Рішення № 19982790, 28.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року

справа № 5020-1180/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача –не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ-Троянда-Крим”

(99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Маркет-Крим”

(99804, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10)

про стягнення 1 222,91 грн грн,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „АТ-Троянда-Крим” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Маркет-Крим” (далі - відповідач) про стягнення 1 222,91 грн. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 01.08.2010 № 143/КРМ в частині своєчасного та повного внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 01.08.2011 порушено провадження у справі № 5020-1180/2011 та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 28.09.2011 сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, на надання відзиву на позов, а тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України 23.08.2011 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, судом встановлені наступні обставини.

14.01.2009 між ТОВ „АТ-Троянда-Крим” (постачальник) та ТОВ „Опт-Маркет-Крим” (покупець) укладено Договір поставки № 33/09 (далі –Договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язався поставляти товар, а покупець (відповідач) –прийняти товар та своєчасно оплатити його в порядку, визначеному Договором (п.1.1 Договору).

Згідно з п.2.1.1 Договору протягом дії договору постачальник зобов’язується передавати у власність покупця товар в асортименті, кількості та у строки, вказані в заявці покупця. Заявка на поставку оформлюється усно або у письмовому вигляді та направляється постачальнику будь-яким шляхом.

Вартість конкретної партії Товару зазначається у накладних, які є невід’ємною частиною Договору (п.4.2 Договору).

Рахунки за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок або в касу постачальника (п.4.3 Договору).

Згідно з п. 4.4 Договору покупець оплачує вартість кожної партії товару протягом 7(семі) календарних днів з моменту отримання даної партії товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору при несвоєчасної сплаті отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми, суму боргу з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних за весь період прострочення платежу, згідно з ст. 625 ЦК України.

У протоколі розбіжностей від 14.01.2009 до Договору сторони погодили викласти п. 4.4 Договору у такій редакції: оплата за поставлену продукцію товару здійснюється у національній валюті шляхом перерахування суми, вказаної у накладної, на рахунок постачальника або внесення грошових коштів готівкою у касу постачальника протягом 30 календарних днів, з моменту отримання товару (а.с. 11).

Так, на виконання Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1144,71 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи:

- ВН від 08.01.2010 № Р110000074 на суму 193,89 грн (а.с. 12);

- ВН від 06.01.2010 № Р330000016 на суму 282,23 грн (а.с. 12);

- ВН від 10.02.2010 № Р330000210 на суму 414,54 грн (а.с. 13);

- ВН від 05.01.2010 № Р330000008 на суму 254,05 грн (а.с. 13).

Оплата за поставлений товар була здійснена покупцем лише 30.06.2010, частково –на суму 14,03 грн, а також було здійснено повернення товару на суму 18,37 грн.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання щодо своєчасного та повного внесення плати за товар у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним станом на 08.07.2011 утворилась заборгованість за Договором у розмірі 1112,31 грн (1144,71–14,03–18,37=1112,31), що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі –ГК України) (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Як встановлено судом, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Із наведеною нормою узгоджується ч.1 ст.265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

У силу ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за спірним Договором позивач поставив відповідачеві товар на суму 1144,71 грн, з яких 1112,31 грн на час подачі позову відповідачем не оплачені.

Ураховуючи те, що своєчасне внесення плати за поставку товару є одним з основних обов’язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1112,31 грн.

Відповідно до ст.ст.526,625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п.5.1 Договору, сторони дійшли згоди, що при несвоєчасної сплаті отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми, суму боргу з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних за весь період прострочення платежу, згідно з ст. 625 ЦК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 90,58 грн та 3% річних в сумі 20,02 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних (а.с. 8) суд визнав їх вірними лише часткового та зробив власний перерахунок в тій частині розрахунків, де позивачем зроблені арифметичні та математичні помилки.

Так, за накладною від 05.01.2010 № Р330000008 на суму 254,05 грн, після повернення товару на суму 18,37 грн (25.06.2010) та часткової сплати товару в сумі 14,03 грн (30.06.2010) –заборгованість відповідача склала 221,65 грн. Виходячи з цього, пеня за прострочення платежу за період з 30.06.2010 по 05.08.2010 (37 днів) склала 3,49 грн (221,65*(7,75%*2/365)*37=3,49), а 3% річних –0,67 грн ((3%/365)*221,65*37/100%= 0,67 грн).

За накладною від 06.01.2010 № Р330000016 на суму 282,23 грн пеня за прострочення платежу за період з 06.02.2010 по 06.08.2010 (182 дні) розрахована позивачем вірно –21,84 грн, а 3% річних за власним розрахунком суду складає 4,22 грн ((3%/365)*282,23*182/100%=4,22 грн).

За накладною від 08.01.2010 № Р110000074 на суму 193,89 грн пеня за прострочення платежу за період з 08.02.2010 по 08.08.2010 (182 дні) склала 15,00 грн ((193,89*(7,75%*2/365)*182=15,00), а 3% річних складає 2,90 грн ((3%/365)*193,89*182/100%=2,90 грн).

За накладною від 10.02.2010 № Р330000210 на суму 414,54 грн пеня за прострочення платежу за період з 13.03.2010 по 13.08.2010 (154 дні) склала 27,13 грн ((414,54*(7,75%*2/365)*154=27,13), а 3% річних складає 5,25 грн ((3%/365)*414,54*154/100%=5,25 грн).

В решті розрахунки позивача суд визнає вірними.

Підсумовуючи наведене, сума пені складає 83,36 грн (15,40+0,50+3,49+21,84+15,00+27,13=83,36), а 3% річних склали 15,64 грн (2,80+0,10+0,67+4,22+2,90+5,25=15,94).

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1112,31 грн –підлягають задоволенню в повному обсязі, а частині стягнення пені в сумі 90,58 грн позовні вимоги підлягають задоволенню частково - у розмірі 83,36 грн, а решта в розмірі 7,22 грн (90,58 –83,36) задоволенню не підлягає; в частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 20,02 грн підлягають задоволенню частково - у розмірі 15,94 грн, а решта в розмірі 4,08 грн (20,02 –15,94) задоволенню не підлягає.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Маркет-Крим” (ідентифікаційний код 34339362; 99016, м. Севастополь, вул. Н.Краєвої, 15; п/р № 26002945223251 в СФ АКБ «Укрсоцбанк, МФО 324195, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ-Троянда-Крим” (ідентифікаційний код 30825542; 99001, м. Севастополь, вул. Ластова, 3; п/р № 2600213702 в КРД ВАТ «Райфійзен Банк Аваль», МФО 324021) 1211,61 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 61 коп.), з яких: 1112,31 грн –сума основного боргу, 83,36 грн –пеня, 15,94 грн –3% річних; а також державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 7,22 грн та 3% річних в розмірі 4,08 грн –відмовити.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано 30.09.2011.