Рішення № 19982682, 08.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року

справа № 5020-1120/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача –не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології гідроочищення”

(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8)

до Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)

про стягнення 27 888,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Технології гідроочищення” (далі –ТОВ „Технології гідроочищення”, позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) з позовною заявою до КП „Севтеплоенерго” (далі –відповідач) про стягнення 27 888,00 грн, посилаючись на ст. 854 ЦК України, ст. 193 ГК України та договір № 661 від 27.11.2009.

У позовній заяві позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла через неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати наданих йому послуг.

Ухвалою суду від 22.07.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов’язано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався та у судовому засіданні 08.09.2011 оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України та письмовому відзиву на позов не надав; в судовому засіданні 08.09.2011 представник відповідача проти позовних вимог не заперечував.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, судом встановлені наступні обставини.

27.11.2009 між КП „Севтеплоенерго” (Замовник) та ТОВ „Технології гідроочищення” (Підрядник) укладено договір № 661 (далі –Договір) /арк. с. 8-10/, відповідно до якого Підрядник зобов’язується виконати за завданням Замовника ремонт системи опалення будівлі житлового будинку, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботи (п.1.1 Договору).

Загальна суму Договору складає 27 888,00 грн, в тому числі 20% ПДВ –4648,00 грн (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми № КБ-2в та довідкою КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору за надання послуг з виконання робіт згідно з п. 1.1 Договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт.

Згідно з п. 3.2 Договору оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Кінцевий розрахунок за Договором здійснюється Замовником не пізніше I кварталу 2011 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється Сторонами за актом виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність роботи до приймання.

Відповідно до п. 4.2.6, Замовник зобов’язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов Договору Підрядник виконав роботу, про що був складений Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (форма КБ-2в), /арк. с. 11-14/ та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за листопад 2009 року на суму 27 888,00 грн /арк. с. 15/, підписані обома сторонами без зауважень.

Проте, Замовник, КП „Севтеплоенерго” СМР в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт не виконав, через що за ним утворилась заборгованість у сумі 27 888,00 грн, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі –ГК України) (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір № 661 від 27.11.2009 є договором підряду.

Частиною 2 ст. 317 ГК України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (ч.1 ст. 861 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч.4 ст. 882 ЦК України).

У силу ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Як зазначалося вище, за умовами Договору оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт (п. 3.2 Договору), а кінцевий розрахунок здійснюється Замовником не пізніше I кварталу 2011 року(п. 3.3 Договору).

Натомість, як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 27 888,00 грн. Проти зазначеного факту відповідач не заперечував.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На час прийняття рішення у справі відповідачем не надано доказів погашення існуючий заборгованості.

Під час вирішення спору представник позивача позов визнав в повному обсязі.

За приписами ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а заборгованість КП „Севтеплоенерго” за виконані позивачем роботи в сумі 27 888,00 грн є доведеною та обґрунтованою, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 03358357; 99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2; п/р 2600400017270 в АТ Укрексімбанк, м. Севастополь, МФО 384986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Технології гідроочищення” (ідентифікаційний код 35634715; 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; п/р № 26000060407541 в Печерській філії ПриватБанк, м. Київ, МФО 300711) заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 27 888,00 грн (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн 00 коп.), а також державне мито у розмірі 279,00 грн (двісті сімдесят дев’ять грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

09.09.2011.