Рішення № 19982300, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/40612.12.11 За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будхол»

третя особа Головне управління Держкомзему у місті Києві

про розірвання договору та зобовязання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від прокуратури: Голіченко М.Ш. (посвідчення № 191);

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 225-КР-1285 від 9.09.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 7.11.11р.);

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність № 5006 від 11.11.11р.).

В судовому засіданні 12 грудня 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (процесуальний позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будхол»(відповідач), третя особа - Головне управління Держкомзему у місті Києві з вимогами:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 09.11.04, укладений між Київською міською радою (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будхол»(м. Київ, вул. Костичева, 2, зареєстроване виконавчим комітетом Московської районної Ради народних депутатів міста Києва від 09.06.95 за № 23169262) договір оренди земельної ділянки площею 4,1422 га, що знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 5-7, 7-а, вул. Коперника, 12-а, 12 у Шевченківському районі міста Києва (кадастровий номер - 8000000000:91:146:0009), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 09.11.04 року за реєстровим № 1089 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.11.04 за № 91-6-00371,

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будхол»(м. Київ, вул. Костичева, 2, зареєстроване виконавчим комітетом Московської районної Ради народних депутатів міста Києва від 09.06.95 за № 23169262) повернути земельну ділянку, загальною площею 4,1422 га, що знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 5- 7, 7-а, вул. Коперника, 12-а, 12 у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:91:146:0009, Київській міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) відповідно до умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, встановлених пунктами 7.1, 11.8 договору оренди від 09.11.04р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Київською міською радою та відповідачем 9.11.2004р. укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,1422 га, що знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 5- 7, 7-а, вул. Коперника, 12-а, 12 у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:91:146:0009, з цільовим призначенням будівництво, експлуатація та обслуговування комплексу обєктів громадського та житлового забезпечення. Відповідно до п. 8.4 договору оренди орендар зобовязаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. Відповідно до п.п. 13.1, 13.2, 13.3 договору орендар має право передати земельну ділянку або її частину в суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця. Актом № 433/10 від 05.07.2011р., складеним головним спеціалістом Головного управління земельних ресурсів, Актом № А465/09 від 25.07.2011р., складеним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві, за результатами обстеження земельної ділянки, встановлено, що земельна ділянка вільна від забудови та за цільовим призначенням (для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу обєктів громадського та житлового забезпечення) не використовується. Фактично частина земельної ділянки орієнтовною площею 3000 кв.м. використовується під розміщення циркового павільйону «Кобзов»на підставі договору суборенди від 09.04.2010р., укладеного між ТОВ «Кобзов-Київ»та ТОВ «Мангуст», з яким відповідачем укладений договір оренди від 01.11.2009р. № 12-09, що є ознаками недотримання умов договору оренди земельної ділянки, у звязку з чим, процесуальний позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем з підстав істотного порушення відповідачем умов договору на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України в звязку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив відмовити позивачу у позові повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.10.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників прокуратури та відповідача було відкладено до 17.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 року судом, у відповідності до ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, зобовязано Головне управління Держкомзему у місті Києві (адреса: 03113, м Київ, вул. Дегтярівська, 51) в межах наданих чинним законодавством України повноважень провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Будхол»(ідентифікаційний код: 23169262, юридична адреса: 03191, м. Київ, вул. Костичева, буд. 2 ) на земельній ділянці загальною площею 4,1422 га, що знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 5-7, 7-а, вул. Коперника, 12-а, 12, на предмет наявності чи відсутності на земельній ділянці циркового павільйону «Кобзов»та здійснення торговельної діяльності третіми особами, про що скласти відповідний акт, належним чином засвідчену копію якого надати до суду, розгляд справи відкладено до 28.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2011 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників прокуратури було відкладено до 12.12.2011 року.

В судовому засіданні, від представника прокуратури надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Так, правова конструкція відповідної статті встановлює вичерпний перелік обставин, за наявності яких господарський суд відкладає розгляд справи в межах статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, зміст зазначеної статі не визначає вказаних процесуальним позивачем в клопотанні обставин, як підстав для відкладення судом розгляду справи.

Окрім цього, суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, в тому числі, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

За таких обставин, з часу порушення провадження по даній справі процесуальний позивач не був обмежений скористатися наданими йому процесуальним законодавством правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Згідно ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 року судом, за клопотанням відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

За таких обставин, враховуючи обставини наявності продовження строків вирішення спору на 15 днів по відповідній справі, суд дійшов висновку, що клопотання представника прокуратури про продовження строків розгляду справи є необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Київської міської ради від 15.04.2004 року № 179/1389 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «БУДХОЛ»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу об'єктів громадського та житлового призначення на вул. Дегтярівській, 5 - 7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12 у Шевченківському районі м. Києва»затверджений проект відведення земельної ділянки відповідачу для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу об'єктів громадського та житлового призначення на вул. Дегтярівській, 5-7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12 у Шевченківському районі м. Києва, передано відповідачу в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 4,14 га, в тому числі площею 4,11 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; площею 0,03 га - за рахунок земель міської забудови.

На підставі прийнятого рішення між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Будхол»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 09.11.2004р., за умовами якого орендодавець надав в оренду, а орендар прийняв у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 14,1422 га, розташовану на вул. Дегтярівській, 5-7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:91:146:0009, цільове призначення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу об'єктів громадського та житлового призначення.

5.07.2011 р. на підставі запиту прокуратури Шевченківського району м. Києва від 16.06.2011р. № 3091 посадовою особою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), було проведено обстеження земельної ділянки за адресою вул. Дегтярівська, 5-7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:91:146:0009, за результатами якого складений Акт обстеження земельної ділянки № 433/10 від 05.07.2011р. В ході обстеження встановлено, що земельна ділянка фактично використовується під розміщення пересувного цирку «Кобзов»та торговельних кіосків; земельна ділянка вільна від забудови та за цільовим призначенням під будівництво, експлуатацію та обслуговування комплексу обєктів громадського та житлового забезпечення у відповідності до п. 2.1 договору оренди земельної ділянки не використовується. За висновком перевіряючого в діях ТОВ «Будхол»є ознаки невиконання умов договору оренди та неналежного виконання орендарем обовязків, визначених у пунктах 8.4, 5.1 договору оренди.

25.07.2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Головного управління Держкомзему у місті Києві проведена перевірка з питання додержання вимог земельного законодавства ТОВ «Будхол»та ТОВ «Кобзов-Київ»при використанні земельної ділянки, яка знаходиться за адресою вул. Дегтярівська, 5-7, за результатом якої складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 465/09 від 25.07.2011 р. У результаті перевірки встановлено, що на земельній ділянці будівництво не ведеться, частина земельної ділянки орієнтовною площею 3000 кв.м. використовується під розміщення циркового павільйону «Кобзов»на підставі договору суборенди від 09.04.2010 р. № 11 нежитлового приміщення з прилеглою територією 3000 кв.м, укладеного між ТОВ «Кобзов-Київ»та ТОВ «Мангуст». В свою чергу, між ТОВ «Будхол»та ТОВ «Мангуст»укладено договір оренди від 01.11.2009 р. № 12-09, що, на думку перевіряючого, є ознаками недотримання умов договору оренди земельної ділянки.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки орендар зобовязаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений договором, та після підписання договору і акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 13.1 договору оренди земельної ділянки орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі»орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Стаття 24 цього Закону встановлює право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом «а»ст. 96 Земельного Кодексу передбачено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Таким чином, орендодавець при використанні орендованої земельної ділянки повинен дотримуватись режиму використання земельної ділянки, використовувати її за цільовим призначенням відповідно до умов договору та Закону, при цьому орендар має право перевіряти таке використання.

Відповідно до пункту «ґ»ст. 141 Земельного Кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Стаття 143 цього Кодексу встановлює (пункт «а») , що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі її використання не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі»передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», пункту «ґ» ст. 141, пункту «а»ст. 143 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки може бути використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та істотне порушення договору стороною.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»умова щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотною умовою договору.

Використання земельної ділянки за цільовим призначенням це використання земельної ділянки з дотриманням вимог, що ставляться відповідно до категорій земель, визначених земельним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про землеустрій»цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу II Земельного кодексу України, згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначається вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням (землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови тощо). Також земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися (глави 5 13 Земельного кодексу України).

Порушення земельного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки існує, якщо земельна ділянка, надана в користування для використання в межах будь-якої категорії відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, використовується не в межах цієї ж категорії.

Зважаючи на вказані положення земельного законодавства, вбачається, що передбачене договором оренди земельної ділянки від 09.11.2004р., укладеним з відповідачем, використання земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу об'єктів громадського та житлового призначення, не є її цільовим призначенням земельної ділянки, а лише умовами її використання відповідно до договору оренди.

Позовні вимоги ґрунтуються, зокрема, на невиконанні відповідачем обов'язків за договором оренди земельної ділянки щодо строків будівництва обєкту. Суд не може погодитися з позицією позивача, що саме факт незавершення будівництва обєкту в строк не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Верховний Суд України в ухвалі від 01.10.2008 р. зазначив, що п. «ґ»ст. 141 Земельного кодексу передбачає використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Верховний Суд України звернув увагу на недопустимість ототожнювати поняття «невикористання земельної ділянки за призначенням»та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням», останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

Крім того, Закон «Про державний контроль за використанням та охороною земель»відмежовує поняття «невикористання земельної ділянки, переданої під забудову»- порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови, від поняття «невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням».

Відтак, використання земель не за цільовим призначенням вчиняється виключно у формі дії (активної поведінки).

Отже, є хибним та не ґрунтується на нормах земельного законодавства посилання позивача на те, що невикористання відповідачем спірної земельної ділянки для здійснення будівництва обєкту в строки, встановлені договором оренди, є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, факт невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням має бути підтверджений відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до п. «а»ч. 1 ст. 6 Закону до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства проводяться державними інспекторами у відповідності до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за № 1223/8544.

Відповідно до п. 5.2 Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.4, 6.5, 6.6 Порядку з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку. При повторній відмові особи виконати припис (припинити порушення земельного законодавства чи усунути його наслідки) та при вжитті до неї усіх можливих заходів адміністративного впливу, інспекційний орган Держкомзему інформує про це відповідний орган прокуратури, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Інспекційний орган Держкомзему може внести до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування клопотання щодо припинення порушення земельного законодавства.

Такий порядок проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель кореспондується з порядком припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, встановленим ст. 144 Земельного кодексу України.

В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 465/09 від 25.07.2011р., складеному державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Головного управління Держкомзему у місті Києві, не зазначено, що виявлені порушення земельного законодавства у вигляді використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Державний інспектор не видавав відповідачу припис про усунення виявлених порушень, не складав протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, в порушення п. 4.1 Порядку перевірка відповідача проведена у відсутність представника власника земельної ділянки (позивача) та землекористувача (відповідача), та без участі свідків (за умови відсутності при перевірці власника та землекористувача або уповноважених ними осіб).

Таким чином, є помилковими посилання позивача на те, що такий Акт є доказом використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та підставою для припинення права користування земельною ділянкою та для розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки.

Що стосується Акту обстеження земельної ділянки № 433/10 від 05.07.2011 р., складеного посадовою особою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), то ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» містить вичерпний перелік спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, до яких не належать органи місцевого самоврядування та уповноважені ними органи.

Крім того, на виконання Указу Президента України від 21.11.2005 р. № 1643/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року «Про стан додержання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель»Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.07.2007 р. № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу». Методику розроблено з метою створення економічного механізму захисту законних інтересів держави, територіальної громади, власника чи користувача земельної ділянки, права яких порушено внаслідок, зокрема, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Органи, які здійснюють державний контроль за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, не встановлювали факт нецільового використання земельної ділянки відповідачем та не визначали розміру шкоди, заподіяної територіальній громаді таким використанням.

Також, відповідно до наданого відповідачем Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 215/09 від 04.04.2011 р., складеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Головного управління Держкомзему у місті Києві, за участю представника відповідача не встановлено жодних порушень земельного законодавства та договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, позивачем відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведений факт використання земельної ділянки відповідачем не за цільовим призначенням, вказаним в п. 1.1 договору оренди земельної ділянки.

Якщо орендар не почав використовувати земельну ділянку відповідно до умов укладеного договору, це може бути причиною розірвання договору з підстав істотного порушення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як стверджує позивач, таким істотним порушенням є невиконання відповідачем обов'язку, визначеного пунктом 8.4 договору, а саме невиконання відповідачем зобовязання завершити будівництво земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

На підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо забудови земельної ділянки відповідачем було долучено до матеріалів справи:

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 03-0931, затверджене начальником Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головним архітектором м. Києва від 23.01.2004 р. із додатками про продовження терміну дії АПЗ та внесення змін до нього, наданими листами Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 19.04.2006 р. № 20-785 та від 24.06.2008 р. № 20-392;

- договір № А-0605/ПП від 16.10.2006 р., укладений між відповідачем та ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «ЖЕЖЕРІН»на виконання проектних робіт на забудову;

- витяг із протоколу архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 02.08.2007 р. про схвалення передпроектних пропозицій будівництва об'єктів громадського та житлового призначення на вул. Дегтярівській, 5-7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12, Шевченківській район м. Києва;

- заява відповідача від 12.01.2011 р. № 51 до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища про надання висновку про відповідність намірів забудови Правилам забудови м. Києва та містобудівній документації для отримання містобудівних умов і обмежень забудови;

- лист Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища про неможливість видачі вихідних даних для проектування в звязку із змінами законодавства та надання висновку про відповідність намірів забудови містобудівній документації після приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.09.2003 р. № 1813 «Про надання дозволу на проектування та реконструкцію і будівництво»(із змінами і доповненнями) умовами забудови земельної ділянки по вул. Дегтярівській, 7, 7-а, вул. Коперника, 12-а, 12, є виконання відповідачем функцій інвестора та замовника проектування та реконструкції депо ім. Красіна, перенесення Енергогосподарства та будівництва Служби колії КП «Київпастранс», проектування та реконструкції РП-16 західного району кабельних мереж АК «Київенерго».

Реконструкція трамвайного депо ім. Красіна по вул. Фрунзе, 132 з метою передислокації на його територію Лук'янівського трамвайного депо, перенесення Енергогосподарства, будівництва Служби колії КП «Київпастранс», реконструкції РП-16 західного району кабельних мереж АК «Київенерго»здійснювалося за власні кошти відповідача на підставі інвестиційної угоди відповідача з КП «Київпастранс».

Після введення в експлуатацію трамвайного депо ім. Красіна на вул. Фрунзе, 132, Енергогосподарства та Служби колії відповідач передає їх до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Після виконання вказаних зобов'язань відповідач набуває право власності на будівлі і споруди Лук'янівського трамвайного депо, Енергогосподарства, Служби колії та інших об'єктів КП «Київпастранс», які розташовані по вул. Дегтярівській, 7, 7-а, вул. Коперника, 12 та 12-а.

На підтвердження факту виконання вищезазначених зобов'язань інвестора та замовника реконструкції відповідачем було долучено до матеріалів справи:

- акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, затвердженого розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 03.02.2006 р. № 49;

- свідоцтва про право власності на обєкти по вул. Дегтярівській 5-7, 7-а, вул. Коперника, 12 та 12-а (18 шт.).

Відповідно до наданих документів, відповідачем, починаючи з 2003 року, здійснювались заходи з отримання вихідних даних на проектування об'єктів громадського та житлового призначення на вул. Дегтярівській, 5-7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12, погодження архітектурних рішень будівництва. Затримка з отриманням містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки в місцевому органі містобудування відбувалася не з вини відповідача, а через невизначеність нормативного регулювання зазначеної процедури.

На земельній ділянці, наданій відповідачу у користування під будівництво, були розташовані будівлі і споруди Лук'янівського трамвайного депо. Право власності на зазначені обєкти нерухомого майна, які належали до комунальної власності м. Києва, відповідач отримав тільки у 2006 році.

Зазначені документи також свідчать про те, що відповідач як інвестор та замовник будівництва здійснив за власні кошти реконструкцію трамвайного депо ім. Красіна по вул. Фрунзе, 132 з метою передислокації на його територію Лук'янівського трамвайного депо, перенесення Енергогосподарства, будівництво Служби колії КП «Київпастранс». Розмір інвестицій відповідача (вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію) в обєкти, які передані до комунальної власності територіальної громади міста Києва, склав 51, 312 млн. грн.

Суд також суд приймає доводи відповідача про те, що тимчасове зупинення робіт із проектування та підготовки до будівництва обєкту на земельній ділянці викликано впливом світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі у період 2008 - 2010 років, що є загальновідомим фактом та не потребує доказування.

У цей період зусилля держави були направлені на подолання кризових явищ у будівельній галузі, вжиття заходів з метою стабілізації будівництва, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи, про що свідчать прийняті у цей період закони на підтримку забудовників, зокрема, Закони України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»від 25.12.2008 р. № 800-VI, «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 31.10.2008 р. № 639-VI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла»від 16.09.2008 р. № 509-VI.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Узагальненні судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами від 01.01.2010 р., розглядаючи спори з вимогами про розірвання договору оренди землі з підстав невиконання або несвоєчасного виконання орендарем визначеного договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію в установлений граничний строк, суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування у зв'язку із зазначеною обставиною, та чим така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак, чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може стати підставою для його розірвання. Дослідження даних обставин має істотне значення для правильного вирішення питання про наявність вини господарюючого суб'єкта у порушенні покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного будівництва та здачі в експлуатацію в установлений строк об'єкта нерухомості.

Позивачем не наведено доказів наявності шкоди, завданої органу місцевого самоврядування у зв'язку із затримкою будівництва відповідачем обєктів по вул. Дегтярівській, 5-7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12, та чим така обставина порушує чи обмежує права орендодавця.

Також у позові позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди земельної ділянки щодо передачі земельної ділянки у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до договору оренди № 12/09 від 01.11.2009р., укладеним між відповідачем (орендодавець) та ТОВ «Мангуст»(орендар), орендодавець передав орендарю в оренду (тимчасове користування) нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 7, 7-а, загальною площею 4567,60 кв.м, які є власністю орендодавця.

Зазначений договір не передбачає оренди (суборенди) земельної ділянки, а тому посилання позивача на цей договір як доказ передачі відповідачем земельної ділянки в суборенду не може прийматися судом.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 19.12.2011р.