Рішення № 19980494, 22.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.11р.Справа № 13/5005/12447/2011 За позовомприватного підприємства „Прометей”, с. Павлівка Світловодського району Кіровоградської області дотовариства з обмеженою відповідальністю „КІФА”, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про стягнення 29 150,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 2 від 18.11.2011р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ПП "Прометей", с. Павлівка (далі - Позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "КІФА", м. Верхньодніпровськ (далі - Відповідач) 29 150 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу №01/11 від 01.112008 року в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

01.11.2011р. відповідач надав до суду пояснення в якому зазначено, що відповідач погоджується з сумою основного боргу у сумі 22 000, 00 грн., проте сума нарахованої індексації у розмірі 7 150 грн. 00 коп. відповідачем не визнається.

08.11.2011р. позивачем на виконання вимог суду надано розрахунок інфляційних втрат та розрахунок штрафних санкцій.

Розгляд справи був відкладений з 13.10.2011 року на 01.11.2011 року, з 01.11.2011 року на 21.11.2011 року.

В судовому засіданні 21.11.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2008р. між ТОВ "КІФА" (далі - позивач) та ПП "Прометей" (далі - відповідач) укладено договір купівлі - продажу №01/11 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 та п. 4.1 умов договору Позивач зобов'язується відгрузити в автотранспорт Відповідача і передати у власність Відповідача, а Відповідач приймає і здійснює оплату за кукурудзу в зерні українського походження врожаю 2008 року впродовж 30 банківських днів з моменту відгрузки товару.

Згідно п. 2.1 Договору, загальна кількість товару складає 200 тон.

Згідно накладної №60 від 07.11.2008р. та рахунку №1 від 07.11.2008р. на оплату кукурудзу відгружено Відповідачу 07.11.2008р.

Позивачем обов'язки за договором виконано в повному обсязі. Товар відгружено в кількості 172, 140 тон на суму з ПДВ 57 000 грн. 00 коп.

Згідно виписок АТ "Укрінбанк" від 14.11.2008р. та 05.12.2008р. Відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 35 000 грн. 00 коп. (а.с. 18-19).

В поясненні від 01.11.2011р. відповідач погоджується з сумою основного боргу у сумі 22 000, 00 грн. (а.с. 36).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 57 000, 00грн., що підтверджується накладною №60 від 07.11.2008р. (а.с. 16).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за товар здійснюється впродовж 30 банківських днів з моменту відгрузки товару.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що заборгованість основного боргу відповідача на момент розгляду справи підтверджено матеріалами справи та становить 22 000, 00грн.

Враховуючи викладене, вимоги повивача підлягають задоволенню у повному обсягу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 492, 11 грн. 3% річних та 5 657, 89 грн. інфляційних збитків.

Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки нарахування 3% річних не зазначено позивачем у позовній заяві та враховуючи те що, суд не може виходити за межі позовних вимог у задоволенні слід відмовити.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних збитків, суд прийшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення інфляційних збитків за період з 07.11.2008р. по вересень 2011р. у розмірі 5 657, 89 грн. визнається не правомірною, оскільки нарахування згідно п. 4.1 Договору оплата проводиться протягом 30 банківських днів.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, інфляційних збитків за період з 08.12.2008р. по 01.09.2011р. задоволенню підлягають у сумі 6 666,00 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків підлягають задоволенню у розмірі 6 666, 00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість основного боргу у розмірі 22 000,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 6 666, 00 грн. в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 598, 599, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КІФА” (51600, м. Верхньодніпровськ, вул. Яцковського, 32, код ЄДРПОУ 23376400) на користь приватного підприємства „Прометей” (27519, Кіровоградської області, Світловодського району, с. Павлівка, вул. Комсомольська, 11; код ЄДРПОУ 31427559) 22 000,00 грн. - заборгованості основного боргу, 6 666, 00грн. - інфляційних збитків, 286, 66 грн. - державного мита, 232 грн.08 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено

22.11.11р.