Рішення № 19982666, 01.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 року справа № 5020-1029/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1. (довіреність від 15.04.2011 № 774);

відповідача не зявився;

третьої особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомДержавного підприємства „Придніпровська залізниця”

(49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108)

в особі відокремленого структурного підрозділу

„Кримська дирекція залізничних перевезень”

(95006, м. Сімферополь, вул. Павленка, 34)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримбуд”

(99014, м.Севастополь, вул.П.Корчагіна, 16)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Регіональне відділення Фонду державного майна в Автономній Республіці

Крим та місті Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

про стягнення 27441,62 грн,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2011 Державне підприємство „Придніпровська залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу „Кримська дирекція залізничних перевезень” (далі позивач, ДП „Придніпровська залізниця” в особі ВСП „Кримська дирекція залізничних перевезень”) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримбуд” (далі відповідач, ТОВ „Кримбуд”), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24323,34 грн, з яких 21179 88 грн сума основного боргу за договором оренди від 15.01.2009 № 777; 420,40 грн заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача від 15.01.2009 №55ПР/ДН-4-09-435/НЮдч; 85,27 грн 3 % річних за договором оренди та 1,00 грн 3 % річних за договором по відшкодуванню витрат балансоутримувача; 433,58 грн пеня за договором оренди та 85,22 грн пеня за договором по відшкодуванню витрат балансоутримувача; 2117,99 грн штраф за договором оренди. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди від 15.01.2009 № 777 в частині внесення орендної оплати та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача від 15.01.2009 № 55ПР/ДН-4-09-435/НЮдч в частині внесення плати по відшкодуванню витрат балансоутримувача.

Ухвалою суду від 04.07.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою від 19.07.2011 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до 27576,49 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 ГПК України у звязку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду.

У судовому засіданні 01.09.2011 представник позивача, у звязку з виявленими у розрахунках технічними недоліками, заявив суду клопотання про зменшення позовних вимог та остаточно просить стягнути з відповідача 27441,62 грн, з яких: 23662,89 грн заборгованість по орендній платі; 533,36 грн заборгованість по відшкодуванню витрат; 140,24 грн 3 % річних по орендній платі; 2,38 грн 3 % річних по відшкодуванню витрат; 724,04 грн пеня по орендній платі; 12,42 грн пеня по відшкодуванню витрат; 2366,29 грн штраф за договором оренди.

Керуючись положеннями ст. 22 ГПК України, відповідно до яких позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв вищезазначену заяву позивача до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, з урахуванням внесених уточнень, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, проте надала на адресу суду письмові пояснення (від 15.07.2011 за вх. № 7593/11, а.с. 48), відповідно до яких підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу без участі її представника. Зазначене клопотання судом задоволено.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що неявка відповідача та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу, в порядку ст. 75 ГПК України, за їх відсутності , та за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

15.01.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі орендодавець, РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі) та ТОВ „Кримбуд” (далі орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №777 (а.с. 19-21; далі Договір №777), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна, а саме будівлю гаражу на 10 боксів із підпірною стіною (далі майно) загальною площею 452,7 м2, розташоване за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 17, ст. „Севастополь-Товарний”, що перебуває на балансі Кримської дирекції залізнодорожних перевезень ДП „Придніпровська залізниця” (далі балансоутримувач, п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору №777, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами та доповненнями) чи за результатами конкурсу на право оренди державного майна, та складає без врахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) грудень 2008 року 8742,05 грн.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору № 777).

Пунктом 3.6 Договору № 777 встановлено, що орендна плата перераховується в державний бюджет та балансоутримувачу у співвідношенні 30 % до 70 % щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У відповідності із п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі підлягає індексації та стягується в бюджет й балансоутримувачу у визначеному п.3.6 Договору співвідношенні у відповідності із діючим законодавством України, з урахуванням пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені за несвоєчасно чи не в повному обсязі перераховану орендну плату припиняється через рік від дня, коли орендна плата повинна була бути оплачена.

Згідно із п. 3.8 Договору №777, якщо на дату оплати орендної плати заборгованість по ній складає в цілому не менш ніж за три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У відповідності із п. 5.11 Договору № 777, орендар зобовязаний,зокрема, оплачувати затрати, повязані із утриманням орендованого майна та на протязі 15 календарних днів після підписання даного договору, укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Строк дії Договору № 777 визначений сторонами у п. 10.1, де зазначено, що Договір № 77 укладений строком на 2 роки 363 дні та діє з 15.01.2009 по 13.01.2012 включно.

На виконання п. 5.11 Договору №777, 15.01.2009 між ДП „Придніпровська залізниця” (балансоутримувач) та ТОВ „Кримбуд” (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч (далі Договір №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч), відповідно до якого ВСП „Кримська дирекція залізничних перевезень” ДП „Придніпровська залізниця” здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м.Севастополь, Камишове шосе, 17, ст. „Севастополь-Товарний”, будівлю гаражу на 10 боксів із підпірною стіною (далі майно) загальною площею 452,7 м2, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на амортизаційні відрахування, витрати на сплату податку на землю, експлуатаційні витрати та комунальні послуги пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Перелік робіт та послуг, порядок та умови їх оплати визначені сторонами у Додатках до договору (п.2.1.1 Договору №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч із змінами відповідно до додаткових угод до Договору №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч від 12.04.2010, 04.05.2011, 18.05.2011 (а.с. 26-31).

Відповідно до п. 2.2.3 Договору №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч орендар зобовязаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача, або організації, що його обслуговує, за санітарне обслуговування прилеглої території, технічне обслуговування майна відповідно до загальної площі майна, а також за комунальні послуги, компенсувати витрати на амортизаційні відрахування, та податку на землю.

Пунктом 7.2 Договору №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч встановлено, зокрема, що за несвоєчасні розрахунки за п. 2.2.3, орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення.

Договір №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч укладено строком на 1 рік та діє з 30.01.2009 по 31.12.2009. Правовідносини за договором поширюються на період з 15.01.2009.

На підставі акту приймання-передачі майна від 15.01.2009 орендодавець передав ТОВ „Кримбуд” будівлю гаражу на 10 боксів із підпірною стіною загальною площею 452,7 м2, розташоване за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 17, ст. „Севастополь-Товарний”, що перебуває на балансі Кримської дирекції залізнодорожних перевезень ДП „Придніпровська залізниця” (а.с. 22 зворотній бік).

Зазначене свідчить, про те, що позивач свої зобовязання за Договором № 777 та Договором №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч виконав у повному обсязі. Проте відповідач свої зобовязання щодо внесення орендної плати та відшкодувань витрат балансоутримувача своєчасно та належним чином не виконав, у результаті чого у нього перед балансоутримуачем утворилась заборгованість по орендній платі та по відшкодуваню витрат, що і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Станом на 01.07.2011 заборгованість відповідача перед позивачем склала по орендній платі 23662,89 грн, по відшкодуванню витрат 533,36 грн. Зазначена заборгованість за спірними договорами визнана відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірення взаємних розрахунків станом на 01.07.2011 (а.с.83).

Ураховуючи викладене, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначає зобовязання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що між РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі та ТОВ „Кримбуд” укладено договір оренди нерухомого майна від 15.01.2009 №777, в тому числі на користь ДП „Придніпровська залізниця” в особі ВСП „Кримська дирекція залізничних перевезень”, який за своєю првавовою природою є договором оренди, та який є чинним на час вирішення спору.

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Крім того, правові засади організаційних відносин, повязаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у державній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України „Про оренду державного та комунального майна” вiд 10.04.1992 №2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин, далі Закон№ 2269-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону№ 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 19 Закону№ 2269-XII, ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також ч. 3 ст. 18 Закону№ 2269-XII та ч. 3 ст. 285 ГК України.

Згідно із ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору №777, внесення орендної плати здійснюється орендарем в державний бюджет та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа наступного за звітним (пункт 3.6 Договору № 777).

Відповідно до ч. 2 ст. 636 ЦК України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У силу ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доказів погашення заборгованості відповідача за Договором № 777, останнім суду не надано.

Також, судом встановлено, що 15.01.2009 між ДП „Придніпровська залізниця” та ТОВ „Кримбуд” укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Доказів погашення заборгованості відповідача за Договором №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч, останнім також суду не надано.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на визнання відповідачем заборгованості за спірним договорами, суд дійшов висновку про те, ще вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості (за період з лютого 2007 року по червень 2011 року) з орендної плати за Договором №777 у сумі 23662,89 грн та з відшкодування витрат балансоутримувача за Договором №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч у сумі 533,36 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за спірними договорами, позивач також просить суд стягнути з останнього 3 % річних по оренді у розмірі 140,24 грн та 3 % річних по відшкодуванню затрат у сумі 2,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором інший розмір процентів не визначений. А отже нарахування 3 % річних від простроченої суми є правомірним.

Перевіривши розрахунки 3 % річних, надані позивачем (а. с. 103, 104), суд вважає їх вірним, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних по оренді у розмірі 140,24 грн та 3 % річних по відшкодуванню затрат у сумі 2,38 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені по оренді в сумі 724,04 грн за порушення строків внесення орендної плати за Договором №777 та пені по відшкодуванню витрат у розмірі 12,42 грн за порушення строків внесення плати за Договором №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч суд зазначає наступне.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені спірними договорами строки відповідач взяті на себе зобовязання щодо внесення плати не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобовязання.

У силу ч.2 ст.20 ГК України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 № 543/9-ВР платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунки пені надані позивачем (а. с. 101, 102) зазначає, що вони здійснені з урахуванням наведених законодавчих норм, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені по оренді в сумі 724,04 грн за порушення строків внесення орендної плати за Договором № 777 та пені по відшкодуванню витрат у розмірі 12,42 грн за порушення строків внесення плати за Договором №55ПР/НД-4-09-435/НЮдч, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання зобовязань за Договором № 777 у сумі 2366,29 грн.

Ураховуючи те, що сторонами за взаємною згодою встановлено відповідальність за порушення зобовязань у вигляді застосування штрафу і пені (п. 3.7, 3.8 Договору № 777), що прямо не заборонено чинним законодавством, і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення ними умов договору, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу правомірною. Тобто в даному випадку штраф є додатковою мірою відповідальності.

Відповідно до умов п. 3.8 Договору № 777, сторони дійшли згоди, якщо на дату оплати орендної плати заборгованість по ній складає в цілому не менш ніж за три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Оскільки судом встановлено, що заборгованість за орендною платою становіть понад три місяця, то вимога позивача щодо застосування штрафу у відповідності до п. 3.8 Договору № 777 є правомірною.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято суму заборгованості (23662,89 грн); загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 2366,29 грн (23662,89 * 10 %=2366,29).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 2366,29 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримбуд” (ідентифікаційний код 34224756; 99014, м.Севастополь, вул. П. Корчагіна, 16) на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця” в особі Відокремленого структурного підрозділу „Кримська дирекція залізничних перевезень” (ідентифікаційний код 01074868; 95006, м.Сімферополь, вул. Павленка, 34) 27445,67 грн (двадцять сім тисяч чотириста сорок пять грн 67 коп.), з яких: 23662,89 грн заборгованість по орендній платі; 533,36 грн заборгованість по відшкодуванню витрат; 140,24 грн 3 % річних по орендній платі; 2,38 грн 3 % річних по відшкодуванню витрат; 724,04 грн пеня по орендній платі; 12,42 грн пеня по відшкодуванню витрат; 2366,29 грн штраф, а також державне мито у розмірі 274,46 грн (двісті сімдесят чотири грн 46 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

06.09.2011