Рішення № 19982327, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/26812.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

третя особа 1 ОСОБА_1

третя особа 2 Представництво «ПФ «Єльфа «СА»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 1742, 25 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 11.03.2011 року;

від третьої особи 1 не зявився;

від третьої особи 2 не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 1742, 25 грн., що складається з 1649, 45 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, 77, 75 грн. пені та 15, 05 грн. трьох процентів річних.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.08.2009 року в у м. Запоріжжі по вул. Патріотичній проти буд. № 48 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Ніссан, д/н АА 6866 СО, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Дача Логан, д/н НОМЕР_1, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У звязку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1 була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»(правонаступником якого є відповідач), до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Представництво «ПФ «Єльфа «СА»та призначено розгляд на 07.11.2011 року.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання 07.11.2011 року не з'явилися, однак через загальний відділ діловодства від позивача надійшли витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.2011 року подав письмовий відзив на позов, у якому проти стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»страхового відшкодування не заперечував, однак не погоджувався із нарахуванням останньому пені та трьох процентів річних, посилаючись на відсутність між позивачем та відповідачем письмового правочину щодо їх нарахування.

Крім того, відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду 07.11.2011 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 12.12.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2011 року підтримав викладені у попередньому засіданні заперечення та подав докази оплати відповідачем страхового відшкодування у повному обсязі (платіжне дорученн № 15028 від 07.11.2011 року на суму 1649, 45 грн.).

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання 07.11.2011 року не з'явилися, однак через загальний відділ діловодства від позивача надійшли витребувані ухвалою суду документи та клопотання про розгляд справи без участі представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З Постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2009 року по справі № 3-2833/09 вбачається, що 31.08.2009 року о 14-30 годині гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Ніссан, д/н АА 6866 СО, у м. Запоріжжі по вул. Патріотичній проти буд. № 48, при зміні напрямку руху, не впевнившись в безпеці, скоїла наїзд на автомобіль Дача Логан, д/н НОМЕР_1, водій ОСОБА_4, чим порушила п. 10.1 ПДР України. В наслідок ДТП тренспортні засоби отримали пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2009 року по справі № 3-2833/09 гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Дача Логан, д/н НОМЕР_1, був застрахований на підставі договору № 1601 а/09зп добровільного страхування наземного транспорту від 14.05.2009 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «АХА Страхування» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»), за договором страховик та гр. ОСОБА_3, за договором страхувальник.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.03.2011 року було проведено дослідження (аварійний сертифікат від 04.03.2011 року), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Дача Логан, д/н НОМЕР_1 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 2063, 20 грн.

Як вбачається із страхового акту № 3979-а/09зн від 16.09.2009 року, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 1 649, 45 грн.

На виконання умов договору договору № 1601 а/09зп добровільного страхування наземного транспорту від 14.05.2009 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 1 649, 45 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4386 від 16.09.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна») та Представництвом «ПФ «Єльфа «СА»укладено поліс № ВС/4003333 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль Ніссан, д/н АА 6866 СО. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза 0, 00 грн.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 зазначеного Закону, договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, згідно полісу № ВС/4003333 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2009 року по справі № 3-2833/09 не встановлено факту керування гр. ОСОБА_1 автомобілем марки Ніссан, д/н АА 6866 СО не на законних підставах.

Так, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_1), є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну автомобілю Дача Логан, д/н НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»виникло право вимоги до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 1 649, 45 грн.

Згідно п. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент надсилання позивачем заяви), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Листом № 412-11 від 21.03.2011 року позивач надав відповідачеві відповідну заяву із доданими документами, які були отримані останнім 28.03.2011 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відпарвлення № 1241406.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент надсилання позивачем заяви), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, відповідачу у термін до 28.04.2011 року належало виплатити страхове відшкодування чи надати обґрунтовані заперечення щодо такої виплати.

Відповідач у зазначений термін виплату страхового відшкодування не здійснив, заперечень не надав.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В судовому засіданні відповідач надав докази оплати страхового відшкодування у повном обсязі (платіжне дорученн № 15028 від 07.11.2011 року на суму 1649, 45 грн.).

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.

Так, станом на день прийняття рішення, предмет спору щодо стягнення основної заборгованості відсутній, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1649, 45 грн.

Крім того, за прострочення виплати страхового відшкодування позивач нараховує відповідачеві пеню за період з 29.04.2011 року по 18.08.2011 року у розмірі 77, 75 грн.

Відповідно до п. 36.5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика (МТСБУ) сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Так, діючим законодавством встановлений обовязок сплати пені особою, яка прострочила виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Позивачем доказів понесення Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»збитків у звязку із несвоєчасною оплатою відповідачем страхового відшкодування суду надано не було.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає до сплати відповідачем до 07, 00 грн.

До того ж, позивач нараховує відповідачеві 3 % річних за період з 29.04.2011 року по 18.08.2011 року у розмірі 15, 05 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, 3 % річних за період з 29.04.2011 року по 18.08.2011 року дорівнюють 15, 05 грн.

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 15, 05 грн. є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розподілі судових витрат суд враховує, що відповідач погасив суму основної заборгованості після звернення позивача до суду.

Відповідно до статті 49 ГПК України (в редакції, чинній на момент подачі позову), судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст. ст. 22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1649, 45 грн.

2.Позовні вимоги задовольнити частково.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48 Б; ідентифікаційний код: 20113829) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) пеню у розмірі 07 (сім) грн. 00 коп, три проценти річних у розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 97 (дев'яносто сім) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226 (двісті двадцять шість) грн. 42 коп.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання 19.12.2011 року