач, ВАТ „Севастопольский хладокомбинат”) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Приватного підприємства „Дальмар-Севастополь” (далі відповідач, ПП „Дальмар-Севастополь”) про стягнення 5400,00грн.

Ухвалою суду від 17.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 05.09.2011.

05.09.2011 розгляд справи був відкладений в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у звязку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду на 03.10.2011, а 03.10.2011 на 17.10.2011.

У судовому засіданні 17.10.2011 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав, про причини незявлення суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, на надання відзиву на позов, тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

01.06.2010 між ВАТ “Севастопольський хладокомбинат” (Орендодавець) та ПП “Дальмар-Севастополь” (Орендар) було укладено Договір №60 оренди нежитлових приміщень (далі Договір № 60) відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 16 (а.с 9-10).

Факт передачі майна за Договором № 60 підтверджується актом прийому-передачі вказаного майна від 01.01.2011 (арк.с. 59).

Згідно з п. 5.1 Договору № 60 розмір орендної плати складає 600,00 грн в місяць.

Строк оренди встановлений з 01.06.2010 по 31.12.2010 (п. 4.1 Договору № 60).

01.01.2011 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №51 оренди нежитлових приміщень (далі Договір №51) відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 16 (арк.с.11-12). Строк оренди встановлений з 01.01.2011 по 31.12.2011 (п 4.1 Договору № 51).

Згідно з п. 5.1 Договору №51 розмір орендної плати складає 600,00 грн в місяць.

Факт передачі майна за Договором №51 підтверджується актом прийому-передачі вказаного майна від 01.01.2011 (арк.с. 13).

Пунктами 5.3 Договору №60 та Договору №51 визначено, що орендна плата здійснюється безготівкою або готівкою передплатою в касу позивача не пізніше 15 числа поточного місяця.

Крім того, пунктами 5.5 Договору №60 та Договору №51 передбачено надання додаткових послуг по оренді, які відповідач сплачує згідно прейскуранту на підставі виставлених рахунків протягом пяті банківських днів.

Як зазначив позивач, зобовязання щодо оплати оренди за зазначеними договорами відповідач не виконує з 01.09.2010 по цей час, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 5400,00 грн.

Крім того, відповідачу були виставлені рахунки: №а1954 від 01.09.2011 на суму 600,00 грн (а.с 20), №а2954 від 01.10.2010 на суму 600,00 грн (а.с 21), №а3054 від 01.11.2010 на суму 600,00 грн (а.с 22), №а3254 від 01.12.2010 на суму 600,00 грн (а.с 23), №а15 від 01.01.2011 на суму 600,00 грн (а.с 24), №а8 від 01.02.2011 на суму 600,00 грн (а.с 25), №а9 від 01.03.2011 на суму 600,00 грн (а.с 26), №а8 від 01.04.2011 на суму 600,00 грн (а.с 27), №а8 від 01.05.2011 на суму 600,00 грн (а.с 28).

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України) та КТМ України.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Згідно з положеннями ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 5.2, 5.5 Договору № 60 та Договору №51 визначено, що орендна плата здійснюється без готівкою або готівкою передплатою в касу позивача не пізніше 15 числа поточного місяця, додаткові послугу по оренді - на підставі виставлених рахунків протягом пяті банківських днів.

Згідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем на підтвердження виконання умов договорів подано суду рахунки-акти за виконані роботи (арк.с.20-32, 34-37). Відповідач доказів протилежного суду не надав, проти позовних вимог не заперечував.

Ураховуючи те, що своєчасне внесення плати за оренду майна є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договорами, суд дійшов висновку, що відповідач має заборгованість за договорами за період з 01.09.2010 по 01.05.2011 у розмірі 5400,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Дальмар-Севастополь” (99003, місто Севастополь, вулиця Авдєєва, 73 кв. 1, ідентифікаційний код 37054727) на користь Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський хладокомбинат”(99040, місто Севастополь, вулиця Індустріальна, 16, ідентифікаційний код 01556478) заборгованість за оренду нерухомого майна в розмірі 5400,00 грн (пять тисяч чотириста грн 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України оформлено і підписано 24.10.2011.