Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.11.11р.Справа № 13/5005/11216/2011 За позовомПрокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
допублічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт», м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від прокурора: Риженко О.В.;
від позивача: ОСОБА_1. - представник, довіреність № 7/11-197 від 22.02.2011р.;
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) до відкритого акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт»(далі - відповідач) та просить суд, з урахуванням уточнення позовних вимог від 14.11.2011р., виключити п. 3.1. договору оренди земельної ділянки та змінити п. 3.2. договору оренди земельної ділянки від 10.04.2001року, посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстрованого в реєстрі за №547, шляхом викладення його в наступній редакції: 3.2. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання".
Позовні вимоги мотивовані зміною розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір оренди землі.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2011 р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2011 р.
14.09.2011 р. на запит суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11090195 від 09.09.2011 р., відповідно до якого суд встановив, що дійсна назва відповідача відкритого акціонерного товариства „Дніпронафтопродукт" - публічне акціонерне товариство „Дніпронафтопродукт”.
15.09.2011р. ухвалою суду замінено назву відповідача з відкритого акціонерного товариства „Дніпронафтопродукт”, м.Дніпропетровськ - на публічне акціонерне товариство „Дніпронафтопродукт”, м. Дніпропетровськ.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні заява не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим що, рішенням від 28.01.2010р. Дніпропетровської міської ради зазначена земельна ділянка передана в користування на умовах договору оренди новому власнику АЗС - ТОВ "Латоніс".
За клопотанням відповідача від 20.10.2011р. продовжено строк розгляду справи до 13.11.2011р.
Відповідач у судове засідання не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Представник позивача у судовому засіданні 14.11.11р. позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з урахуванням уточнення позовних вимог.
Отже, прокурор та позивач стверджують, що наведені обставини щодо змін у законодавстві є необхідною та достатньою підставою для внесення змін у договір оренди в редакції, що ним запропонована.
Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача та прокурором заявлено не було.
У судовому засіданні 14.11.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пiд поняттям "орган, уповноважений державою здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах", зазначеним у частинi другiй статтi 2 АПК України, потрiбно розумiти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
За чинним законодавством України позивач є органом місцевого самоврядування.
Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про власність", суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республiки Крим - на землi в межах території республiки, за винятком земель загальнодержавної власностi; обласнi, районнi, мiськi, селищнi, сiльськi Ради народних депутатiв - на землi в межах їх територiй, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавнiй власностi.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, прокурором в межах наданих законом повноважень щодо представництва інтересів в суді, обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради.
За ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сiльських, селищних, мiських рад у галузi земельних вiдносин на територiї сiл, селищ, мiст належить: розпорядження землями територiальних громад; передача земельних дiлянок комунальної власностi у власнiсть громадян та юридичних осiб вiдповiдно до цього Кодексу; надання земельних дiлянок у користування iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу; здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi, додержанням земельного та екологiчного законодавства.
10.04.2001р. між позивачем - Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та відповідачем ПАТ «Дніпронафтопродукт», м. Дніпропетровськ (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,5869 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Петровського, 80, для розміщення АЗС, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 84475008 згідно з планом земельної ділянки.
Згідно до п.1.2. Договору підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 21.12.2000р. № 3247.
- відповідно до пунктів 2.1 Договору земельна ділянка передається до 21.12.2015року;
- в пункті 3.2 Договору орендна плата за земельну ділянку сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно до 15 числа наступного місяця і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.
- відповідно до п. 3.3. Договору розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.
Пунктом 8.1 передбачено, що зміна умов договору оренди можлива лише за взаємною згодою сторін.
У наданому відзиві на позовну заяву, відповідач просить відмовити в задоволенні позову зазначивши, що дана земельна ділянка передана в користування на умовах договору оренди новому власнику АЗС - ТОВ "Латоніс".
Крім того, відповідач у клопотанні від 17.10.2011р. зазначив, що у 2006 році продало автозаправну станцію, яка розташована на земельній ділянці по вул. Петровського, 80 у м. Дніпропетровську, що підтверджується договором купівлі - продажу від 30.11.2006р. (а.с. 58). Новий власник АЗС - ТОВ "Латоніс" підписало нотаріальний договір на оренду вказаної земельної ділянки, а ПАТ "Дніпронафтопродукт" підписало Договір про розірвання договору оренди від 10.04.2001р. (а.с. 61).
Відповідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
А також, відповідач зазначив, що вказані документи готуються для подання на реєстрацію до вимог чинного законодавства.
Відповідно ст .125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Розглянувши вказане клопотання, поданні відповідачем документи, господарський суд не приймає вищеозначене до уваги, оскільки вказаний договір не пройшов державної реєстрації, а отже - не набрав чинності.
У разі недосягнення згоди щодо умов цього договору спори вирішуються у відповідності з чинним законодавством, у тому числі, у судовому порядку, що передбачено пунктом 8.2 Договору.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Прокурор вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.
02.02.2011 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", п.1 резолютивної частини якого визначає, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.
Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є оренда плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, за виключенням окремих його положень.
Відповідно до п. 2 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України з 01.01.2011р. втратив чинність Закон України "Про плату за землю".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, частини четверту та пяту ст. 21 Закону України "Про оренду землі" виключено, а до частини другої ст. 21 внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Отже, мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України.
Згідно статті 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане (не відбудеться значне підвищення розміру орендної плати, у зв'язку із змінами в законодавстві);
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися (неможливість заінтересованою стороною впливу на зміни в законодавстві);
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору (суттєва зміна цінності або повна втрата цінності отримуваного стороною за договором може відбутися в результаті серйозних змін у ринковій ситуації (наприклад, наслідки стрімких та непередбачуваних інфляційних процесів щодо договірної ціни). Зазначене підтверджує правову підставу звернення міської ради з даною позовною заявою, а саме: Відповідач порушує майнові права орендодавця - міської ради, вносячи орендну плату у розмірах менших, ніж передбачено чинним законодавством. Крім того, внаслідок не приведення Відповідачем договору оренди земельної ділянки у відповідність з вимогами закону, бюджет міста зазнає значних втрат;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин.
Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.
Таким чином, враховуючи викладене вище, убачається наявність усіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що в свою чергу є однією із підстав для внесення судом змін до договору оренди землі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).
Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном
Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Таким чином, у відповідності з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року та Податковим кодексом України, розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.
Підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою та третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" є збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачене інше.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Слід звернути увагу на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова ВСУ від 27.12.10 №27/15-10).
Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін у пункт п. 3.2. договору оренди земельної ділянки від 01.04.2001р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстрованого в реєстрі за № 547, шляхом викладення його в наступній редакції: 3.2. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання".
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 651, 652, 653, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, Податковим кодексом України , Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Виключити п.3.1. Договору оренди земельної ділянки укладеного Дніпропетровською міською радою та публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт», м. Дніпропетровськ зареєстрованого в книзі записів реєстрації договорів оренди землі від 10.04.2001 року за № 547.
Змінити пункт 3.2 договору оренди землі від 10.04.2001 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ПАТ «Дніпронафтопродукт»площею 0,5869 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Петровського, 80 з терміном дії до 21.12.2015 року, посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2. зареєстрованого в реєстрі за № 547, виклавши його в такій редакції:
" 3.2 Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання".
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт»(49600, м.Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, будинок 11; ідентифікаційний код 03481879) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 242 467 86; рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) 85 грн. 00 коп. державного мита, видати наказ.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт»(49600, м.Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, будинок 11; ідентифікаційний код 03481879) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 242 467 86; рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу: КБКД 22050003 оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди) 236 грн. 00 коп. - оплату на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяЮ.Ю. Первушин Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, "18" листопада 2011р.
Судове рішення № 19980137, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 17.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/5005/11216/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: