Рішення № 19982660, 01.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 року справа № 5020-1037/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1. (довіреність № 39 від 10.12.2010);

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства „Сведбанк”

(01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

до Приватного підприємства „С.Т.К. Капітель”

(99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 171, кв. 1)

про стягнення 1078250,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 Публічне акціонерне товариство „Сведбанк” (далі позивач, ПАТ„Сведбанк”) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Приватного підприємства „С.Т.К. Капітель” (далі відповідач, ПП „С.Т.К. Капітель”) про стягнення 1078250,28 грн, з яких: 651242,91 грн заборгованість за овердрафтом; 346295,18 грн заборгованості по процентах; 121,45 грн заборгованість по комісії; 80590,74 грн пеня. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання овердрафту від 31.03.2008 № Т08062007О15/08-18 в частині своєчасного та повного внесення щомісячних платежів за договором.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.07.2011 порушено провадження у справі № 5020-1037/2011 та в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторони надати суду документи, необхідні для правильного та своєчасного вирішення спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 ГПК України у звязку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду.

У судовому засіданні 01.09.2011 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутноств, яке судом було задоволено з наступних підстав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджсуд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач в порядку ст.59 ГПК України надав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги за виключенням вимог щодо стягнення пені визнає. У частині вимог щодо нарахування та стягнення з відповідача пені, просить застосувати строк позовної давності та у відповідності із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) відмовити у їх задоволенні через сплив позовної давності.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

31.01.2008 між ПАТ„Сведбанк” (банк) та ПП „С.Т.К. Капітель” (клієнт) укладено договір про надання овердрафту №Т08062007О15/08-18 (далі Договір), за яким банк має право здійснювати платежі на підставі платіжних документів з відповідного поточного рахунку клієнта у разі відсутності на ньому грошових коштів у межах встановленого банком ліміту (речення 1 п. 1.1 Договору).

Сума ліміту встановлена сторонами у розмірі 1000000,00 грн (речення 3 п. 1.1 Договору). Під час дії договору сторони змінювали розмір ліміту, а саме: зменшували до 663000,00 грн (Додаткова угода № 1 до Договору від 06.08.2008) та збільшували до 1000000,00 грн (Додаткова угода № 2 до Договору від 07.08.2008).

Відповідно до п. 1.2 Договору, сторони встановили плату за користування овердрафтом (процентну ставку) у розмірі 18 %. Додатковою угодою № 3 до Договору від 09.10.2008 сторони збільшили розмір процентної ставки до 23,5 %.

Сторони дійшли згоди, що ліміт овердрафту встановлюється строком по 30.03.2009 (п.1.3 Договору).

Пунктом 1.8 Договору встановлено, що кредитування за методом овердрафту здійснюється банком у межах ліміту та строку, встановлених Договором, з періодом безперервного користування овердрафтом не більше ніж 365 календарних днів.

Відповідно до п. 3.1 Договору клієнт зобовязаний, зокрема: своєчасно виконувати зобовязання за Договором та використовувати овердрафт у відповідності із цільовим призначенням, згідно із п. 1.4 Договору (п.п. i п. 3.1 Договору); здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом, отриманого в межах установленого ліміту, по закінченню строку, зазначеного в п. 1.3 Договору, а також по закінченню визначеного в п. 1.8 Договору періоду безперервного користування овердрафтом, а також здійснювати сплату процентів у строки, передбачені Договором (п.п. іі п. 3.1 Договору); з метою забезпечення своєчасного виконання зобовязань клієнта та/або виконання банком доручення на списання коштів, клієнт зобовязується забезпечити обсяг щомісячних надходжень від основної діяльності позичальника в гривневому еквіваленті на поточні рахунки клієнта в банку в розмірі 2800000,00 грн, починаючи з квітня 2008 року (п.п. viii п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 2.4 Договору, банк має право припинити здійснення платежів з поточного рахунку відповідно до умов Договору (п. 2.4.1 Договору) або відмовитись від Договору (п.2.4.2 Договору) в будь якому випадку, в тому числі, зокрема, при порушенні клієнтом зобовязань, передбачених п.п. 3.1 Договору (п.п. і п. 2.4 Договору).

Підпунктом 2.4.2 Договору встановлено, зокрема, що при настанні обставин, визначених п.п. (i)-(viii) цього пункту Договору, банк має право відмовитись від цього Договору без укладення будь-якої додаткової угоди до нього.

Так, за результатами щомісячного мониторінгу грошових надходжень позичальника на поточні рахунки банка, протоколом засідання Кредитного комітету корпоративного бізнесу від 09.12.2008 № 886/10-К/30 (а.с. 11) зафіксовано порушення відповідачем умов п.п.п.3.1 Договору та встановлений нульовий ліміт та наступний графік погашення заборгованості по овердрафту: до 10.12.2008 163000,00 грн; до 17.12.2008 163000,00 грн; до 24.12.2008 163000,00 грн; до 30.12.2008 162242,91 грн. Також, зазначеним протоколом визначено, що у разі графіку погашення заборгованості, процентна ставка збільшується до 25,5 %.

Відповідно до п. 4.1 Договору, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, передбаченому п.п. 1.2, 2.6 Договору до 05 числа місяця (включно), наступного за місяцем, в якому клієнт скористався овердрафтом та за останній період користування овердрафтом не пізніше дати закінчення строку, зазначеного у п. 1.3 Договору на дату повернення овердрафту.

Проценти, непогашені після закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або закінчення строку, зазначеного в п.п. 1.3, 4.1 Договору, вважаються простроченими (п. 4.2 Договору).

Згідно із п. 4.3 Договору, нарахування процентів за користування овердрафтом, передбачених п. 1.2 Договору, здійснюється щоденно за весь період фактичного безперервного існування заборгованості клієнта за овердрафтом, до повного погашення ним заборгованості на суму зафіксованого дебетового сальдо на кінець попереднього операційного дня. Проценти розраховуються за фактичну кількість днів користування овердрафтом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

При невиконанні зобовязань по погашенню заборгованості за овердрафтом та/або по сплаті процентів та комісій у строки, встановлені Договором клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми невчасно виконаного (невиконаного) зобовязання за кожен день прострочення. При цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році (п. 5.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобовязань сторонами.

Позивач свої зобовязання за Договором щодо надання відповідачеві овердрафту виконав у повному обсязі. Проте, відповідач свої зобовязання щодо своєчасного та повного внесення плати за Договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом на час звернення позивача до суду утворилась заборгованість у сумі 997659,54 грн, з яких: 651242,91 грн заборгованість за овердрафтом; 346295,18 грн заборгованості по процентах; 121,45 грн заборгованість по комісії.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 08.01.2009 № 11 з вимогою термінового вжиття заходів до погашення існуючої заборгованості. Однак, заборгованість відповідачем погашена не була, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як встановлено судом, 31.03.2008 між сторонами був укладений договір №Т08062007О15/08-18, який за своєю правовою природою є кредитним договором.

Кредит це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Овердрафт короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

Спірні правовідносини сторін є зобовязальними відносинами, що виникли з кредитного договору (кредитні правовідносини), тому підпадають під правове регулювання нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 651242,91 грн заборгованість по тілу кредиту, 346295,18 грн заборгованості по процентах, 121,45 грн заборгованість по комісії. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) за порушення господарського зобовязання в сумі 80590,74 грн.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом предявлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не виконані зобовязання щодо повернення кредиту за Договором овердрафту від 31.03.2008 № Т08062007О15/08-18.

Так, у претензії від 08.01.2009, якою банк вимагав погасити заборгованість за кредитом та по процентах, встановлений строк виконання протягом 10 днів із дня отримання претензії (а.с. 10). Оскільки відповідач отримав дану вимогу 16.01.2009, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 10 зворотний бік), суд вважає, що зобовязання щодо погашення заборгованості по кредиту та процентах мало бути виконане не пізніше 26.01.2009, тобто починаючи з 27.01.2010 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання.

Заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 651242,91 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким слід вважати виконання з додержанням визначених законодавством чи договором певних умов, якими щодо кредитних договорів є, зокрема, забезпеченість, повернення, строковість та платність.

Відповідачем не надано доказів зарахування вищезазначеної суми коштів на банківський рахунок. За викладених обставин, зважаючи на визнання відповідачем заборгованості за Договором, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 651242,91 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 1054 ЦК України, якою також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобовязується не тільки повернути кредит, а й сплатити проценти.

Як встановлено судом, сторони дійшли згоди, що за час фактичного користування овердрафтом позичальник з 31.03.2008 сплачує банку проценти з розрахунку 18 % річних (п. 1.2 Договору) та з 09.10.2008 23,5 % річних (п. 1.2 Договору в редакції у відповідності до Додаткової угоди № 3 до Договору від 09.10.2008).

Перевіривши розрахунки заборгованості по процентах, надані позивачем (а.с. 6, 44-56), суд дійшов висновку, що він відповідає умовам Договору, вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 346295,18 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за комісією, нараховану у відповідності із розділом 4 Договору, у сумі 121,45 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, який відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить вимогам чинного законодавства, зважаючи на визнання відповідачем заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 121,45 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Наведена норма кореспондує зі ст. 611 ЦК України, відповідно до якої, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В свою чергу, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього Закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем було заявлено про застосування позовної давності щодо нарахування пені до винесення рішення у клопотанні від 31.08.2011 № 68 (а.с. 86).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перевіривши розрахунки пені, нарахованої позивачем за Договором суд встановив, що він не відповідає змісту вищенаведених норм законодавства. Так, позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 31.03.2009 по 30.09.2009, в той час коли прострочення виконання основного зобовязання почалося з 27.01.2009, та, з урахуванням 6-місячного терміну нарахування штрафних санкцій, припинилось 26.07.2009. Проте, зважаючи на сплив строку позовної давності в один рік, про застосування якого заявлено відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 80590,74 грн є необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства „С.Т.К. Капітель” (ідентифікаційний код 33647083; 99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 171, кв. 1; п/р 2600730258 в Філії АБ «Діамант»в м. Сімферополь, МФО 324009, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” (ідентифікаційний код 19356840; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) 997659,54 (девятсот девяносто сім тисяч шістсот пятдесят девять грн 54 коп.), з яких: 651242,91 грн заборгованість по тілу кредиту, 346295,18 грн заборгованості по процентах, 121,45 грн заборгованість по комісії, а також державне мито у розмірі 9976,60 грн (девять тисяч девятсот сімдесят шість грн 60 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 218,36 грн (двісті вісімнадцять грн 36 коп.).

3.У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 80590,74 грн відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

06.09.2011.