Рішення № 19981775, 24.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа № 2/5009/6679/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж, м. Вільнянськ Запорізької області,

до відповідача: Матвіївської сільської ради, с. Матвіївка Вільнянського району Запорізької області,

про стягнення 8 758,15 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж з позовом до Матвіївської сільської ради про стягнення 8 758,15 грн., з яких 8030,90 грн. –основний борг за договором про постачання електричної енергії № 659 від 25.12.2006 р., 117,93 грн. –3% річних, 609,32 грн. –пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про постачання електричної енергії № 659 від 25.12.2006 р. щодо оплати спожитої активної електричної енергії за січень - червень 2011р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 509, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 343 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 31.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.11.2011 р.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив у судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки, про час та місце розгляду справ повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.11.2011 р.

Від позивача до початку судового засідання надійшло клопотання від 23.11.2011 р. про відкладення розгляду справи, а також уточнення позовної заяви від 23.11.2011 р., в яких позивач повідомив про сплату відповідачем основного боргу в повному обсязі та просив стягнути з відповідача 3% річних та пеню в заявлених сумах.

Суд прийняв уточнення до розгляду, оскільки вони не суперечать ст. 22 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представників сторін, тому залишив без задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 24.11.2011 р. судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.12.2006 р. Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»(далі - постачальник електричної енергії) в особі Вільнянського РЕМ та Матвіївською сільською радою (далі –споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 659 від 25.12.2006 р., за яким постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Згідно з п. 2.3.4 договору споживач зобов’язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію»та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Сторони погодили у п. 9.4 договору, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2007 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

За відсутності заперечень сторін проти продовження дії договору, умови даного договору є чинними на час розгляду справи судом.

Пунктом 1 додатка 4 до договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію»передбачено, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника електричної енергії.

Відповідно до умов п. 7 додатка 4, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно з п. 10 додатка 4 рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою або рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.

Споживач відповідно до п. 11 додатка 4 зобов’язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги доручення вважаються:

- при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена на фіскальному чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні - 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;

- при направленні нарочним –дата вручення споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня по червень 2011 року відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 6838,70 грн. з ПДВ., що підтверджується актами відповідача про спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію та рахунками на оплату, зокрема:

- за січень 2011 р. згідно акту спожито 2750 кВт/год електроенергії, що згідно рахунку № 1659 від 04.02.2011р. становить вартість 1094,77 грн. з ПДВ;

- за лютий 2011 р. спожито 2675 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 2659 від 03.03.2011 р. на суму 1149,49 грн. з ПДВ;

- за березень 2011р. спожито 974 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 3659 від 01.04.2011 р. на суму 346,16 грн. з ПДВ;

- за квітень 2011р. спожито 1989 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 4659 від 05.05.2011 р. на суму 958,17 грн. з ПДВ;

- за травень 2011 р. спожито 6136 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 5659 від 01.06.2011 р. на суму 2927,63 грн. з ПДВ;

- за червень 2011р. спожито 861 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 6659 від 01.07.2011 р. на суму 362,48 грн. з ПДВ.

До звернення позивача до суду з позовом вартість спожитої електричної енергії була оплачена відповідачем частково, а саме: в сумі 0,01 грн. 12.03.2011 р., внаслідок чого заборгованість станом на 12.10.2011 р. становить 6838,69 грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи несплату відповідачем суми боргу на момент звернення позивача до суду з позовом, позивач правомірно заявив до стягнення суму боргу в розмірі 6838,69 грн.

Суд зазначає, що на оплату за січень 2011 р. позивачем виставлений рахунок № 1659 від 04.02.2011р. на суму 2286,98 грн. за спожиті 7082 кВт/год електроенергії, однак споживання електроенергії у січні 2011 року у вказаній кількості не підтверджується відповідним актом. Згідно акту про спожиту активну електричну енергію за січень 2011 року відповідачем спожито 2750 кВт/год електричної енергії, що згідно рахунку становить вартість 1094,77 грн. з ПДВ. Решта суми вартості електричної енергії (1192,21 грн.) донарахована позивачем за листопад 2010 року, що вбачається з довідки позивача, доданої до акту за січень 2011 р. Тому вказана сума вартості електроенергії безпідставно включена позивачем до позовних вимог за спірний період (січень –червень 2011 року). У стягнені 1192,21 грн. основного боргу суд відмовляє.

Після звернення позивача до суду з позовом відповідач погасив заборгованість у повному обсязі за рахунок платежів від 10.11.2011 р. в сумі 4134,71 грн. та від 14.11.2011 р. в сумі 8031,04 грн. за жовтень 2011 р., зарахованих в оплату боргу за січень-червень 2011 р. згідно листа Матвіївської сільської ради від 23.11.2011р. № 01-20/320.

Сплата вказаних сум підтверджується виписками банку по рахунку Вільнянського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго»за 10.11.2011 р. та 14.11.2011 р.

Таким чином, на час розгляду справи судом основний борг відповідачем сплачено, тобто предмет спору в цій частині відсутній.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 6838,69 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості позивачем нараховано 3% річних в сумі 117,93 грн. за загальний період з 11.02.2011 р. по 17.10.2011 р.

Вказаний розрахунок є невірним, оскільки позивачем невірно визначено початок виникнення прострочення по кожному платежу.

Так, відповідно до умов п. 11 додатка 4 відповідач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення.

Рахунки надсилались (вручались) відповідачу в наступному порядку:

1) рахунок за січень 2011 р. направлено відповідачу поштою 09.02.2011 р., що підтверджується фіскальним чеком № 4765. Відповідно строк оплати по цьому рахунку становить до 19.02.2011 р. включно (5 днів на поштовий пробіг + 5 днів для оплати), а не 11.02.2011 р. як вказує позивач. Отже, прострочення по цьому рахунку виникло з 20.02.2011 р.

З урахуванням сплаченої відповідачем суми 0,01 грн. 12.03.2011 р. слід обраховувати 3% річних наступним чином:

за період з 20.02.2011 р. по 11.03.2011 р. (20 днів) 3% річних від суми боргу 1094,77 грн. складають 1,80 грн.,

за період з 12.03.2011р. по 17.10.2011 р. (220 днів) 3% річних від суми боргу 1094,76 грн. складають 19,80 грн.

2) рахунок за лютий 2011 р. отримано відповідачем під розписку (дата вручення не вказана) з попередженням сплатити до 14.03.2011 р., отже прострочення оплати по цьому рахунку слід обраховувати з 15.03.2011 р., а не з 14.03.2011 р. як вказує позивач. Звідси 3% річних за період з 15.03.2011 р. по 17.10.2011 р. за 217 днів від суми боргу 1149,49 грн. складають 20,50 грн.

3) рахунок за березень 2011 р. отримано відповідачем під розписку (дата вручення не вказана) з попередженням сплатити до 13.04.2011 р., отже прострочення оплати по цьому рахунку слід обраховувати з 14.04.2011 р., а не з 13.04.2011 р. як вказує позивач. Звідси 3% річних за період з 14.04.2011 р. по 17.10.2011 р. за 187 днів від суми боргу 346,16 грн. складають 5,32 грн.

4) рахунок за квітень 2011 р. направлено поштою 13.05.2011 р., що підтверджується фіскальним чеком № 0212. Строк оплати по цьому рахунку становить до 23.05.2011 р. включно (5 днів на поштовий пробіг + 5 днів для оплати), відповідно прострочення оплати виникло з 24.05.2011 р., а не з 22.05.2011 р. як вказує позивач. Звідси 3% річних за період з 24.05.2011 р. по 17.10.2011 р. за 147 днів від суми боргу 958,17 грн. складають 11,58 грн.

5) рахунок за травень 2011 р. отримано відповідачем під розписку (дата вручення не вказана) з попередженням сплатити до 13.06.2011 р., отже прострочення оплати по цьому рахунку слід обраховувати з 14.06.2011 р., а не з 13.06.2011 р. як вказує позивач. Звідси 3% річних за період з 14.06.2011р. по 17.10.2011 р. за 126 днів від суми боргу 2927,63 грн. складають 30,32 грн.

6) рахунок за червень 2011 р. отримано відповідачем під розписку (дата вручення не вказана) з попередженням сплатити до 13.07.2011 р., отже прострочення оплати по цьому рахунку слід обраховувати з 14.07.2011 р., а не з 13.07.2011 р. як вказує позивач. Звідси 3% річних за період з 14.07.2011р. по 17.10.2011 р. за 96 днів від суми боргу 362,48 грн. складають 2,86 грн.

Таким чином, за розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 20.02.2011 р. по 17.10.2011 р. в сумі 92,18 грн. У стягненні 25,75 грн. –3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної опати.

На підставі п. 4.2.1 договору позивачем нараховано 609,32 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 11.02.2011 р. по 17.10.2011 р.

В розрахунку пені допущені аналогічні порушення щодо визначення початку виникнення прострочення по кожному платежу.

З урахуванням обґрунтувань, що наведені судом вище, пеню слід обраховувати наступним чином:

- за період з 20.02.2011 р. по 11.03.2011 р. (20 днів) пеня від суми боргу 1094,77 грн. складає 9,30 грн.,

- за період з 12.03.2011р. по 17.10.2011 р. (220 днів) пеня від суми боргу 1094,76 грн. складає 102,28 грн.,

- за період з 15.03.2011 р. по 17.10.2011 р. за 217 днів від суми боргу 1149,49 грн. складають 105,93 грн.,

- за період з 14.04.2011 р. по 17.10.2011 р. за 187 днів пеня від суми боргу 346,16 грн. складає 27,49 грн.,

- за період з 24.05.2011 р. по 17.10.2011 р. за 147 днів пеня від суми боргу 958,17 грн. складає 59,81 грн.,

- за період з 14.06.2011р. по 17.10.2011 р. за 126 днів пеня від суми боргу 2927,63 грн. складає 156,65 грн.,

- за період з 14.07.2011р. по 17.10.2011 р. за 96 днів пеня від суми боргу 362,48 грн. складає 14,78 грн.

Таким чином, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 20.02.2011 р. по 17.10.2011 р. в сумі 476,24 грн. У стягненні 133,08 грн. пені слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Матвіївської сільської ради (юридична адреса: вул. Леніна, 75, с. Матвіївка Вільнянського району Запорізької області, 70035, фактична адреса: вул. Леніна, 77-А, с. Матвіївка Вільнянського району Запорізької області, 70035, код ЄДРПОУ 24906248) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж (вул. Чехова, 45, м. Вільнянськ Запорізької області, 70002, на розрахунковий рахунок 260064190 в ЗОД АТ Райффайзен Банк «Аваль»м. Вільнянськ, МФО 313827, код 00130926) 92,18 грн. (дев’яносто дві грн. 18 коп.) - 3% річних, 476,24 грн. (чотириста сімдесят шість грн. 24 коп.) –пені, 86,70 грн. (вісімдесят шість грн. 70 коп.) витрат по сплаті державного мита та 200,60 грн. (двісті грн. 60 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 6838,69 грн. основного боргу.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.12.2011 р.

< Дата оформлення та підписання рішення >