Рішення № 19982115, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/45707.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Центр»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Велго»

простягнення 6 477,70 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Центр»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велго»про стягнення 6 477,70 грн., з яких 6068,61 грн. основного боргу, 342,75 грн. пені та 66,34 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 1308 від 29.09.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.11 р. розгляд справи відкладено на 07.12.11 р.

В судовому засіданні 07.12.11 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання 07.12.11 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Центр»(надалі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велго»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір № 1308 (надалі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товари медичного призначення (надалі товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у термін, визначений договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. договору, товар передається покупцю партіями на його замовлення, ціна договору визначається як сума вартості всього товару, що був замовлений покупцем протягом дії договору.

Відповідно до п. п. 3.1. договору, ціна окремої партії та одиниці товару, встановлюється за погодженням сторін в гривнях і вказується в накладних, що додаються до кожної партії товару. Про згоду покупця із ціною окремої партії та одиниці товару свідчить підпис уповноваженої особи покупця в накладній.

У п. 3.2. договору сторони домовились, що ціна на переданий, але не оплачений покупцем товар, який на момент вимоги продавця про зміну ціни не проданий покупцем, повинна бути змінена за вимогою продавця, про що сторони складають додаткову угоду. В разі відмови покупця від зміни ціни товару, останній зобов'язаний повернути неоплачений товар протягом 2-х (двох) робочих днів з дня отримання такої вимоги.

Пунктами 3.3., 3.3.1., 3.3.2., 3.3.3. договору передбачено, що сторони за взаємною згодою визначають для кожної партії товару найбільш зручні та вигідні умови оплати, що впливають на ціну товару. Умови оплати повинні бути вказані в замовленні покупця та накладній продавця і можуть бути наступними:

-покупець здійснює 100-відсоткову передоплату товару;

-за домовленістю з продавцем та при наявності достатньої кількості товару на складі покупець може взяти товар з відстрочкою в оплаті до 45 календарних днів;

-оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту його продажу покупцем третім особам.

Згідно з п. 3.4., 3.5. договору, всі платежі здійснюються покупцем у гривнях, шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Розрахунки за фактично поставлений товар можуть проводитися із застосуванням векселів. У випадку передачі покупцем векселя, припиняється зобов'язання сплати покупця за поставлений товар на відповідну суму і виникає зобов'язання сплатити за векселем; продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, а покупець зобовязаний повернути товар за першою вимогою продавця у строк не більше 2-х (двох) робочих днів. Непроданий і неоплачений товар повинен бути повернутий покупцем у будь-якому випадку через 90 днів після дня його отримання.

Відповідно до п. 3.8. договору, при умові оплати товару, передбаченої п 3.3.3. договору, покупець зобов'язаний надавати продавцю звіт про хід реалізації товару або акт звірки два рази в місяць. Сторони домовилися, що ненадання Продавцю вказаного звіту в зазначений термін свідчить про повну реалізацію покупцем товару, що в свою чергу тягне за собою обов'язок покупця сплатити за товар протягом передбаченого строку. Покупець зобовязаний надавати доступ на свій склад (місце зберігання) представникам продавця з метою отримання інформації про наявність на складі (в торговій мережі) товару Факсові копії актів звірки або звітів мають юридичну силу.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № 64296/SK від 12.10.10 р., № 84780/SK від 24.03.11 р., № 84799/SK від 24.03.11 р. на загальну суму 8055,36 грн.

Зобовязання по оплаті поставленого товару відповідачем виконані не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 6068,61 грн.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобовязань за договором нараховано пеню у розмірі 342,75 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має сплатити 66,34 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що відповідачем не повернуто товар відповідно до умов п. 3.5. договору та не виконано умови п. 3.8. договору щодо надання позивачу щотижнево звіту про хід реалізації товару третім особам або акту звірки 2 рази на місяць, що свідчить про повну реалізацію товару третім особам, з урахуванням здійснення часткових проплат, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велго»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 12-В, кв. 172; код ЄДРПОУ 37116149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Центр»(01010, вул. Січневого Повстання, 3, к. 197; код ЄДРПОУ 34529098) 6 068 (шість тисяч шістдесят вісім) грн. 61 коп. основного боргу, 342 (триста сорок дві) грн. 75 коп. пені, 66 (шістдесят шість) грн. 34 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.12.2011