Рішення № 19982113, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/47007.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»

простягнення 259 031,36 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»про стягнення 259 031,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 21/08-09 від 11.08.09 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.11.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.11 р. розгляд справи відкладено на 07.12.11 р.

В судовому засіданні 07.12.11 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.11 р. повторно не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 07.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»(надалі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»(надалі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 21/08-09, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує антикорозійні лакофарбові покриття (надалі - товар) та своєчасно здійснює його оплату на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору, товар постачається продавцем окремими партіями протягом дії даного договору. Обсяг, асортимент та строки поставки товару визначається окремо на кожну партію товару у специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору, ціни на кожну партію товару сторони обговорюють окремо, покупець оплачує переданий продавцем товар за ціною, передбаченою у специфікації та рахунку-фактурі на кожну партію. Загальна сума договору орієнтовно складає 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 100 000,00 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунки за поставку товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах: попередня оплата 100%. Покупець здійснює оплату товару протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури.

Згідно з п. 6.2. договору, у випадку затримки оплати за отриманий товар покупець сплачує пеню продавцю у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на час нарахування пені) від суми, що належить до сплати за кожен день прострочки.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар протягом серпня-вересня 2009 р. на загальну суму 401 184,43 грн. на підставі видаткових накладних № РН-00321 від 21.08.09 р, № РН-00324 від 25.08.09 р., № РН-00333 від 28.08.09 р., № РН-00334 від 28.08.09 р., № РН-00340 від 04.09.09 р., № РН-00355 від 08.09.09 р., № РН-00356 від 08.09.09 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Зобовязання по оплаті поставленого товару відповідачем виконані не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 195 071,84 грн. Розмір заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних рахунків від 24.09.09 р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін. Як вбачається з матеріалів справи, жодних оплат поставленого товару за період з 24.09.09 р. по дату розгляду справи відповідачем не здійснювалось.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобовязань за договором нараховано пеню у розмірі 16 872,38 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має сплатити 12 169,28 грн. 3 % річних та 34 917,86 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»(03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 60; код ЄДРПОУ 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»(01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, оф. 302; код ЄДРПОУ 33103618) 195 071 (сто девяносто пять тисяч сімдесят одну) грн. 84 коп. заборгованості, 16 872 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 38 коп. пені, 34 917 (тридцять чотири тисячі девятсот сімнадцять) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 12 169 (дванадцять тисяч сто шістдесят девять) грн. 28 коп. 3 % річних, 2 590 (дві тисячі пятсот девяносто) грн. 31 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.12.2011