Рішення № 19982141, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/21513.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК» до Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет» про стягнення 10382,80 грн.

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: Карлаш Д.О. (директор)

від відповідача: ОСОБА_1. (представник за довіреністю від 23.03.2011р.)

В судовому засіданні 13 грудня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСК»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 10382,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобовязань за усним договором не виконав, вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що він не є боржником, оскільки позивач не надав суду належних жоказів, які б підтверджували оставини, покладені в основу (підставу) позовних вимог. Явку уповноваженого представника в судові засідання відповідач забезпечив, про час та місце судового засідання завчасно та належним чином був повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.10.2011 була прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.11.2011 справа передана на розгляд до Господарського суду м. Києва за територіальною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2011 була прийнята справа до провадження, присвоєно їй номер 25/215, розгляд справи призначений на 06.12.2011, за наслідками якого в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.12.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем в період з 20 вересня 2010р. по 22 листопада 2010р. було укладено усний договір згідно якого позивач відпускав, а відповідач приймав товар.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було поставлено відповідачу, а відповідачем було прийнято, товар за видатковими накладними № ЖС000005129 від 20.09.2010р. на суму 3700,80 грн. та № ЖС000006140 від 22.11.2010р. на суму 7300,80 грн. Факт отримання відповідачем товару за вказаними видатковими накладними підтверджується підписами про отримання товару представника відповідача.

Відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар на суму 618,80 грн., що визнано позивачем та не заперечувалось відповідачем. Решту вартості поставленого товару відповідач не оплатив, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 10382,80 грн. (3700,80 грн.+ 7300,80 грн. вартості поставленого товару 618,80 грн. оплата).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу вих. № 206 від 28.09.2011р. про сплату заборгованості у розмірі 10382,80 грн. Факт направлення позивачем вказаної вимоги підтверджується поштовою квитанцією № 1013 від 28.09.2011р. описом-вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 04.10.2011р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення відповідачем.

Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 530 ЦК України обовязок відповідача виконати зобовязання по оплаті вартості поставленого товару на суму 10382,80 грн. виник з моменту предявлення вимоги та мав бути виконаний відповідачем протягом семи днів від предявлення вимоги, тобто до 11.10.2011р. (з урахуванням того, що вимога відповідачем отримана 04.10.2011р.).

Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару у строк, визначений вимогою позивача, не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 10382,80 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 10382,80 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 339,83 грн. (103,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет»(ідентифікаційний код 32254181, адреса: пр. Перемоги, 94/1, м. Київ, 03062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК»(ідентифікаційний код 13555834, адреса: вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Калиновський район, Вінницька обл.,22400, п/р 26002225097505 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005) 10382,80 грн. (десять тисяч триста вісімдесят дві гривні 80 копійок) основного боргу, 103,83 грн. (сто три гривні 83 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 19.12.2011р.