Ухвала суду № 19979487, 07.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

07.12.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м.Чернігів телефон 672-847

пр.Миру,20

УХВАЛА

06.12.11. Справа 15/90.

За скаргою стягувача- Публічного акціонерного товариства «Бель Шостка Україна», 41103, м. Шостка Сумської області, вул. П. Комуни, 27 а.

До Відділу Державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області, 16500, м. Бахмач, вул. Жовтнева, 42.

Боржник- Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмачконсервмолоко», 16500, м. Бахмач, вул. Перемоги, 13.

Скарга на дії органу державної виконавчої служби.

Суддя Ю.В.Федоренко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від стягувача- не з»явився.

Від боржника- не з»явився.

Відділ державної виконавчої служби- не з»явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.08.11 по справі № 15/90 стягнуто з ТОВ «Бахмачконсервмолоко»на користь ПАТ «Бель Шостка Україна»288 061,10 грн. боргу, 13 755,90 грн. процентів річних 46 385,40 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Рішення набрало законної сили і наказ по ньому пред”явлено до виконання.

Стягувач звернувся з скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області (далі –орган ДВС) у якій просить: визнати дії головного державного виконавця органу ДВС Білецького А.Б. які виявилися у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 05.10.11 неправомірними; скасувати постанову про відмову у відкриття виконавчого провадження від 05.10.11; зобов»язати орган ДВС прийняти наказ №15/90 господарського суду Чернігівської області про примусове виконання рішення від 30.08.11 до виконання; стягнути з органу ДВС на користь скаржника судовий збір у розмірі 941 грн.

Скаргу вмотивовано неправомірністю дій органу ДВС при прийнятті постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, не відповідністю постанови вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Орган ДВС у письмовому поясненні суду вказує на те, що постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження було винесено на підставі п.8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»в зв»язку із тим, що боржник знаходиться на стадії ліквідації. Виконавчий документ підлягає направленню стягувачем голові ліквідаційної комісії для подальшого виконання.

Боржник письмових пояснень по суті скарги не надав, повноважного представника до суду не направив.

Сторони своєчасно були повідомлені про час та місце розгляду справи у суді, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих почтових відправлень на а.с.148-150.

Стягувач звернувся із клопотанням про розгляд скарги без участі його представника яке задоволено судом.

Оскільки стягувачем оскаржуються дії органу ДВС по виконанню рішення господарського суду скарга підлягає розгляду тим судом, яким і винесено рішення.

Неявка представників органу ДВС та боржника у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги по суті відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України.

При розгляді скарги суд встановив наступне.

Господарським судом Чернігівської області 30.08.11 видано наказ по справі №15/90 про примусове виконання рішення.

Заявою від 13.09.11 за №849 стягувач звернувся до органу ДВС про примусове виконання рішення.

Вказану заяву отримано органом ДВС 20.09.11, що підтверджується завіреною копією повідомлення про вручення поштового відправлення на а.с.134.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначені ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Як вбачається із матеріалів справи, лише 05.10.11 державний виконавець виніс постанову ВП №29080955 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у якій зазначив, що боржник знаходиться на стадії ліквідації, що виключає можливість здійснення виконавчого провадження.

Цією постановою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання на підставі п.8 ч.1 ст.26 та п.4 ч.2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».

Супровідним листом за №6159 від 28.10.11 постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та виконавчий документ повернуто стягувачу.

Як вбачається із копії конверта на а.с.137 фактично ці документи стягувачу були відправлені 03.11.11

Скаргу до суду стягувач направив 11.11.11 (а.с.147) з дотриманням встановленого ст.121-2 ГПК України десятиденного строку.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»врегульовано питання про підстави для відкриття виконавчого провадження, частина 2 цієї статті не містить взагалі ніяких пунктів, а тому посилання у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження на п.4 ч.2 ст.19 цього закону є неправомірним.

У відповідності з п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, така обставина як знаходження боржника на стадії ліквідації може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження лише у разі, коли вона передбачена законом.

З наданою копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.08.11 вбачається, що боржник перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи –07.07.11.

Законами України, що регулюють питання ліквідації юридичної особи за рішенням учасників або уповноважених ними органом не передбачено, що вказана обставина є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Відсутнє посилання на конкретний закон і у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В даному випадку орган ДВС зобов»язаний був відкрити виконавче провадження. Зв»ясувавши, що боржник перебуває у стадії ліквідації , закінчити виконавче провадження на підставі п. 7 ч.1 ст.49, ч.2 та 3 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»передача виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника-юридичної особи, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження вказаний закон не передбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарги.

Відповідно до абзацу 2 п.7 постанови пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.03 № 14 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов”язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов”язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом № 606 ХІУ можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

У п.7 роз”яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.02 № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначається, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов”язує орган ДВС здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, з урахуванням змісту вимог стягувача, постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження слід визнати недійсною, та зобов»язати орган ДВС здійснити передбачені Законом України „Про виконавче провадження” дії по примусовому виконанню рішення господарського суду Чернігівської області від 18.08.11 по справі №15/90.

Визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та неправомірними дій державного виконавця несе за собою наслідки лише у вигляді недійсності постанови органу ДВС.

А тому господарський суд не знаходить підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця при винесенні вказаної постанови враховуючи і те, що державний виконавець не може бути стороною у господарському процесі.

Законом України «Про судовий збір»не встановлено розмір ставок судового збору при подачі скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України.

При подачі даної скарги стягувачем сплачено 941 грн. судового збору, що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 11.11.11 №10741.

Повернення судового збору врегульовано ст.7 Закону України «Про судовий збір». Сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду , зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.1 ст.7 названого закону).

У даному випадку скаржником сплачено судовий збір за подачу скарги на дії органу ДВС і законом не встановлено розміру ставок судового збору за подачу такої скарги.

Таким чином, сплачена сума судового збору –941 грн., підлягає поверненню стягувачу.

Керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №29080955 від 05.10.11 Відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції.

Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції здійснити передбачені Законом України „Про виконавче провадження” дії по примусовому виконанню рішення господарського суду Чернігівської області від 18.08.11 по справі №15/90.

В іншій частині скарги –відмовити.

Повернути з державного бюджету (отримувач: державний бюджет м.Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, банк: ГУДКУ у Чернігівській області, МФО: 853592), Публічному акціонерному товариству «Бель Шостка Україна», 41103, м. Шостка Сумської області, вул. П. Комуни, 27 а, код 00447103, 941 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №10741 від 11 листопада 2011 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №15/90 господарського суду Чернігівської області.

Суддя Ю.В.Федоренко