Рішення № 19980070, 15.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.11р.Справа № 6/5005/11542/2011 За позовом Дніпропетровського транспортного прокурора, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-1: Державного підприєства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-2: Державної адміністрації залізничного транспорту України, м. Київ

за участю третьої особи-3: Комунального підприємства "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від прокурора - не з'явився;

від позивача - ОСОБА_1., довіреність №2630/15/14-11 від 15.06.2011р.;

від відповідача - ОСОБА_2., довіреність №7/11-234 від 28.02.2011р.;

від третьої особи-1 - ОСОБА_3., довіреність №870 від 07.06.2011р.;

від третьої особи-2 - не з'явився;

від третьої особи-3 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява з урахуванням уточнень до позовної заяви Дніпропетровського транспортного прокурора, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ- далі по тексту - позивача до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної адміністрації залізничного транспорту України, м. Київ та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськпро визнання за позивачем права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості у вигляді не житлової прибудови житлового будинку, загальною площею 1750,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Указом Президента України від 12.05.2011року за № 581/2011 затверджено „Положення про Міністерство інфраструктури України". Відповідно до вказаного Положення Міністерство інфраструктури України є головним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту та здійснює державне управління в галузі транспорту.

У підпункті 4.1.56 пункту 4 вищезазначеного Положення зазначено, що Міністерство інфраструктури України виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, отже державне підприємство „Придніпровська залізниця" - це створене відповідно до Законів України „Про транспорт", „Про залізничний транспорт", Цивільного та Господарського кодексів України державне унітарне підприємство і діє як державне комерційне підприємство, засновано на державній власності, яка входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця".

Наказом від 18.07.2006року за №480/Н „Про затвердження положень про відокремлені структурні підрозділи по службі будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд та внесення змін до наказу начальника залізниці від 08.11.2004року за № 976/Н" затверджено та введено в дію Положення про відокремлений структурний підрозділ «Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» (надалі - Управління) державного підприємства „Придніпровська залізниця".

Відповідно до інформації Фонду державного майна України, та технічного паспорту, виготовленого 23.12.2010року комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", не житлова прибудова літ. А1-8 (1984року побудови) загальною площею 1750,7 кв.м. до житлового будинку літ. А-9 по АДРЕСА_1 знаходиться за вказаною адресою, на земельній ділянці площею 0,035га і даний об'єкт нерухомості перебуває на балансі Управління, що підтверджується листом та відомістю про окреме нерухоме державне майно від 27.10.2008року надане Фондом державного майна України. Даний об'єкт було побудовано залізницею за власні кошти господарським способом та задіяні у виробничо - технічному комплексі організацій і підприємств залізничного транспорту, які призначені задовольняти потреби суспільного виробництва і населення України в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях, для забезпечення безпеки руху поїздів, безпеки життя і здоров'я громадян, які користуються послугами залізничного транспорту.

Зазначені вище будівлі органом, що здійснює державну реєстрацію на облік як безхазяйна річ, не бралися. З моменту забудови цих об'єктів вони добросовісно та безперервно експлуатуються та використовуються виключно залізницею для забезпечення виконання завдань, покладених чинним законодавством на залізничний транспорт і жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до Міністерства інфраструктури України, а також залізниці щодо здійснення нею прав володіння чи користування даними об'єктами нерухомого майна, отже відповідно до п.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване.

Приймаючи до уваги, що відповідач на вимоги позивача відмовився надати йому свідоцтво на право власності на дане оспорюване виробниче приміщення позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку визнати за позивачем право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості у вигляді не житлової прибудови житлового будинку, загальною площею 1750,70кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов надав у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, тоді як земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 позивачу не надавалась та в експлуатацію, відповідно до вимог чинного законодавства не приймалася.

Третя особа-1 у судове засідання з'явилася, відзив на позов та витребувані судом документи надала, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі і просить суд задовольнити позовні вимоги позивача посилаючись на те, що до Акту державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 20.06.1985року було 17.07.1985року затверджено Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів.

Третя особа-2 у судове засідання без поважних причин не з'явилася, відзив на позов та витребувані судом документи не надала.

Третя особа-3 у судове засідання не з'явилася, відзив на позов та витребувані судом документи надала, у відзиві на позов просить суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

27.09.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.10.2011р. з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

11.10.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 27.10.2011р. з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

27.10.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 01.11.2011р. з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

01.11.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 15.11.2011р. з метою надання сторонам часу надати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

15.11.2011р. справу розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами та залучених до справи у копіях належним чином засвідчених.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Указом президента України від 12.05.2011року за № 581/2011 затверджено „Положення про Міністерство інфраструктури України". Відповідно до вказаного Положення Міністерство інфраструктури України є головним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту та здійснює державне управління в галузі транспорту.

Підпунктом 4.1.56 пункту 4 вищезазначеного Положення зазначено, що Міністерство інфраструктури України виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, отже державне підприємство „Придніпровська залізниця" - це створене відповідно до Законів України „Про транспорт", „Про залізничний транспорт", Цивільного та Господарського кодексів України державне унітарне підприємство і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, яка входить до сфери управляння Міністерства інфраструктури України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця".

Наказом від 18.07.2006року за №480/Н „Про затвердження положень про відокремлені структурні підрозділи по службі будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд та внесення змін до наказу начальника залізниці від 08.11.2004року за № 976/Н" затверджено та введено в дію Положення про відокремлений структурний підрозділ «Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» (надалі - Управління) державного підприємства „Придніпровська залізниця".

Відповідно до інформації Фонду державного майна України та технічного паспорту, виготовленого 23.12.2010року комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", не житлова прибудова літ. А1-8 (1984року побудови) загальною площею 1750,7кв.м. до житлового будинку літ. А-9 по АДРЕСА_1 знаходиться за вказаною адресою, на земельній ділянці площею 0, 035га і даний об'єкт нерухомості перебуває на балансі Управління, що підтверджується листом та відомістю про окреме нерухоме державне майно від 27.10.2008року надане Фондом державного майна України. Даний об'єкт було побудовано залізницею за власні кошти господарським способом та задіяні у виробничо - технічному комплексі організацій і підприємств залізничного транспорту, які призначені задовольняти потреби суспільного виробництва і населення України в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях, для забезпечення безпеки руху поїздів, безпеки життя і здоров'я громадян, які користуються послугами залізничного транспорту.

Зазначені вище будівлі органом, що здійснює державну реєстрацію на облік як безхазяйна річ, не бралися. З моменту забудови цих об'єктів вони добросовісно та безперервно експлуатуються та використовуються виключно залізницею для забезпечення виконання завдань, покладених чинним законодавством на залізничний транспорт і жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до Міністерства інфраструктури України, а також залізниці щодо здійснення нею прав володіння чи користування даними об'єктами нерухомого майна, отже відповідно до п.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване.

Приймаючи до уваги, що відповідач на вимоги позивача відмовився надати йому свідоцтво на право власності на дане оспорюване виробниче приміщення позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку визнати за позивачем право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості у вигляді не житлової прибудови житлового будинку, загальною площею 1750,70кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: посилаючись на вищевикладене та наступне:

- зазначений об'єкт нерухомості перебуває на балансі Управління, що підтверджується листом та відомістю про окреме нерухоме державне майно від 27.10.2008року надане Фондом державного майна України. Даний об'єкт було побудовано залізницею за власні кошти господарським способом та задіяні у виробничо - технічному комплексі організацій і підприємств залізничного транспорту, які призначені задовольняти потреби суспільного виробництва і населення України в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях, для забезпечення безпеки руху поїздів, безпеки життя і здоров'я громадян, які користуються послугами залізничного транспорту;

- відповідно до ст.9 Закону України "Про транспорт" транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи;

- статтею 5 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що майно, закріплене за залізницями, є загальнодержавною власністю.

Відповідно до пп. 10 п. "г" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Пунктом 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002року за № 7/5 зі змінами та доповненнями, передбачено, що дане положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, відповідно до п. 6.1 даного положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності, а п. 6.2 передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності здійснює бюро технічної інвентаризації, Управління звернулося з листом від 24.05.11р. до комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на об'єкт, що знаходиться на балансі Управління, яке листом від 23.06.11р. за № 7458 на звернення зазначили, що для визнання права власності на самочинно переобладнану нежитлову прибудову треба звернутись до суду для винесення відповідного рішення суду, що позивачем і було виконано.

Позивачем на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 319 Цивільного Кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо), згідно ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Частина 5 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлює, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, побудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб. Самочинне будівництво здійснено на земельних ділянках без порушення їх цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх припинень" - підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх позовних заперечень заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за позивачем права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості у вигляді не житлової прибудови житлового будинку, загальною площею 1750,70кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, по суті не спростованими відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 позивачу не надавалася та в експлуатацію після закінчення будівництва, відповідно до вимог чинного законодавства не приймалася, суд не може прийняти до уваги, оскільки в матеріалах справи є розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 149р від 21.06.1085року, яким була створена Державна комісія, яка своїм Актом від 26.06.1985року, про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, без зауважень, прийняла даний об'єкт в експлуатацію з оцінкою „добре”.

Керуючись ст.ст. 329, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх припинень", ст.ст.33 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29248825515101 ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості у вигляді не житлової прибудови до житлового будинку, загальною площею 1750,70кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено

21.11.2011р.

Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко