Рішення № 19982797, 29.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року справа № 5020-1248/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Приватного підприємства “Гавань”

(вул. Богданова, 12, м. Севастополь, 99016)

про стягнення 4077,63 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність ВРМ № 834461 від 19.08.2011;

відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства “Гавань” про стягнення заборгованості по договору поставки №167/08 від 17.04.2008 у розмірі 5332,46 грн.

Позивач, з посиланням на статті 193, 230, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобовязання за договором поставки №167/08 від 17.04.2008 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 11.08.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 15.09.2011 представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 4077,63 грн., з яких: 2850,00 грн. основна заборгованість, 341,00 грн. пеня, 274,00 грн. інфляційні втрати, 42,63 грн. 3% річних, 570,00 грн. штраф.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2011 уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Приватного підприємства “Гавань” є: м.Севастополь, вул. Богданова, 12 (арк. с. 38-40).

Копії ухвал надсилались судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У звязку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Постачальник) та Приватним підприємством “Гавань” (далі Покупець) був укладений договір поставки №167/08 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується передавати товар у власність, а Покупець приймати цей товар, своєчасно здійснювати оплату товару на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором.

Асортимент, кількість і ціна товару вказуються у видаткових і податкових накладних, які свідчать про прийом товару і являються невідємною частиною даного Договору (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.2.3. Договору Покупець зобовязується своєчасно оплатити товар, переданий йому у власність Постачальником, в порядку, передбаченому розділами 4 і 5 даного Договору.

Пунктами 4.1.-4.4. Договору встановлено, що Постачальник поставляє Покупцю товар по цінам, вказаним у видаткових накладних.

Загальна вартість конкретної партіх товару вказується в накладних, які являються невідємною частиною даного Договору.

Умови оплати: розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу Постачальника.

Покупець оплачує вартість кожної поставленої партії товару протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання даної партії товару.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 17.04.2009, і за відсутності заяв від будь-якої із сторін про припинення Договору вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (пункт 6.1. Договору).

Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 3201,66 грн., що підтверджується накладною №рН-3982 від 08.04.2008 та податковою накладною №НН-3982 від 08.04.2008, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 14-17).

Проте відповідач свої зобовязання в частині оплати за поставлений товар виконав лише частково в сумі 351,66 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

19.05.2008 відповідачем була проведена часткова оплата за поставлений товар в сумі 201,66 грн., що підтверджується випискою банку, копія якої міститься в матеріалах справи (арк. с. 64).

Гарантійним листом за вих. №16-г від 16.10.2008 відповідач зобовязався здійснити оплату кредиторської заборгованості перед Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в сумі 3000,00 грн. в строк до 01.12.2008 (арк. с. 22).

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, (арк. с. 21), 17.10.2008 відповідачем було оплачено 150,00 грн. в касу позивача, і станом на 27.11.2008 заборгованість відповідача перед позивачем складала 2850,00 грн.

27.11.2008 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити заборгованість за Договором в розмірі 2850,00 грн. протягом 14-ти днів з дня одержання даної претензії (арк. с. 18).

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на день розгляду справи в суді складає 2850,00 грн. і залишається непогашеною.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “Гавань” заборгованості за договором поставки в розмірі 2850,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в розмірі 341,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 274,00 грн. та 3% річних в розмірі 42,63 грн.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті одержаного по даному Договору товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу з несвоєчасно сплаченою сумою, суму боргу з врахуванням офіційного індексу інфляції і 3% річних за весь період прострочення платежу, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобовязання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 01.12.2008 по 01.06.2009 в розмірі: 2850,00 х (12 х 2 : 365)% х 182 = 341,06 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом був проведений перерахунок інфляційних втрат за формулою: (сума заборгованості х зведений індекс інфляції : 100) сума заборгованості, відповідно до якого з відповідача на користь позивача за період з 01.12.2008 по 01.06.2009 підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі: (2850,00 х 109,64 : 100) 2850,00 = 274,74 грн.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних перевірений судом та визнаний вірним.

Згідно з положеннями статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки зазначеного клопотання позивачем заявлено не було, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в розмірі 341,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 274,00 грн. та 3% річних в розмірі 42,63 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 570,00 грн.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що за порушення строків оплати одержаного по даному Договору товару Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 570,00 грн. такою, що підлягає задоволенню повністю.

Отже, враховуючи все вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4077,63 грн., з яких: 2850,00 грн. основна заборгованість, 341,00 грн. пеня, 274,00 грн. інфляційні втрати, 42,63 грн. 3% річних, 570,00 грн. штраф.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Гавань” (вул. Богданова, 12, м. Севастополь, 99016, код ЄДРПОУ 23439572, р/р 26009099158800 в АКИБ «Укрсиббанк»м.Харків, МФО 351005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983) 4077,63 грн., з яких: 2850,00 грн. заборгованість за договором, 341,00 грн. пеня, 274,00 грн. інфляційні втрати, 42,63 грн. 3% річних, 570,00 грн. штраф, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 04.10.2011