Рішення № 19978640, 28.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 16/5025/1999/11 За позовом Приватного акціонерного товариство „МТС Україна”, м. Київ

до Комунального підприємства „Аеропорт Хмельницький”, м. Хмельницький

про стягнення 668,17 грн. заборгованості

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 0407/11 від 04.10.11 р.;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 668,17 грн. заборгованості, в тому числі 3,01 грн. пені за неналежне виконання умов договору про надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет №4933221 від 30.12.2009р.

Представник позивача в засідання суду прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не надав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, хоча про розгляд справи повідомлявся із направленням ухвал на адресу відповідача згідно реєстрів поштових відправлень суду.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

30.12.2009р. між сторонами було укладено договір про надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет №4933221, відповідно до якого абонент замовляє та оплачує, а оператор надає на платній основі послуги без провідникового доступу до мережі Інтернет. Оператор забезпечує підключення абонента до телекомунікаційної мережі, технічне обслуговування та надає послугу (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Додатковою угодою від 30.12.2009р., підписаною між сторонами, сторони погодили, що за цією додатковою угодою абонент отримує спеціальні умови підключення USB-модем Any DATA ADU-500A, серійний номер 5213776 та підключення в тарифний план „Торнадо”. Своїм підписом абонент стверджує, що він ознайомлений з умовами та тарифами обраного пакету. МТС має право виставляти абоненту подвоєний аванс починаючи з другого підключення до тарифного пакету, що прописаний в п.1.2 (п.п.1.2,1.2)

Згідно п.п.1.5 додаткової угоди передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг високошвидкісного безпровідного Інтернету за договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг високошвидкісного безпровідного Інтернету, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов'язань згідно за Договором), або коли дія Договору дострокове припиняється на підставі п. 873 Договору несплатою Абонентом наданих йому послуг, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,10 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п.1.1. цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Згідно п.п.1.6, 1.7 додаткової угоди - після закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди, договір вважається продовженим на строк, вказаний в договорі, і кожна зі сторін має право припинити договір в односторонньому порядку в будь-який час, письмово повідомивши про це другу сторону не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до такого припинення.

У цьому випадку договірна санкція, передбачена п. 1.5. цієї Додаткової угоди, до Абонента не застосовується. Остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після закінчення останнього розрахункового періоду, на який припадає дата припинення дії договору. Закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди, або припинення дії договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань, що виникли до такого припинення.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань абонент сплачує оператору пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оскільки зобовязання по оплаті за послуги Інтернету відповідачем не було виконано в повному обсязі, у відповідача станом на 25.09.2011р. виникло зобовязання щодо сплати боргу в сумі 665,16 та пені в сумі 3,01 грн., всього в сумі 668,17 грн. згідно поданого розрахунку.

25.09.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №С1.12154983/09 із вимогою сплатити борг в сумі 665,16 грн. та пені в сумі 3,01 грн., відповіді на яку позивач не отримував, докази про сплату відсутні.

У звязку із цим, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив стягнути вказану суму 668,17 грн. в примусовому порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами було укладено договір із врахуванням умов додаткової угоди, які за своєю юридичною природою є правочинами про надання послуг, в даному випадку телекомунікаційних послуг.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п.5 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.36 вказаного Закону передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобовязання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Наявними у справі докази підтверджено заборгованість відповідача в сумі 668,17 грн., в тому числі 3,01 грн. пені, яку суд вважає обґрунтованою.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариство „МТС Україна”, м. Київ до Комунального підприємства „Аеропорт Хмельницький”, м. Хмельницький про стягнення 668,17 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Аеропорт Хмельницький”, м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 21324586) на користь Приватного акціонерного товариство „МТС Україна”, м. Київ (вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 665,16 грн. (шістсот шістдесят пять гривень 16 коп.) основного боргу; 3,01 грн. (три гривні 01 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2011р.

Віддруковано 2 прим.

1-до матеріалів справи

2-відповдіачу (рекомен. з повідомл.)