Рішення № 19978914, 06.12.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2011 р.Справа № 16/5025/1976/11 За позовом Хмельницького університету управління та права, м. Хмельницький

до Відкритого акціонерного товариства „Адамс”, Кам`янець-Подільський район с. Жовтневе

про стягнення 5490,81 грн., з яких 4950,00 грн. основної заборгованості та 540,81 грн. пені

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю №01199/11 від 09.11.11 р.

від відповідача - не з`явився

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 5490,81 грн., з яких 4950,00 грн. основної заборгованості та 540,81 грн. пені за неналежне виконання договору від 31.12.2008р. на розміщення зовнішньої реклами.

При цьому позивачем у позові зазначається, що замовнику (відповідачу) було надане місце для розміщення зовнішньої реклами рекламного банера на фасаді гуртожитку готельного типу „Енеїда” по вул. Театральній, 8 у м. Хмельницькому строком на 12 місяців з 01.01. по 31.12.2009 р. Даний договір припинив свою дію 01.07.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2011 р. позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримав, наполягав на задоволенні позову.

У письмовому запереченні від 22.11.2011р. на відзив відповідача, позивач вказав наступне: починаючи з вересня 2006 р. між Хмельницьким університетом управління та права і ТДВ „Адамс” розпочалася співпраця у сфері зовнішньої реклами, а саме виконавець розміщував на фасаді гуртожитку готельного типу „Енеїда” (м. Хмельницький, вул. Театральна, 8) рекламний банер замовника відповідно до укладених договорів на розміщення зовнішньої реклами від 01.09.2006 р., 29.12.2007 р. та від 31.12.2008 р. Протягом перших двох років замовник виконував свої зобов'язання щодо оплати вартості розміщення зовнішньої реклами, хоча інколи і порушував строки оплати.

Згідно п.4.1. договору від 29.12.2007 р. договірна вартість розміщення зовнішньої реклами складає 5 400 (п'ять тисяч чотириста) гривень, в тому числі ПДВ та податок на рекламу, за весь період розміщення рекламного банеру, виходячи із розрахунку 450 грн. в місяць.

Відповідно до пункту 4.2. договору, оплата вартості розміщення зовнішньої реклами здійснюється Замовником шляхом щомісячного перерахування коштів у сумі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа місяця наступного за звітним.

Вказав, що починаючи з вересня 2008 р. замовник не сплачував вартість розміщення зовнішньої реклами відповідно до умов договору від 29.12.2007 р., який діяв до 31.12.2008 р. На момент закінчення дії цього договору (31.12.2008 р.) договірна вартість договору була оплачена лише частково в сумі 3 150 грн., решту ж договірної вартості в сумі 2 250 грн. замовник не сплатив.

Зазначив, що попередження з вимогою погасити заборгованість у добровільному порядку замовник проігнорував, 01.06.2009р. замовнику було надіслано лист-претензію №429 із вимогою про погашення заборгованості, однак відповіді на неї не отримано.

Станом на 24.10.2011р. заборгованість відповідача по взятих на себе зобов'язаннях щодо оплати вартості розміщення зовнішньої реклами перед виконавцем становить 5 480,91 грн., в тому числі заборгованість по договору від 29.12.2007 р. 2 250,00 грн. - за період з 01.08. по 31.12.2008 р., заборгованість по договору від 31.12.2008 р. 2 700,00 грн. - за період з 01.01. по 30.06.2009 р. (згідно бухгалтерської довідки щодо розрахунків по послугах по розміщенню рекламного банера на фасаді гуртожитку готельного типу „Енеїда” згідно договору на розміщення зовнішньої реклами від 29.12.2007 р. між ХУУП та ВАТ „Адамс”, що міститься в матеріалах справи), та пеня а сумі 540,81 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що від дати закінчення договору від 29.12.2007 р. (31.12.2008 р.), відповідно до якого замовник зобов'язаний сплатити договірну вартість розміщення зовнішньої реклами, до дати подання позовної заяви (31.10.2011 р.) не пройшло 3 роки, немає підстав застосовувати позовну давність.

За письмовими клопотаннями позивача від 22.11.2011р. та 06.12.2011 р., судом до матеріалів справи долучено наступні докази: належним чином засвідчені копії договорів на розміщення зовнішньої реклами від 31.12.2006р. та від 29.12.2007р., копії актів здачі-прийняття робіт, копії банківських виписок. Оригінали вказаних документів оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2011 р. позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4 950,00 грн., в тому числі заборгованість по договору від 29.12.2007 р. 2 250,00 грн. - за період з 01.08. по 31.12.2008 р., заборгованість по договору від 31.12.2008 р. 2 700,00 грн. - за період з 01.01. по 30.06.2009 р., а також 540,81 грн. пені, а всього 5 490,81 грн.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2011 р. не зявився, поважні причини неявки не повідомив. У направленому суду письмовому відзиві на позов від 08.11.2011р. відповідач частково визнав позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в розмірі 2 700,00 грн., яка виникла на підставі договору на розміщення зовнішньої реклами від 31.12.2008 р. за період з 01.01.2009 р. до 01.07.2009 р. Вимоги щодо стягнення іншої частини заборгованості в розмірі 2 250,00 грн. та пені в розмірі 540,81 грн. вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне:

В обгрунтування позову позивач посилається на договір на розміщення зовнішньої реклами від 31.12.2008 р., як на підставу виникнення господарських зобов'язань. П.4.2. договору передбачено, що оплата вартості розміщення зовнішньої реклами здійснюється замовником шляхом щомісячного перерахування коштів в сумі 450 грн.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір діє з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

В зв'язку із припиненням з 01.07.2009 р. договору на право тимчасового платного користування від 24.11.2005 р. №06.08-45, укладеного між позивачем та Інспекцією по контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Хмельницького, позивачем було припинено надання послуг відповідачу по розміщенню рекламного банеру, відповідно з даного числа припинено будь-які зобов'язання по договору від 31.12.2008 р.

Відповідач вказує, що фактично договір діяв з 01.01.2009 р. (із вказаної дати у відповідача виник обов'язок по сплаті коштів) до 01.07.2009 року, і саме за вказаний період у відповідача має місце заборгованість.

Проте, згідно бухгалтерської довідки щодо розрахунків по послугах (наявна в матеріалах справи), на яку позивач посилається як на обгрунтування суми заборгованості, останній просить стягнути заборгованість, яка виникла починаючи з лютого 2008 р. по 01.07.2009 р., тобто поза періодом, який діяв даний договір.

Таким чином, відповідач просить відмовити позивачу в позову щодо стягнення основної заборгованості в сумі 2250,00 грн. та 540,81 грн. пені.

У поданій відповідачем заяві про сплив строку позовної давності відповідач вказав на те, що позивач звернувся із позовом до суду 28.10.2011 р. та просить суд стягнути заборгованість, яка виникла починаючи з лютого 2008 року до 01.07.2009 р. на пеню за вказаний період.

Вказує на те, що в частині стягнення заборгованості з 01.02.2008 р. до 01.11.2008 року та щодо пені сплив строк позовної давності. Згідно вимог ст.ст.256-258 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені). Приписами п.п.3,4 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За таких обставин, відповідач просить суд застосувати до вказаних вимог строк позовної давності.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

24.11.2005 р. між Інспекцією по контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Хмельницького та Хмельницьким університетом управління та права, м. Хмельницький укладено договір на право тимчасового платного користування місцями для розміщення зовнішньої реклами №06-08-45. Відповідно до умов договору Інспекція надає Розповсюджувачу (позивач) в тимчасове користування місця, які перебувають у комунальній власності без зміни їх функціонального призначення, для розміщення зовнішньої реклами. (п.1.1 договору). Відповідно до додатку №1 до вищевказаного договору „Перелік місць, які надаються „Розповсюджувачу” юридичній особі Хмельницькому університету управління та права в тимчасове користування” позивачу надано обєкт під розміщення реклами на фасаді будинку по вул. Театральній, 8 у м. Хмельницькому.

Термін дії договору з 24.11.2005 р. по 24.11.2010 р.

01.07.2009 р. сторони уклали угоду про припинення дії договору на право тимчасового платного користування місцями для розміщення зовнішньої реклами №06-08-45.

31.12.2008 р. між Хмельницьким університетом управління та права, м. Хмельницький та Відкритим акціонерним товариством „Адамс”, Кам`янець-Подільський район с. Жовтневе укладено договір на розміщення зовнішньої реклами.

П.1.1 договору передбачено, що замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобовязується виконати роботи по розміщенню зовнішньої реклами - рекламного банеру розміром 1,6х5,0 м наданого замовником на фасаді гуртожитку готельного типу „Енеїда” у м.Хмельницькому, вул. Театральна, 8, а замовник зобовязується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Строк договору визначено в 12 місяців з 01.01.2008р. по 31.12.2009 р. (п.2.1 договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що договірна вартість розміщення зовнішньої реклами складає 5400,00 грн., за весь період розміщення рекламного банеру, виходячи із розрахунку 450 грн. в місяць. Оплата вартості розміщення розміщення зовнішньої реклами здійснюється замовником шляхом щомісячного перерахування коштів у сумі 450 грн. на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за звітним (п.4.2 договору).

При порушенні термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.6.3 договору).

На підтвердження наданих послуг по договору від 31.12.2008 р., позивачем в матеріали справи надано акт №0000000631 від 30.01.2009 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 450,00 грн. за січень 2009 р., акт №0000000693 від 31.03.2009 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 450,00 грн. за березень 2009 р.

Оскільки 01.07.2009 р. було припинено дію договору на право тимчасового платного користування місцями для розміщення зовнішньої реклами №06-08-45 від 24.11.2005 р., тому позивачем було зупинено надання послуг по розміщенню реклами відповідача.

В звязку з наявною заборгованістю, позивачем 01.06.2009 р. на адресу відповідача направлено вимогу про оплату заборгованості. При цьому, в даній вимозі зазначено, що станом на 27.05.2009 р. заборгованість відповідача по договору від 31.12.2008 р. складає 4050,00 грн.

Позивачем в матеріали справи надано також договори на розміщення зовнішньої реклами від 01.06.2006 р. з терміном дії по 31.12.2007 р. та від 29.12.2007 р. з терміном дії по 31.12.2008 р.

В звязку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 4 950,00 грн. заборгованості: по договору від 31.12.2008 р. 2 700,00 грн. - за період з 01.01. по 30.06.2009 р. та 540,81 грн. пені, а також заборгованості по договору від 29.12.2007 р. в розмірі 2 250,00 грн. - за період з 01.08. по 31.12.2008 р. відповідно до вимог позивача викладених в запереченні на відзив від 22.11.2011 р. та позиції його представника в судовому засіданні 06.12.2011 р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір, який за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч.3 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, судом враховується, що п.4.2 договору передбачено порядок розрахунків, а саме оплата вартості розміщення зовнішньої реклами здійснюється замовником шляхом щомісячного перерахування коштів у сумі 450 грн. на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа місяця наступного за звітним.

За таких обставин, суд вважає, що сума заборгованості відповідача у розмірі 2700,00 грн. (450,00 х 6 міс.=2700,00 грн.) за договором від 31.12.2008 р. на розміщення зовнішньої реклами є обґрунтованою, підтверджена належними у справі доказами, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості по договору від 29.12.2007 р. в сумі 2 250,00 грн. - за період з 01.08. по 31.12.2008 р. відповідно до вимог позивача викладених в запереченні на відзив від 22.11.2011 р. та позиції його представника в судовому засіданні 06.12.2011 р., судом в даному випадку до уваги приймається наступне: згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

При подані позову, позивачем було визначено предмет позову стягнення основної заборгованості у розмірі 4950,00 грн. та 540,81 грн. пені. Підставами позову було вказано невиконання відповідачем умов договору від 31.12.2008 р. на розміщення зовнішньої реклами.

09.11.2011 р. судом проведено судове засідання, в якому розпочато розгляд справи по суті. В даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Ухвалою суду від 09.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 22.11.2011 р.

В судовому засіданні представником позивача було надано заперечення на відзив відповідача в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по договору від 31.12.2008 р. в розмірі 2 700,00 грн. - за період з 01.01. по 30.06.2009 р. та 540,81 грн. пені, а також заборгованість по договору від 29.12.2007 р. в розмірі 2 250,00 грн. - за період з 01.08. по 31.12.2008 р., а всього 5490,81 грн.

За таких обставин, суд не може прийняти письмову позицію позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору від 31.12.2008 р. в розмірі 2 700,00 грн. - за період з 01.01. по 30.06.2009 р. та 540,81 грн. пені, а також заборгованості по договору від 29.12.2007 р. в розмірі 2 250,00 грн. - за період з 01.08. по 31.12.2008 р., а всього 5490,81 грн. викладену в письмових запереченнях на відзив від 22.11.2011 р., як подання письмової заяви про зміну предмету або підстав позову, в розумінні ст.22 ГПК України. При цьому судом враховується, що вказана позиція позивача містить зміну як предмету позову так і його підстав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2250,00 грн. на підставі договору від 31.12.2008 р. на розміщення зовнішньої реклами, оскільки у відповідача відсутній обовязок по сплаті боргу в розмірі 2250,00 грн. на підставі договору, визначеного у позовній заяві. Тому в позові в цій частині необхідно відмовити.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 540,81 грн., то судом в даному випадку до уваги приймається наступне: п.6.3 договору від 31.12.2008 р. сторони обумовили відповідальність при порушенні термінів оплати, шляхом сплати виконавцю замовником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

При цьому в матеріали справи позивачем не подано обґрунтованого розрахунку пені, із зазначенням суми боргу на який вона нарахована та періоду нарахування, що позбавляє суд перевірити обґрунтованість та правомірність її нарахування.

Крім того, судом враховується, що згідно вимог ст.ст.256-258 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені). Приписами ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконував свій обовязок щодо сплати боргу по договору від 31.12.2008 р. починаючи з лютого 2009 р. Укладений між сторонами договір припинив свою дію 01.07.2009 р. Позивач звернувся з позовом до суду за захистом свого права 31.10.2011 р., тобто за пропуском строку позовної давності щодо стягнення пені. Відповідачем до відзиву на позов від 08.11.2011 р. подано заяву про сплив позовної давності та про застосування цього строку.

Позиція позивача про те, що ним не пропущено строк позовної давності судом до уваги не приймається, оскільки не узгоджується з матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин, в позові щодо стягнення 540,81 грн. пені необхідно відмовити.

Із врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 2700,00 грн. основної заборгованості, в решті позову про стягнення з відповідача решти 2250,00 грн. основного боргу та 540,81 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницького університету управління та права, м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства „Адамс”, Кам`янець-Подільський район с. Жовтневе про стягнення 5490,81 грн., з яких 4950,00 грн. основної заборгованості та 540,81 грн. задовольнити частково.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства „Адамс”, Кам`янець-Подільський район, с. Жовтневе (вул. Матросова, 1, код ЄДРПОУ 21332108) на користь Хмельницького університету управління та права, м. Хмельницький, (вул. Театральна, 8, код ЄДРПОУ 14163438) 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот гривень 00 коп.) основного боргу, 50,15 грн. (пятдесят гривень 15 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 116,04 грн. (сто шістнадцять гривень 04 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові щодо стягнення 2250,00 грн. основного боргу та 540,81 грн. пені відмовити.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2011 р.:

Віддрук. 2 прим.:

1-до матеріалів справи;

2-відповідачу (рекоменд. із повідомлен.)