Рішення № 19982788, 28.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року справа № 5020-1245/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №1 від 07.02.2011);

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомВідділу Державної служби охорони при Управлінні МВС України в м. Севастополі

(99001, м.Севастополь, вул. Ялтинська, 4)

до Громадської організації „Антирейдер”

(99003, м. Севастополь, вул. Сафронова, 3)

про стягнення 961,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2011 Відділ Державної служби охорони при Управлінні МВС України в м. Севастополі (далі позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Громадської організації „Антирейдер” (далі відповідач) про стягнення 975,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на ст.ст. 526, 610-611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України (далі ГК України), вказує на порушення відповідачем умов Договору спостереження за тривожною сигналізацією термінового виклику наряду охорони від 16.10.2008 №12-5286/08 в частині своєчасного та повного внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.08.2011 порушено провадження у справі № 5020-1245/2011 та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

У судовому засіданні 28.09.2011 позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 961,67 грн., з яких: 830,75 грн. сума основного боргу, 64,46 грн. пеня, 8,31 грн інфляційні збитки; 58,15 грн. штраф 7% за прострочення платежів більше 30 днів (а.с. 48).

Оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачу право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення у справі, суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду та розглядає уточнені позовні вимоги.

Під час судового засідання представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив зазначені вимоги (з урахуванням уточнень) задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 28.09.2011 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином; про причини неявки суд не повідомив; правом, наданим йому ст. 59 ГПК України не скористався та письмового відзиву на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у неї матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

16.10.2008 між Відділом державної служби охорони при УМВС України в місті Севастополі (Виконавець) та Громадською організацією „Антирейдер” (Замовник) був укладений договір спостереження за тривожною сигналізацією термінового виклику наряду охорони №12-5286/08 (далі Договір) (а.с 8-10).

Відповідно до п.2.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець здійснює за допомогою пульта централізованого спостереження (ПЦС) за сигналізацією, встановленою на обєктах Замовника, перелік та адреси яких зазначені в Дислокації (Додаток 1 до Договору), обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд наряду охорони (НО) на обєкт у випадку надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання.

Періодом спостереження за сигналізацією вважається час з моменту прийому її під спостереження Виконавцем до зняття її Замовником у відповідності з Інструкцією щодо користування сигналізацією, затвердженою сторонами (п.2.3 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата за цим Договором здійснюється щомісячно до 15 числа місяця, в якому здійснюється заходи спостереження, шляхом перерахування Замовником обумовленої суми коштів на рахунок Виконавця.

У випадку несвоєчасної оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченої оплати, згідно з п. 2 ст. 231 ГК України (п.3.6 Договору).

Замовнику своєчасно надсилалися рахунки на оплату наданих послуг, що підтверджується реєстрами рахунків за травень 2011 року (а.с. 39-40) і червень (а.с. 43-44), актами здачі-приймання рахунків, укладених між позивачем та УДППС «Укрпошта»(а.с. 37-38, 41-42), випискою з журналу системних подій (а.с. 35), отже свої зобовязання за Договором позивач виконував у повному обсязі.

Натомість, Замовник оплату наданих послуг не здійснив, чим порушив умови Договору, у звязку з чим за квітень, травень, червень 2011 року у нього перед Виконавцем виникла заборгованість у розмірі 830,75 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 901 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Як зазначалось вище, пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата за Договором здійснюється щомісячно до 15 числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування Замовником обумовленої суми коштів на рахунок Виконавця.

Отже, за послуги, надані у квітні 2011 року Замовник повинен був розрахуватися до 15.04.2011, за травень 2011 року до 16.05.2011, за червень 2011 року до 15.06.2011.

Проте, Замовник за надані послуги не розрахувався, на надіслану йому претензію від 23.06.2011 щодо погашення заборгованості (а.с. 13-14) не відповів.

Таким чином, несплаченими залишились послуги на суму 830,75 грн.

Саме така сума зазначена в акті звірення розрахунків (а.с. 12), надісланому відповідачеві 24.06.2011 для узгодження.

Ураховуючи те, що своєчасне внесення плати за надані послуги є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 830,75 грн.

Як убачається з матеріалів справи, за порушення строків погашення заборгованості позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 8,31 грн, пеню за прострочення платежу в сумі 64,46 грн та 7% штрафу за прострочення платежу більш ніж на 30 днів в розмірі 58,15 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 3.6 Договору у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченої оплати, згідно з п. 2 ст. 231 ГК України.

Перевіривши надані позивачем уточнені розрахуки інфляційних втрат, пені та штрафу (а.с. 47), суд визнає їх вірними, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, тобто підлягають стягненню з останнього на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 78, ст.ст. 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації “Антирейдер” (99003, м. Севастополь, вул. Сафронова, 3; ідентифікаційний код 34752080, дані про рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Відділу державної служби охорони при УМВС України в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, 4, ідентифікаційний код 14319030, п/р26007001000740 в КФ АТ "Брокбізнесбанк", м. Сімферополь, МФО 308111) 961,67 грн (девятсот шістдесят одна грн 67 коп.), з яких: 830,75 грн основний борг, 8,31 грн інфляційні втрати, 64,46 грн пеня та штраф в розмірі 58,15 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

30.09.2011.