Рішення № 19978272, 05.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/9015/11

вх. № 9015/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №09 від 10.01.11р.;

Представник відповідача - не з"явився. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Навчально-виробничого підприємства інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Навчально-виробниче підприємство інвалідів “Інвапром +”Харківської міської Асоціації Інвалідного спорту “Вітаспорт”(позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_3 заборгованість за Договором № 43 від 04.01.2011 року про надання приміщення в оренду в сумі 2113,00 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором № 43 від 04.01.2011 року щодо своєчасного внесення орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21 листопада 2011 року об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 листопада 2011 року , у звязку з неявкою представника відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 05 грудня 2011 року о 10:30 год.

Позивач у судовому засіданні 05 грудня 2011 року підтримав позов та просив суд його задовольнити, через канцелярію суду надав , надав письмові пояснення (вх. 35950) та заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 35951), яка судом задоволена, надані позивачем документи судом долучені до матеріалів справи.

У призначене судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про порушення провадження у справі від 21.11.2011 року, яка направлялась на адресу відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Присутній в судовому засіданні 05 грудня 2011 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 листопада 2011року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

04 січня 2011 року між позивачем Навчально-виробничим підприємством інвалідів “Інвапром +” Харківської міської Асоціації Інвалідного спорту “Вітаспорт» (далі позивач, орендодавець) та відповідачем ФОП ОСОБА_3 (далі відповідач, орендар) укладено договір № 43 (далі Договір), відповідно до умов якого, Орендодавець (Позивач) зобов'язався передати, а відповідач прийняти у строкове, платне користування приміщення площею 31,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 38 (п.1.1 договору) з метою використання для господарчої діяльності (п. 2.1 договору).

В пункті 1.3 договору зазначено, що приміщення належить позивачу на праві користування відповідно до договору оренди нежитлових приміщень. Відповідно до п. 1.4 договору оренди № 83 від 04.01.2011 року, укладеному між позивачем та ВАТ НВТ «Теплоавтомат», ( власником приміщення площею 3097,68 кв.м, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 38), позивачу надано право передавати приміщення в суборенду.

Факт передачі приміщення в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 04 січня 2011 року.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальний розмір орендної плати за користування обєктом та надання послуг складає 930,00 грн., яка вноситься у вигляді передплати за 1 місяць не пізніше 01 числа наступного місяця, шляхом готівкового або безготівкового банківського перерахування відповідних сум (п. 3.4.2, 3.5 договору).

Згідно з пунктом 5.1.3 договору оренди, відповідач зобовязався своєчасно та у повному обсязі виконувати зобовязання по договору.

Пунктом 9.1 договору передбачено строк дії договору до 04 січня 2012 року. Як вбачається з матеріалів справи, а також наданих письмових пояснень позивача, відповідач звернувся до позивача з листом від 14.06.2011 року з пропозицією розірвати договір, яка позивачем була прийнята, та за поясненнями позивача з 01.07.2011 року договір був розірваний за згодою сторін. Окрім того, із змісту листа відповідача від 14.06.2011 року вбачається, що він гарантував погашення заборгованості у розмірі 2325,00 грн., щотижнево до 15.08.2011 року-по 300,00 грн. на тиждень, а в останній тиждень - 225,00 грн.

Проте, як зазначає позивач порушив умови Договору щодо своєчасного та у повному обсязі внесення позивачу плати за оренду приміщення за період з січня по червень 2011 року , внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість в сумі 2113,00 грн. грн., що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 2113,00 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором № 43 від 04.01.2011 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2113,00 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п. 5 ст. 81 , статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_1) на користь Навчально-виробниче підприємство інвалідів “Інвапром +”Харківської міської Асоціації Інвалідного спорту “Вітаспорт”, ідентифікаційний код 31233569 ( 61001, м. Харків, вул.. Кірова, 38, оф. 301) заборгованість з орендної плати в сумі 2113,00 грн., а також 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2011 року

справа № 5023/9015/11