Рішення № 19979490, 07.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

07.12.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?07? грудня 2011 року справа № 5028/7/105/2011

Позивач: Приватне підприємство «Схід інвестбуд - сервіс»,

18028, м. Черкаси, вул. Громова, 34/1, к. 34

18000, м. Черкаси, а/с-15

Відповідач : Приватне підприємство «Техтранссервіс»

14000, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47

Про стягнення 76128 грн.

Суддя Н.О. Скорик

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 дов. № 1-24 від 07.11.2011 р.

Від відповідача : ОСОБА_2. дов. № 1 від 30.09.2010 р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 06.12.2011 р. перерви до 07.12.2011 р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору:

Приватним підприємством "Схід - інвестбуд - сервіс" подано позов про стягнення з Приватного підприємства "Техтранссервіс" 41600 грн. - суму попередньої оплати, що була перерахована позивачем відповідачу на виконання умов договору поставки № 39/06 від 21.06.2011 р., 37856 грн. пені.

24.11.2011 р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути 41600 грн. сума попередньої оплати, 34528 грн. пені. Справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

Відповідач відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні від 24.11.2011 р. представник відповідача позовні вимоги визнав частково, в частині основного боргу, в частині вимог про стягнення пені заперечив..

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

21.06.2011 р. між Приватним підприємством «Техтранссервіс»(далі - «відповідач») та Приватним підприємством «Схід-інвестбуд-сервіс»( далі «позивач») укладено договір поставки № 39/06 відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобовязувався поставити покупцю (позивачу), а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікації, яка є невідємною частиною даного договору. (п. 1.1. договору).

Предметом поставки є такий товар: сировина для кріпильних робіт хвойних порід ГОСТ 9463-88 діам. 9-14 см. (діаметр від 8 см до 20% від загальної кількості вагону) L=2m та 4m (сировина горіла, сухостійна з червоточиною, гниллю та квизною не допускається) коефіцієнт переводу деревини 0,56 (для 4m або заміром діам. з тоншої сторони) та коефіцієнт переводу деревини 0,64 (для 2m), будліс хвойних порід ГОСТ 9463-88 діам. 14-18, довжина 4 метри, пиловочник хвойних порід ГОСТ 9463-88 діам. 18-34 см. довжина 4 метри сорт 2-3. Загальна кількість товару, що планується до постачання - 3000 м. куб. (500 м куб./на місяць) (п.1.2.-1.3. договору)

Умови поставки товару визначаються у специфікації, яка є невідємною частиною даного договору. (п.2.1. договору)

Згідно п. 4 специфікації №1 до договору від 22.06.2011 р. сторони визначили строк поставки в 7 календарних днів з дати відправлення коштів та відправлення заявки (рознарядки).

Відповідно до п.3.3. договору поставки №39/06 від 21.06.2011 р. та п. 3 специфікації №1 від 22.06.2011 р. до договору порядок та форма розрахунків включає в себе 100 % попередню оплату на протязі трьох банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури.

21.06.2011 р. відповідач виставив рахунок-фактуру №ТС-0000014 на суму 40800 грн.На підставі отриманого від відповідача рахунку-фактури №ТС 0000014 від 21.06.2011 р. позивач згідно платіжного доручення №566 від 24.06.2011 р. перерахував відповідачу 416000 грн.

21.06.2011 р. позивач направив на адресу відповідачу заявку на постачання лісопродукції №43/06.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач порушив умови договору товар, визначений в заявці на постачання лісопродукції № 43/06, в обумовлений строк не поставив.

16.09.2011 р. позивач направив відповідачу претензію № 14/09-5 від 16.09.2011 р. з вимогою про повернення суми передплати , що підтверджується поштовою квитанцією № 8148 від 16.09.2011 р..

20.09.2011 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення передплати, що підтверджується поштовою квитанцією № 8540.

Доказів поставки договірної продукції , доказів повернення 41600 грн. передплати на момент винесення рішення по справі відповідач не надав .

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї статті також застосовується до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 41600 грн. є правомірними, підтверджується матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивачем предявлено вимоги про стягнення 34528 грн. пені за прострочку поставки з 02.07.2011 р. (дня прострочки) до 22.09.2011 р. на підставі п. 6.2. договору, яким визначено, що за прострочення термінів поставки партії товару постачальник (відповідач) сплачує покупцю (позивачу) пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення від загальної суми оплаченої партії товару.

Позовні вимоги про стягнення 34528 грн. пені задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

За правопорушення у сфері господарювання до правопорушників застосовуються господарські санкції, види яких встановлено ст. 217 ГК України.

Поняття штрафних санкцій наведено у ст. 549 ЦК України. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченого виконання.

Пунктом 6.2 договору встановлена штрафна санкція за кожний день прострочення термінів поставки партії товару, яка суперечить визначеному поняттю пені.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Інші види забезпечення виконання зобов'язання за своєю суттю є іншими новими видами, які відрізняються від видів забезпечення, передбачених частиною першою цієї статті, а не штрафними санкціями з іншою назвою.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, визначаючи умови договору, сторони мають керуватися чинним законодавством, вимогами розумності та справедливості. При цьому субєкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобовязань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції.

Пунктом 6.2. договору передбачено сплату саме пені за прострочку поставки. Проте, пеня нараховується виключно на суму грошових зобов'язань, а не за прострочення термінів поставки товарів.

Умова п. 6.2. договору не відповідає чинному законодавству.

Недійсною є умова, яка суперечить вимогам чинного законодавства. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має своїм наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З огляду обставин справи умови договору, визначені в пункті 6.2. договору є нікчемними.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення 3000 грн. понесених витрат на оплату послуг правового характеру, що здійснювались на підставі договору № 31-юр про надання послуг правового характеру адвокатом від 26.08.2011 р., укладеного між ПП ??Схід Інвестбуд Сервіс? та адвокатом Бобошко Максимом Олеговичем (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 3292 від 12.08.2009 р.).

Позивачем квитанцією до видаткового касового ордеру №4 від 19.08.2011 р. сплачено 3000 грн. за послуги правового характеру згідно умов договору № 31-юр від 26.08.2011 р.

30.09.2011 р. сторони договору № 31-юр підписали акт № 1 приймання передачі наданих правових послуг по договору № 31-юр від 26.08.2011 р.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, те, що оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката підлягають стягненню в сумі 1639 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 203,215,525, 526, 546,549, 693, 712,1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з Приватного підприємства «Техтранссервіс», м. Чернігів, вул. Борисенка, 47 (р. 26008000036965 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код 22812709) на користь Приватного підприємства «Схід-інвестбуд-сервіс», м. Черкаси, вул. Громова, 34/1, к. 34 (р. 260062714901 в філії ?Полтавське РУ? ВАТ «Банк Фінанси та кредит»м. Полтава, МФО 331832, код 34924125) 41600 грн. боргу, 416 грн. державного мита, 128,96 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду у судах, 1639 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Суддя Н.О. Скорик

Повне рішення складено 08.12.2011 р.