ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2011 року справа № 5020-1218/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю представників:
позивача ОСОБА_1., довіреність від 31.12.2010 № 6;
відповідача ОСОБА_2., довіреність від 17.01.2011 № 12;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовомДержавного підприємства „Дельта-Лоцман”
(54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 27)
до Закритого акціонерного товариства „Торговий Дім „Гесс і Ко”
(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 5)
про стягнення 398,66 доларів США,
ВСТАНОВИВ:
30.07.2011 ДП „Дельта-Лоцман” (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Севастополя (далі суд) з позовом до ЗАТ „Торговий Дім „Гесс і Ко” (далі - відповідач) про стягнення 398,66 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані виникненням у відповідача заборгованості перед позивачем через неналежне виконання ЗАТ „ Торговий Дім „Гесс і Ко” умов договору в частині сплати наданих відповідачу послуг.
Ухвалою суду від 08.08.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справи призначений на 22.08.2011.
У судовому засіданні 22.08.2011 оголошувалась перерва до 07.09.2011.
Під час розгляду справи від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи підприємство „Мультігрейд ЛТД” („MULTIGRADE”) /арк. с. 87/, яке судом не було задоволено, оскільки спір у даній справі виник через невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором, укладеним між ЗАТ „Торговий Дім „Гесс і Ко” та ДП „Дельта-лоцман”.
У судовому засіданні 07.08.2011 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, надав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що суму основного боргу в розмірі 346,05 дол. США визнає; існуючу заборгованість обґрунтовує відсутністю грошових надходжень від судовласника, а також неможливістю придбати іноземну валюту для розрахунків з позивачем. Просить відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення пені за прострочення виконання зобовязання в сумі 23,28 дол.США та 7 % штрафу в розмірі 24,23 дол.США.
Позивач надав суду письмові заперечення на відзив відповідача /арк. с. 88-89/, в яких посилається на ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України), відповідно до якої на морського агента покладений обовязок перераховувати контрагентам вартість витрат, повязаних із перебуванням в порту суден. Судовласник зобовязаний надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення ним його функцій; відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від його імені або за його згодою (ст. 118 КТМ України). Морський агент виступає у правовідносинах з третіми особами як самостійний субєкт.
На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
01.01.2011 між ЗАТ „Торговий Дім „Гесс і Ко” (Підприємство) та ДП „Дельта-лоцман” (Агент) укладений договір № 184/П-11 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого Агент взяв на себе зобовязання за заявками Підприємства надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги з перешвартування, перетягування (переміщення) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море, а Агент зобовязується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг Підприємтсва є Судовласник (в розумінні ст. 20 КТМ України).
Відповідно до п. 2.1.2 Договору, позивач зобовязаний надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і держаних тарифів, розцінок позивача та вимог цього Договору.
Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що відповідач зобовязаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором у ВКВ, а під прапором України в національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.
Відповідно до п. 2.2.4 відповідач повинен сплачувати рахунки позивача у терміни, визначені цим договором.
Пунктом 4.2.2 Договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.
Згідно з п. 5.4 Договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Відповідно до п. 5.5 Договору Агент несе повну матеріальну відповідальність перед Підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.
Відповідно до умов Договору, 30.03.2011 від ЗАТ „Торговий Дім Гесс і Ко” надав до ЦРРС у м. Севастополі відповідну заявку на підхід та плавання суден у зоні дії ЦРРС 01.04.20011 з 00:00 по 24:00 /арк. с. 20/.
На виконання Договору позивач надав послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден судну „PRINCESSA ELENA” (Сьєрра-Леоне), яке знаходилося під агентуванням відповідача.
Для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунок № СФ-00372 від 02.04.2011 на суму 346,05 дол.США /арк. с. 16/, який був отриманий відповідачем 15.04.2011 /арк. с. 21/.
Розшифровка рахунку № СФ-00372 від 02.04.2011 /арк. с. 17/ містить перелік послуг, наданих позивачем, а саме: 1) послуги СРРС від 02.04.2011 на суму 155,35 дол.США, в тому числі з ПДВ 25,89 дол.США; 2) зовнішньопортове лоцманське проведення від 01.04.2011 на суму 117,14 дол.США, в тому числі з ПДВ 19,52 дол.США; 3) внутрішньопортове лоцманське проведення від 01.04.2011 на суму 73,56 дол.США, в тому числі ПДВ 12,26 дол.США.
Виставлений рахунок відповідачем сплачений не був, внаслідок чого 19.05.2011 на адресу ЗАТ „Торговий Дім Гесс і Ко” була надіслана претензія з вимогою погасити в строк до 30.05.2011 існуючу заборгованість /арк. с. 22/.
У добровільному порядку свої зобовязання за Договором щодо оплати наданих позивачем послуг відповідач не виконав, що стало підставою для звернення ДП „Дельта-лоцман” до суду із даним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України) та КТМ України.
Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
У силу ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи убачається, що позивач виконав свої зобовязання за Договором належним чином надав послуги, що зафіксовано у відповідній документації (розшифровці рахунку від 02.04.2011, лоцманській квитанції № 238, квитанції № 616).
Відповідачем не заперечується наявність в нього заборгованості, що виникла через неналежне виконання ним умов Договору, більш того, позивач визнав суму основного боргу в розмірі 346,05 дол.США.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на визнання відповідачем суми основного боргу та враховуючи, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд вважає за позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 346,05 дол. США обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань позивач просить суд стягнути з відповідача 28,38 дол.США пені та 24,23 дол. США штрафу відповідно до п. 5.4 Договору.
У силу ч.2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 610, ч. 3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 5.4 Договору).
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок суми пені та штрафу суд визнає їх вірними, а тому такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Твердження відповідача щодо відсутності коштів на оплату послуг позивача суд не бере до уваги, оскільки п. 2.2.4 Договору чітко встановлює обовязок відповідача сплачувати рахунки, виставлені Підприємством у терміни, визначені цим Договором.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати на державне мито та інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Гесс і Ко” (ідентифікаційний код 20710364; 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 5; п/р 260083031542 (UAH), 260003011542 (USD) АТ «Банк «Таврика»у м. Києві, МФО 300788, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства „Дельта-Лоцман” (ідентифікаційний код 25374003; 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27; р/р 26007001010084 вал.980, р/р 26007001010084 вал.840, The State Export-Import Bank of Ukraine Jsc, Nikolaev branch 25-A, Decabristov str., 54017, Nikolaev,, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUXMYK, MFO 326739, Account: 26007001010084) 398,66 доларів США (триста девяносто вісім доларів США грн 66 центів), з яких: 346,05 доларів США сума основного боргу; 28,38 доларів США пеня; 24,23 доларів США штраф, а також державне мито у розмірі 12,85 доларів США (дванадцять доларів США 85 центів) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Янюк
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 09.09.2011.
Судове рішення № 19982681, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 07.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1218/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: